Справа № 522/270/23
Провадження №3/522/284/23
20 лютого 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, стосовно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
На адресу Приморського районного суду м. Одеси 05 січня 2023 року надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З адміністративних матеріалів вбачається, що 15.12.2022 року біля 20 годин 30 хвилин гр. ОСОБА_1 , знаходячись в нетверезому стані в магазині «Обжора» за адресою: м. Одеса, Старопортофранківська, буд. 97, відносно працівників магазину та охорони вів себе зухвало, висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
За вказаним фактом співробітниками поліції складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 541230 від 15.12.2022 року за ст. 173 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
В день надходження адміністративного матеріалу, явку до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, працівниками Відділення поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області забезпечено не було.
Враховуючи імперативні положення законодавства України щодо обов'язкової присутності під час розгляду вказаної справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судовий розгляд справи було відкладено.
В судове засідання, призначене судом 20.02.2023 року ОСОБА_1 не з'явився.
Суд встановлює, що в матеріалах справи містяться правдиві пояснення, якими ОСОБА_1 підтвердив обставини та визнав вчинення адміністративного правопорушення.
Також, звернувся із заявою до суду, відповідно до якої просив проводити розгляд справи за його відсутності та зазначає, що з прийнятим рішенням згоден.
Суд встановлює, що під час розгляду справи, були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та оцінює таку поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як визнання своєї вини в скоєному правопорушенні.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийнявши до уваги щире каяття та визнання провини (процесуальну поведінку ОСОБА_1 , суд приходить до наступних висновків.
На спростування обставин, викладених у протоколі, будь-яких доказів, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, доказів не надано.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України.
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 541230 від 15.12.2022 року, Рапортами поліцейських від 15.12.2022 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , який працює на посаді охоронця у магазині від 15.12.2022 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 15.12.2022 року, в яких останній підтвердив обставини, які в подальшому були викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП доведена в повному обсязі.
Відповідно до санкції ст.173 КУпАП за це правопорушення на особу накладається стягнення у вигляді штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь вини, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 06.10.2011 року № 3828-VI у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає також стягнення суми судового збору у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01.01.2022 року становить 2684 грн., тобто 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Керуючись ст. 9, 24, 34, 173-2, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривня 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судові витрати на користь держави в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи подання прокурора.
Суддя А.В. Науменко