Справа № 522/14753/22
Провадження №2/522/2742/23
21 лютого 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Шумило М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» (м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 39525257), третя особа: Акціонерне товариство «Одесагаз» (м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) про визнання неправомірними та скасування нарахувань, -
01.11.2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) (надалі Позивачка) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» (м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 39525257) (надалі- Відповідач), третя особа: Акціонерне товариство «Одесагаз» (м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) (надалі - Третя особа) про визнання неправомірними та скасування нарахувань
Позивачка звернулася до суду із позовом в якому просила: визнати неправомірними та скасувати нарахування до сплати за природній газ, викладені у Довідки про стан розрахунків з Відповідачем за період з січня 2017 по лютий 2020 року (лист ТОВ «Одесагаз-Постачання» № 10.0-02/1/10/2575 від 03.06.2022 року); визнати неправомірними та скасувати нарахування до сплати за природній газ, викладені у Акті звіряння розрахунків з побутовим споживачем за період з січня 2017 по лютий 2020 року (лист ТОВ «Одесагаз-Постачання» № 5.0-12 10328 від 25.08.2022 року); зобов'язати Відповідача надати Позивачки Довідку про відсутність заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_2 .
Позов обґрунтований тим, що між Позивачем та Відповідачем й Третою особою існують договірні відносини, які регламентовано типовими договорами стосовно забезпечення Позивачки природним газом для побутових потреб. З огляду на те, що в вимогах Відповідача про сплату заборгованості було зазначено розрахункові, а не фактичні обсягі природного газу згідно показників лічильника, то нарахована заборгованість на думку Позивачки є необґрунтованою. Позивачка зверталася до Відповідача та до Третьої особи з заявами про проведення коригування обсягів спожитого газу з метою приведення обсягу спожитого природного газу по особовому рахунку Споживачки до фактитчних показників її лічильника та коригування заборгованості. Відповідач поставшись на відсутність компетенції відмовився від вчинення будь-яких дій щодо коригування як обсягів спожитого газу так і заборгованості.
Своєю чергою Позивачка отримала Лист № 7495 від 20.06.2022 р від Третьої особи у якому зазначено про проведення відповідного формування об'єму розподілу та споживання природного газу та надана Довідка, запропоновано надати Довідку до Постачальника природного газу для урегулювання питання щодо обсягів спожитого газу відповідно до Типового договора постачання природного газу та про списання обсягу природного газу у розмірі 6304,28 куб. м.
Позивачка зазначає, що нарахування Відповідачем заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , викладені у Довідки від 03.06.2022 року про стан розрахунків та Акті звіряння розрахунків з побутовим споживачем від 25.08.2022 року, дані у яких відрізняються у нарахуваннях, є недостовірними та необґрунтованими та не підлягають оплаті Позивачкою у зв'язку:
здійснені довільно, без врахування фактичного споживання згідно показанням лічильника;
не враховують, що Третя особа (Оператор ГРМ) здійснив списання 6304,28 куб. м газу, а отже, Відповідач не виконав обов'язок провести перерахунок за спожитий природний газ по особовому рахунку Позивачки;
по нарахуванням до лютого 2020 року включно Відповідач позбавлений права вимоги заборгованості до Позивачки згідно п. 4 ст. 1281 ЦК України;
по нарахуванням до вересня 2019 року включно сплив позовної давності.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.11.2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.12.2022 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.02.2023 року.
Представник Позивачки у судовому засіданні надав заяву про проведення судового засідання згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив.
Відповідач не скористалося правом на особисту участь розгляді справи та правом на подання письмових процесуальних документів під час розгляду цього спору. Водночас зі змісту листів Відповідача № 10.0-02/1/10/2575 від 03.06.2022 року, № 5.0-12 10328 від 25.08.2022 року про сплату заборгованості випливає, що між Відповідачем та Позивачем існують договірні правовідносини, які регламентуються Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам. Також у листі № 5.0-12 10328 від 25.08.2022 Відповідачем зазначено, що коригування нарахувань можливе лише у разі коригування Оператором ГРМ об'єму розподіленого природного газу споживачу та відображення цих коригувань на Інформаційній платформі Оператора ГТС, за умови, що на момент здійснення цих коригувань, споживача буде включено до реєстру споживачів постачальника на Інформаційній платформі Оператора ГТС. Через відсутність підтверджених номінацій природного газу за даними ТОВ «Оператора ГТС України» з 1 травня 2022 року постачання побутовим споживачам Одеської області та м. Одеси здійснюється постачальником «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компания «Нафтогаз України».
Представник третьої особи до суду не з'явився, однак подав до суду пояснення щодо позову в якіх зазначив, що дії Третьої особи відповідають діючим нормативним актам та нормам матеріального та процесуального права. Третя особа під час проведення корегування з метою приведення обсягу спожитого природного газу по особовому рахунку Споживача до фактитчних показників його лічильника природного газу надає споживачу акт звірки (копія надана Позивачем), тобто підтверджує зі свого боку факт перерахунку та скасуванню розрахункових обсягів природного газу, однак до внесення відповідних змін до Кодексу ГТС не має можливості коригувати дані попередніх розрахункових періодів на Інформаційній платформі Оператора ГТС.
Належним чином встановивши обставини справи, перевіривши надані Позивачкою докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності для відповідних висновків, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, керуючись наступним.
Судом встановлені наступні обставини справи та здійснені висновки:
Позивачка набула право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою : АДРЕСА_2 03.10.2020 року, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2184615451101. Попереднім власником об'єкта нерухомого майна за адресою : АДРЕСА_2 з особовим рахунком по постачанню природного газу № 10284084 був ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами справи, зокрема, свідоцтвом про смерть.
25.05.2022 р. Позивачка звернулась до Відповідача для отримання довідки про стан розрахунків з Відповідачем по особовому рахунку НОМЕР_1 за адресою : АДРЕСА_2 .
Листом № 10.0-02/1/10/2575 від 03.06.2022 р. Відповідач надав відповідь з розрахунками нарахувань по особовому рахунку НОМЕР_1 за період з 01.01.2017 по 31.05.2022 року, які на думку Позивачки не відповідають фактичним показникам лічильника газу, встановленому за адресою : АДРЕСА_2 .
У листі № 10.0-02/1/10/2575 від 03.06.2022 р. Відповідач зазначив наступні нарахування: січень 2017 року 42,32 куб .м на суму 315,20 грн., лютий 2017 року 42,32 куб .м на суму 315,20 грн., березень 2017 року 42,32 куб .м на суму 315,20 грн., квітень 2017 року 42,32 куб .м на суму 315,20 грн., травень 2017 року 42,32 куб .м на суму 315,20 грн., червень 2017 року 42,32 куб .м на суму 315,20 грн., липень 2017 року 42,32 куб .м на суму 315,20 грн.., серпень 2017 року 31,74 куб м, на суму 239,11 грн., вересень 2017 року 37,89 куб .м на суму 285,39 грн., жовтень 2017 року 31,74 куб. м. на суму 239,11 грн., листопад 2017 року 31,74 куб. м. на суму 239,11 грн., грудень 2017 року 31,74 куб. м на суму 239,11 грн., січень 2018 року 31,74 куб .м на суму 239,11 грн., лютий 2018 року 31,74 куб. м на суму 239,11 грн., березень 2018 року 31,74 куб. м. на суму 239,11 грн., квітень 2018 року 31,74 куб. м. на суму 239,11 грн., травень 2018 року 31,74 куб. м на суму 239,11 грн.., червень 2018 року 31,74 куб. м. на суму 239,11 грн., липень 2018 31,74 куб. м на суму 239,11 грн., серпень 2018 31,74 куб м, на суму 239,11 грн., вересень 2018 року 389,68 куб .м. на суму 2745,40 грн., жовтень 2018 року 430,5 куб. м. на суму 3013,64 грн., листопад 2018 року 390,5 куб. м., на суму 3360,79 грн., грудень 2018 року 421,5 куб. м. на суму 3625,81 грн., січень 2019 року 652,5 куб .м. на суму 5600,61 грн., лютий 2019 року 697,5 куб. м. на суму 5985,31 грн., березень 2019 року 1263,5 куб. м на суму 10824,00 грн., квітень 2019 року 374,5 куб. м на суму 3224,01 грн., травень 2019 року 364,5 куб. м на суму 2936,72 грн., червень 2019 року 317,5 куб. м. на суму 2389,04 грн., липень 2019 року 341,5 куб. м на суму 2293,77 грн., серпень 2019 року 366,5 куб м на суму 2345,94 грн., вересень 2019 року 456,5 куб. м газу на суму 2827,62 грн., жовтень 2019 року 12 куб. м. на суму 70,64 грн., листопад 2019 року 12 куб. м., на суму 79,89 грн., грудень 2019 року 13 куб. м. на суму 76,59 грн., січень 2020 року 14 куб .м. на суму 82,16 грн., лютий 2020 року 0 куб. м. на суму 0 грн., за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_2 .
Позивачка звернулось до Третьої особи для отримання інформації щодо об'єму розподіленого та спожитого природного газу у відповідності з фактичними показниками лічильника газу та отримання Довідкі про формування об'єму розподілу та споживання природного газу.
20.06.2022 р. Позивачка отримала Лист № 7495 від Третьої особи, у якому зазначено про проведення відповідного формування об'єму розподілу та споживання природного газу та надана Довідка і запропоновано надати цю довідку до Постачальника природного газу для урегулювання питання щодо обсягів спожитого газу відповідно до Типового договору постачання природного газу. У Довідці визначено про списання об'єму природного газу у розмірі 6304,28 куб. м газу.
11.07.2022 року Позивачка звернулась до Відповідача з Заявою рег. № 1/1/2749, у якої виклала обґрунтування неправомірності нарахувань по особовому рахунку № НОМЕР_1 та запропонувала провести звіряння розрахунків по особовому рахунку НОМЕР_1 з підписанням відповідного акта з урахуванням списання у розмірі 6304,28 куб. м газу та пропозиціями і обґрунтуваннями відносно періоду списання та здійснити перерахування суми заборгованості за постачання газу по особовому рахунку НОМЕР_1 з використанням іншого способу ніж отримання інформації про коригування обсягів спожитого природного газу на єдиної Всеукраїнської інформаційної платформі оператора газотранспортних мереж по особовому рахунку НОМЕР_1 .
Листом № 5.0-12 10328 від 25.08.2022 Відповідач надав відповідь з Додатком- Актом звіряння розрахунків з побутовим споживачем, у якої визначено, що коригування нарахувань можливе лише у разі коригування Оператором ГРМ об'єму розподіленого природного газу споживачу та відображення цих коригувань на Інформаційній платформі Оператора ГТС, за умови, що на момент здійснення цих коригувань, споживача буде включено до реєстру споживачів постачальника на Інформаційній платформі Оператора ГТС. Через відсутність підтверджених номінацій природного газу за даними ТОВ «Оператора ГТС України» з 1 травня 2022 року постачання побутовим споживачам Одеської області та м. Одеси здійснюється постачальником «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компания «Нафтогаз України»
У листі 5.0-12 10328 від 25.08.2022 Відповідач зазначив наступні нарахування: січень 2017 року 8 куб .м на суму 14,75 грн., лютий 2017 року 26 куб .м на суму 106,62 грн., березень 2017 року 28 куб .м на суму 120,38грн., квітень 2017 року 54 куб .м на суму 299,24 грн., травень 2017 року 100 куб .м на суму 615,67 грн., червень 2017 року 110 куб .м на суму 684,46 грн., липень 2017 року 231 куб .м на суму 1516,82 грн., серпень 2017 року 237 куб м, на суму 1583,62 грн., вересень 2017 року 437 куб .м на суму 2985,81 грн., жовтень 2017 року 442 куб. м. на суму 3020,60 грн., листопад 2017 року 458 куб. м. на суму 3131,92 грн., грудень 2017 року 606 куб. м на суму 4161,69 грн., січень 2018 року 966 куб .м на суму 6666,54 грн., лютий 2018 року 1209 куб. м на суму 8 225,69 грн., березень 2018 року 2643 куб. м. на суму 18334,94 грн., квітень 2018 року 3304 куб. м. на суму 22934,11 грн., травень 2018 року 9204 куб. м на суму 63985,72 грн.., червень 2018 року 724 куб. м. на суму 4982,73 грн., липень 2018 0 куб. м на суму 0 грн., серпень 2018 14730 куб м, на суму 102380,2 грн., вересень 2018 року - 34183 куб .м., жовтень 2018 року 441 куб. м. на суму 3013,64 грн., листопад 2018 року 401 куб. м., на суму 3360,79 грн., грудень 2018 року 432 куб. м. на суму 3625,81 грн., січень 2019 року 663 куб .м. на суму 5600,61 грн., лютий 2019 року 708 куб. м. на суму 5985,31 грн., березень 2019 року 1274 куб. м на суму 10824,00 грн., квітень 2019 року 385 куб. м на суму 3224,01 грн., травень 2019 року 375 куб. м на суму 2936,72 грн., червень 2019 року 328 куб. м. на суму 2389,04 грн., липень 2019 року 352 куб. м на суму 2293,77 грн., серпень 2019 року 377 куб м на суму 2345,94 грн., вересень 2019 року 467 куб. м газу на суму 2827,62 грн., жовтень 2019 року 12 куб. м. на суму 70,64 грн., листопад 2019 року 12 куб. м., на суму 79,89 грн., грудень 2019 року 13 куб. м. на суму 76,59 грн., січень 2020 року 14 куб .м. на суму 82,16 грн., лютий 2020 року 0 куб. м. на суму 0 грн., за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_2 .
Суд зазначає, що нарахування у Акті звіряння розрахунків з побутовим споживачем від 25.08.2022 року частково відрізняються від нарахувань, викладених у Листі Відповідача від 03.06.2022 року № 10.0-02/1/10/2575.
15.09.2022 року Позивачка звернулась до Відповідача з Повторною заявою, у якої зазначила, що Відповідачем проігноровано основну тезу Звернення, а саме - відповідно до положень Правил постачання природного газу, умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам постачальник має право та зобов'язаний оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, а, отже і здійснювати коригування, не тільки використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС, а і інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача.
Відповідач не надав відповідь на повторну заяву.
У зв'язку з відмовою Відповідача здійснити перерахування суми заборгованості по особовому рахунку НОМЕР_1 Позивачка звернутися до суду з позовом про визнання неправомірними та скасування нарахувань
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Як зазначено судом,Позивачка є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_2 з 03.10.2020 року.
За адресою за адресою: АДРЕСА_2 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я Позивачки, як побутового споживача природного газу.
Загалом відносини між Відповідачем, Третьою особою та споживачами природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу», «Правилами постачання природного газу», Кодексом газорозподільних систем (надалі - Кодексом ГРМ), Типовим договором розподілу природного газу та Типовим договором про постачання природного газу побутовим споживача.
Відповідно до пункту 2 розділу III «Правилами постачання природного газу», Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Вказаними Правилами постачання природного газу визначено, що договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за згодою постачальника відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500 (далі - Типовий договір), що розміщений на офіційному вебсайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Споживач має право:
1) одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
6) 8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;.
Відносини з приводу постачання населенню природного газу регулюються ст. 714 ЦК України, Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРМ), Правилами постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496.
Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, який є договором публічної оферти, затверджений Постановами НКРЕКП № 2498 від 30 вересня 2015 року та № 2500 від 30 вересня 2015 року.
Згідно із пунктом 5.3 договору про розподіл природного газу, при здійсненні обліку спожитого природного газу побутовим Споживачем за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться кубічні метри (м куб.) природного газу, визначені відповідно до фактичних показів лічильника природного газу або відповідно до норм споживання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.
Виходячи з положень ст. ст. 6, 526, 626-631 ЦК України, укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з положеннями пунктів 34 та 35 розділу III постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496 «Про затвердження Правил постачання природного газу» постачальник зобов'язаний забезпечити безперервне постачання газу в порядку, передбаченому договором, а побутовий споживач є відповідальним за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за надані послуги з газопостачання.
08.05. 2015 року набрав чинності Закон України «Про ринок природного газу», який визначає наступних суб'єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи; оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач (п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону).
У спірних правовідносинах Відповідач має статус постачальника природного газу, Третя особа - статус оператора газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ), а Позивачка - статус побутового споживача.
Взаємовідносини постачальника зі споживачем визначаються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року, та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП № 2500 від 30 вересня 2015 року.
Зокрема згідно п. 1 розділу І Правил постачання природного газу ці Правила регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з оператором газорозподільної системи.
Відповідно до п. 1 розділу III Правил підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є в тому числі наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об'єкт споживача.
Відповідно до п. 23 розділу III Правил розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Аналогічні положення містить Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, згідно п. 2.2 якого обов'язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи.
Згідно з п. 4.4 Типового договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період.
За змістом наведених норм обов'язковим учасником відносин по постачанню споживачу природного газу є оператор ГРМ, який визначає об'єм (обсяг) споживання природного газу споживачем.
Взаємовідносини оператора ГРМ із суб'єктами ринку природного газу, в тому числі побутовими споживачами, визначаються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року, та Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП № 2498 від 30 вересня 2015 року.
Відповідно до п.п. 8 п. 3 глави 2 розділу І КГС до основних функцій Оператора ГРМ належить забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, в ГРМ.
Відповідно до п. 2 глави 1 розділу IX КГС порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 глави 4 розділу IX КГС визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.
Відповідно до 4 та 5 абзаців п. 5 глави 4 розділу IX КГС визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Розбіжності у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Згідно з п.п. 5.1-5.3 Типового договору розподілу природного газу - облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.
Отже, за змістом наведених норм постачання Позивачки як побутовому споживачу природного газу здійснюється за обов'язковою участю оператора ГРМ, на якого законом покладено обов'язок вести облік об'єму (обсягу) споживання природного газу споживачем відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Судом встановлено, що у спірних правовідносинах статус оператора ГРМ є Третя особа, до газорозподільної системи якого підключена Позивачка.
Саме Третя особа, як оператор ГРМ, веде облік та визначає об'єм спожитого позивачем природного газу (п. 4.4 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, п.п. 5.1-5.3 Типового договору розподілу природного газу), в тому числі із застосуванням коефіцієнта приведення природного газу до стандартних умов, і доводить ці показники до постачальника ТОВ «Одесагаз-постачання», який своєю чергою лише обраховує вартість зазначених оператором ГРМ спожитих позивачем об'ємів газу згідно з встановленими НКРЕКП тарифами для населення.
Споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог Кодексу ГРМ Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.
Пунктом 23 розділу III Правил розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Якщо об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу буде визначатись за плановими величинами середньомісячного споживання, їх значення не можуть використовуватися постачальником при здійсненні балансування газотранспортної системи України. При цьому постачальник зобов'язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати звіряння фактичного об'єму (обсягу) споживання природного газу з даними Оператора ГРМ та здійснювати відповідний перерахунок споживачу. За відхилення нарахованих сум за плановими величинами та фактичного споживання за даними Оператора ГРМ пеня не стягується.
Відповідно до пункту 24 розділу III Правил періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць.
Відповідно до положень пункту 5.5 розділу V Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, Споживач, що є побутовим, який за умовами цього Договору розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти календарних днів (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ.
У разі неотримання до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу по Споживачу за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання Споживача та його середньорічного об'єму споживання природного газу за останні 12 календарних місяців. Група споживання по кожному об'єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу, визначається Оператором ГРМ згідно Кодексом ГРМ. Номер групи споживання зазначається Оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу та в рахунках Оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу.
Якщо за підсумками наступного місяця Споживач своєчасно надасть показання лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.
Таким чином, за умови розрахунку за природний газ згідно лічильника газу, споживач зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб надавати їх Оператору ГРМ. При цьому, виключно у випадку неотримання Оператором ГРМ показань лічильника газу обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період.
Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показань лічильника природного газу Споживача.
Оператор ГРМ зобов'язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу та формувати об'єм розподілу та споживання природного газу по Споживачу за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.
Разом з тим, згідно з пунктом 4.11 розділу IV Типового договору природного газу побутовим споживачам якщо Споживач не погоджується з рахунком Постачальника (не згоден із розрахованою сумою тощо) та має намір оскаржувати його, Споживач сплачує рахунок у тій частині, що ним не оспорюється.
При цьому Споживач у зручний для нього спосіб (за телефоном, визначеним на сайті Постачальника, через особистий кабінет або письмово) має звернутися до Постачальника за відповідними роз'ясненнями.
У разі отримання такого звернення Постачальник зобов'язується невідкладно та у термін, достатній для його аналізу (не перевищуючи терміни, встановлені законодавством), надати відповідне роз'яснення чи здійснити перерахунок Споживачу.
Даючи оцінку діям Відповідача та ефективності обраного Позивачкою способу захисту порушених прав, суд виходить з наступного:
За положеннями Преамбули та статті 1 Конституції України в країні проголошений принцип соціальної та правової держави.
Приписами статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі статтею 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Тому принцип верховенства права є одним із головних принципів і цивільного судочинства. В цивільному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Відповідно до статті 8 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати законну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар. Аналогічна позиція викладена в рішення Європейського суду з прав людини у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції».
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Даною нормою встановлено способи захисту прав, а саме: способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до п. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц викладено висновок що «визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов'язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України пред'явити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов'язку, зокрема, у таких випадках: кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку; особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити своє право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов'язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником). Задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов'язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто відповідне судове рішення має забезпечити, щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх…на момент звернення спадкоємця боржника до суду з позовом відповідно до правил статті 1281 ЦК України кредитор так і не вчинив дій щодо заміни сторони виконавчого провадження, а тому спадкоємець боржника вправі звернутися до суду з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора до нього з метою усунення правової невизначеності у спірних правовідносинах.»
У Постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року по справі № 201/1807/21 зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18;від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших. З урахуванням фактичних обставин цієї справи, вимога ОСОБА_1 про зобов'язання КП «Теплоенерго» ДМР виключити з обліку по її особовому рахунку заборгованість попередніх власників квартири за період до 04 червня 2020 року є обґрунтованою та відповідає критеріям ефективного судового захисту, оскільки задоволення такої вимоги відновлює порушені права позивача та встановлює між сторонами правову визначеність, яка полягає у підтвердженні відсутності заборгованості позивача перед відповідачем. Аналогічний правовий висновок щодо способу судового захисту у подібних вимогах викладено Верховним Судом у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 , а також у постанові від 26 січня 2022 року у справі № 201/11406/20. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, вирішуючи спір у справі хоча і з іншим предметом позову, аніж у справі, яка переглядається Верховним Судом, проте щодо подібного способу судового захисту, зазначила, що за визнання недійсною умови кредитного договору про плату за управління кредитом є підстави задовольнити вимогу про зобов'язання банку перерахувати кредитну заборгованість позивача. Така вимога є вимогою про примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України), а її задоволення ефективно захистить позивача у спірних правовідносинах (пункт 54). У пункті 58 указаної постанови зазначено, що задоволення вимоги боржника зобов'язати кредитора перерахувати заборгованість за договором (аналогічно, як і списати якусь її частину, якої стосується спір) може бути способом захисту права боржника на мирне володіння майном. Якщо він не має наміру сплачувати борг, бо не згоден із визначеним кредитором розміром, а кредитор на вимогу боржника суму заборгованості не перераховує та не звертається до суду за її стягненням, то боржник надалі одержуватиме від кредитора вимоги про сплату боргу у розмірі, визначеному кредитором, із яким боржник не погоджується. Це може провокувати останнього помилково, всупереч волі сплатити суму боргу».
З урахуванням висновків Верховного Суду суд дійшов висновку, що відмова Відповідача здійснити перерахування заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 порушує права Позивачки, а позовні вимоги Позивачки про визнання неправомірними та скасування нарахувань до сплати за природній газ відповідають ефективному способу захисту порушених прав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що як спадкодавець, так і Позивачка як споживачі в порушення п. 5.5 типового договору про розподіл природного газу систематично не знімали фактичні показники лічильника газу та своєчасно не передавали дані про обсяги спожитого газу Оператору ГРМ (Третьої особі), що призвело до визначення споживання по об'єкту споживача за розрахунковий період, що визначається Оператором ГРМ (Третьою особою) на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період.
З матеріалів справи, зокрема, акту про демонтаж побутового лічильника газу від 07.04.2021 року, акту про монтаж побутового лічильника газу від 30.04.2021 року, свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 5520 від 22.04.2021 року вбачається, що лічильник природного газу встановлений на об'єкті за адресою: АДРЕСА_2 в 2013 році, повіреній у встановленому порядку та його загальні показники 02052 куб. м газу станом на квітень 2021 року.
З урахувананням цих обставин Третьою особою проведенно відповіднє формування об'єму розподілу та споживання природного газу та запропоновано звернутись до Постачальника природного газу- Відповідача для урегулювання питання щодо обсягів спожитого газу відповідно до Типового договору постачання природного газу».
За результатами дій Третьої особи була визначена різниця між розрахунковим та фактичним показником споживання газу - 6304,28 куб. м газу.
Як вже зазначалось, що саме Третя особа як оператор ГРМ веде облік та визначає об'єм спожитого Позивачкою природного газу (п. 4.4 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, п.п. 5.1-5.3 Типового договору розподілу природного газу), в тому числі із застосуванням коефіцієнту приведення природного газу до стандартних умов, і доводить ці показники до постачальника- Відповідача, який своєю чергою обраховує вартість зазначених оператором ГРМ спожитих позивачем об'ємів газу згідно встановлених НКРЕКП тарифів для населення.
Проведення розрахунків побутових споживачів з постачальником за спожитий природний газ згідно р. III Правил постачання, глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, здійснюються у наступному порядку:
Оператор ГРМ - Третя особа- визначає об'єм спожитого природного газу та передає інформацію про об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб'єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача - Відповідача (абз. 3 п. 5 глави 4 розділу IX Кодексу).
Відповідач, отримавши інформацію про об'єми (обсяги) спожитого побутовим споживачем природного газу за відповідний календарний місяць, проводить розрахунок його вартості.
Суд погоджується з думкою Позивачки, що Відповідач необгрунтовано не прийняв до уваги Довідку Третьої особи про проведення відповідного формування об'єму розподілу та споживання природного газу для урегулювання питання щодо обсягів спожитого газу.
У Довідці Третьої особи визначено про списання об'єму природного газу у розмірі 6304,28 куб. м газу і ця актуальна інформація буде отримана Відповідачем від Позивачки, однак Відповідач не провів перерахунок за спожитий природний газ по особовому рахунку Позивачки.
Зазначені обставини, як окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення Відповідача від виконання своїх обов'язків.
Відповідачем порушені права Позивачки, які гарантується п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України Про захист прав споживачів щодо права споживача на інформацію про продукцію, яка повинна містити дані про основні властивості продукції, зокрема, про масу, об'єм тощо.
Згідно ч. 5 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» вважається нечесною підприємницькою практикою, прямо забороняється законом та розцінюється в якості агресивної така форма підприємницької практики як вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання. Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним. У правовідносинах, що склалися між сторонами у справі, Відповідач вимагає оплатити товар, поставку якого здійснено не було.
П. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено,що споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Суд дійшов висновку, що дії Відповідача із нарахування боргу за обсяги фактично не прийнятого природного газу є неправомірними та нарахування по особовому рахунку № НОМЕР_1 є необгрунтованими.
Суд погоджується з думкою Позивачки, що важливе значення для оцінки спірних правовідносин має обставина, що Позивачка є спадкоємицею пепереднього власника, а отже порядок задоволення вимог Відповідача щодо сплати заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 регламентуються статтею 1281 ЦК України.
Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб (ч.1 ст. 1281 ЦК України)
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги (ч.2 ст. 1281 ЦК України).
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч.3 ст. 1281 ЦК України).
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги ( ч.4 ст. 1281 ЦК України).
Враховуючи конструкцію та зміст статті 1281 ЦК України, перехід зобов'язань померлого спадкодавця до його правонаступників відбувається за умови своєчасного звернення кредитора спадкодавця до його спадкоємців з відповідними вимогами.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц поняття "строк пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців" не тотожне поняттю "позовна давність". Так, ч. 4 ст. 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред'явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, установлені ч. ч. 2 і 3 цієї статті. Тоді як згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови у позові. В п. 39 постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 викладено правовий висновок : стаття 1281 Цивільного кодексу України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до боргових зобов'язань. Сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а також припинення таких зобов'язань .
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові по справі №759/12484/15 від 11.03.2019 року, а саме суд касаційної інстанції підкреслив, що «відповідно до частини другої статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. І оскільки банк пропустив цей строк, то боргові зобов'язання спадкоємця перед банком припиняються».
Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право, сплив преклюзивних строків пред'явлення таких вимог має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати в суді захисту відповідного права.
Суд погоджується з думкою Позивачки про обізнаність Відповідача про зміну власника об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування, що підтверджується поданням Відповідачем заяви до Приморського районного суду м. Одеси про видачу судового наказу про стягнення з Позивачки заборгованості за постачання природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 та отриманням Відповідачем Наказу Приморського районного суду м. Одеси від 01.12.2021 року по справі № 522/21886/21, який був скасований Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.05.2022 року по справі № 522/21886/21.
Таким чином, Відповідач позбавлений права вимоги до Позивачки нарахувань за природний газ по особовому рахунку № НОМЕР_1 до лютого 2020 року включно, оскільки сплинули преклюзивні строки пред'явлення Відповідачем вимог до спадкоємця попереднього власника- Позивачки.
Додатково суд застосовує правовий висновок, викладений у Постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року по справі № 201/1807/21: «споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна. Проте, новий власник майна не зобов'язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов'язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна. Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду: від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 ; від 15 жовтня 2020 року у справі № 522/19127/18 .При цьому у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 зроблено висновок про те, що діючим законодавством не передбачено обов'язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.»
Суд дійшов до висновку, що Позивачка має право на виключення з обліку по її особовому рахунку заборгованості за період до лютого 2020 року включно, що згідно сталої судової практики відповідає критеріям ефективного судового захисту, оскільки встановлення цієї обставини та задоволення позовних вимог про визнання неправомірними та скасування нарахувань до сплати за природній газ відновлює порушені права позивача та встановлює між сторонами правову визначеність, яка полягає у підтвердженні відсутності заборгованості позивачки перед відповідачем до лютого 2020 року включно.
Стосовно додаткової вимоги про надання Позивачки Довідки про відсутність заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_2 суд зазначає, що згідно з релевантною судовою практикою, а саме правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року по справі N 503/8630/13-ц встановлено, що «Судовий захист повинен бути повним відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі N 910/3009/18, провадження N 12-204гс19, пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі N 925/642/19, провадження N 12-52гс20.», що лодаткова вимога пов'язана з первісними вимогами про визнання неправомірними та скасування нарахувань до сплати за природній газ та обгрунтована матеріалами справи».
Як вбачається з Довідки Відповідача від 03.06.2022 року, Акту звіряння розрахунків з побутовим споживачем від 25.08.2022 року, Відповідач не здійснює нарахування за особовим рахунком № НОМЕР_1 з 01.04.2021 року, а нарахування з березня 2020 року по березень 2021 року складають 75,28 куб. м газу на суму 830,85 грн..сплачені Позивачкою 31.10.2022 року, що підтверджується квитанцією про сплату 830,85 грн. заборгованості за березень 2020року- березень 2021 року. Як зазначено Позивачкою, та не заперечується Відповідачем, зокрема у листі № 5.0-12 10328 від 25.08.2022 з 1 травня 2022 року побутові споживачі забезпечуються газом від ТОВ «Газопостачальна компания «Нафтогаз України», а, отже, Відповідач не є постачальником природного газу для Позивачки та не має права постачання природного газу і нарахування додаткової заборгованості.
Отже, надання Позивачки Довідки про відсутність заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_2 на переконання суду з урахуванням принципу процесуальної економії буде належним засобом захисту права Позивачки стосовно встановлення відсутності заборгованості перед Відповідачем за поставку природного газу за адресою АДРЕСА_2 . та встановить остаточну правову визначеність у спірних правовідносинах.
Оцінка спливу строку позовної давності щодо частини заборгованості судом не надається у зв'язку із задоволенням позовних вимог на підставі застосуванням інших норм матеріального права.
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи зібрані у справі докази, належним чином проаналізовані та досліджені судом, встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачка просила стягнути на її користь суму судових витрат -сплачений судовий збір у розмірі 992,4 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір слід стягнути з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4,5,11, 12, 13,28, 76, 81,89,95, 141,189, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» (м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 39525257), третя особа: Акціонерне товариство «Одесагаз» (м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) про визнання неправомірними та скасування нарахувань, -- задовольнити.
Визнати неправомірними та скасувати нарахування до сплати за природній газ, викладені у Довідки про стан розрахунків з ТОВ «Одесагаз-Постачання» за період з січня 2017 по лютий 2020 року (лист ТОВ «Одесагаз-Постачання» № 10.0-02/1/10/2575 від 03.06.2022 року) , а саме : січень 2017 року 42,32 куб .м на суму 315,20 грн., лютий 2017 року 42,32 куб .м на суму 315,20 грн., березень 2017 року 42,32 куб .м на суму 315,20 грн., квітень 2017 року 42,32 куб .м на суму 315,20 грн., травень 2017 року 42,32 куб .м на суму 315,20 грн., червень 2017 року 42,32 куб .м на суму 315,20 грн., липень 2017 року 42,32 куб .м на суму 315,20 грн.., серпень 2017 року 31,74 куб м, на суму 239,11 грн., вересень 2017 року 37,89 куб .м на суму 285,39 грн., жовтень 2017 року 31,74 куб. м. на суму 239,11 грн., листопад 2017 року 31,74 куб. м. на суму 239,11 грн., грудень 2017 року 31,74 куб. м на суму 239,11 грн., січень 2018 року 31,74 куб .м на суму 239,11 грн., лютий 2018 року 31,74 куб. м на суму 239,11 грн., березень 2018 року 31,74 куб. м. на суму 239,11 грн., квітень 2018 року 31,74 куб. м. на суму 239,11 грн., травень 2018 року 31,74 куб. м на суму 239,11 грн.., червень 2018 року 31,74 куб. м. на суму 239,11 грн., липень 2018 31,74 куб. м на суму 239,11 грн., серпень 2018 31,74 куб м, на суму 239,11 грн., вересень 2018 року 389,68 куб .м. на суму 2745,40 грн., жовтень 2018 року 430,5 куб. м. на суму 3013,64 грн., листопад 2018 року 390,5 куб. м., на суму 3360,79 грн., грудень 2018 року 421,5 куб. м. на суму 3625,81 грн., січень 2019 року 652,5 куб .м. на суму 5600,61 грн., лютий 2019 року 697,5 куб. м. на суму 5985,31 грн., березень 2019 року 1263,5 куб. м на суму 10824,00 грн., квітень 2019 року 374,5 куб. м на суму 3224,01 грн., травень 2019 року 364,5 куб. м на суму 2936,72 грн., червень 2019 року 317,5 куб. м. на суму 2389,04 грн., липень 2019 року 341,5 куб. м на суму 2293,77 грн., серпень 2019 року 366,5 куб м на суму 2345,94 грн., вересень 2019 року 456,5 куб. м газу на суму 2827,62 грн., жовтень 2019 року 12 куб. м. на суму 70,64 грн., листопад 2019 року 12 куб. м., на суму 79,89 грн., грудень 2019 року 13 куб. м. на суму 76,59 грн., січень 2020 року 14 куб .м. на суму 82,16 грн., лютий 2020 року 0 куб. м. на суму 0 грн., за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_2 , споживача ОСОБА_1 .
Визнати неправомірними та скасувати нарахування до сплати за природній газ, викладені у Акті звіряння розрахунків з побутовим споживачем за період з січня 2017 по лютий 2020 року (лист ТОВ «Одесагаз-Постачання» № 5.0-12 10328 від 25.08.2022 року) , а саме : січень 2017 року 8 куб .м на суму 14,75 грн., лютий 2017 року 26 куб .м на суму 106,62 грн., березень 2017 року 28 куб .м на суму 120,38грн., квітень 2017 року 54 куб .м на суму 299,24 грн., травень 2017 року 100 куб .м на суму 615,67 грн., червень 2017 року 110 куб .м на суму 684,46 грн., липень 2017 року 231 куб .м на суму 1516,82 грн., серпень 2017 року 237 куб м, на суму 1583,62 грн., вересень 2017 року 437 куб .м на суму 2985,81 грн., жовтень 2017 року 442 куб. м. на суму 3020,60 грн., листопад 2017 року 458 куб. м. на суму 3131,92 грн., грудень 2017 року 606 куб. м на суму 4161,69 грн., січень 2018 року 966 куб .м на суму 6666,54 грн., лютий 2018 року 1209 куб. м на суму 8 225,69 грн., березень 2018 року 2643 куб. м. на суму 18334,94 грн., квітень 2018 року 3304 куб. м. на суму 22934,11 грн., травень 2018 року 9204 куб. м на суму 63985,72 грн.., червень 2018 року 724 куб. м. на суму 4982,73 грн., липень 2018 0 куб. м на суму 0 грн., серпень 2018 14730 куб м, на суму 102380,2 грн., вересень 2018 року - 34183 куб .м., жовтень 2018 року 441 куб. м. на суму 3013,64 грн., листопад 2018 року 401 куб. м., на суму 3360,79 грн., грудень 2018 року 432 куб. м. на суму 3625,81 грн., січень 2019 року 663 куб .м. на суму 5600,61 грн., лютий 2019 року 708 куб. м. на суму 5985,31 грн., березень 2019 року 1274 куб. м на суму 10824,00 грн., квітень 2019 року 385 куб. м на суму 3224,01 грн., травень 2019 року 375 куб. м на суму 2936,72 грн., червень 2019 року 328 куб. м. на суму 2389,04 грн., липень 2019 року 352 куб. м на суму 2293,77 грн., серпень 2019 року 377 куб м на суму 2345,94 грн., вересень 2019 року 467 куб. м газу на суму 2827,62 грн., жовтень 2019 року 12 куб. м. на суму 70,64 грн., листопад 2019 року 12 куб. м., на суму 79,89 грн., грудень 2019 року 13 куб. м. на суму 76,59 грн., січень 2020 року 14 куб .м. на суму 82,16 грн., лютий 2020 року 0 куб. м. на суму 0 грн., за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_2 , споживача ОСОБА_1 .
Зобов'язати ТОВ «Одесагаз-постачання» (65003 м. Одеса, вул. Одарія 1, код ЄДРПОУ 39525257) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) Довідку про відсутність заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_2 .
Стягнути з ТОВ «Одесагаз-постачання» (65003 м. Одеса, вул. Одарія 1, код ЄДРПОУ 39525257) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992,4 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 22.02.2023 року.
Суддя:
21.02.2023