Справа № 522/13172/22
Провадження № 2/522/401/23
21 лютого 2023 року міста Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Суворової О.В.
за участі секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 25.08.2020 року, який був зареєстрований Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що складено відповідний запис акту про шлюб №1765, та видано свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 25.08.2020 року. Від спільного шлюбу дітей не мають. Під час сімейного життя з'ясувалося, що вони з відповідачем мають різні погляди на життя, несумісність характерів, втратили почуття любові та поваги один до одного, сім'я розпалася та існує формально. З серпня 2020 р. і до введення на території України воєнного стану відповідач до позивачки приїжджав лише один раз. Сторони фактично проживають окремо. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Сторони проживають окремо, сумісного господарства не ведуть. У зв'язку з тим, що сім'я розпалася, позивачка змушена була звернутися до суду з відповідним позовом.
У порядку авторозподілу від 04.10.2022 року головуючою суддею було визначено Суворову О.В. та передано на розгляд матеріали позову до судді.
Ухвалою суду від 21.11.2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в спрощеному позовному порядку.
29.11.2022 року на адресу суду від позивачки на електронну пошту надійшла заява про підтримання позовних вимог та проведення слухання справи за її відсутності.
30.01.2023 року на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог, проти задоволення позову не заперечує, просив розглядати справи за його відсутності.
В судове засідання 21.02.2023 року сторони не з'явились. Про день та час слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне .
25 серпня 2020 року сторони зареєстрували шлюб у Малиновському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що складено відповідний запис акту про укладання шлюбу № 1765 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.08.2020 року (а.с.7) .
Від шлюбу сторони не мають спільних дітей.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно з ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст.63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Сторони проживають окремо, не підтримують шлюбних відносин з травня 2021 року та сумісного господарства не ведуть. Подружнє життя сторін не склалося, про що зазначено у позовній заяві. Відповідач згоден з позовом. На час розгляду справи майнові вимоги будь -кого з сторін суду не пред'явлені.
Відповідно до вищезазначеного суд вважає, що майнового спору між сторонами не має, примирення між сторонами неможливе.
Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв'язку з відсутністю вільної згоди позивачки на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв'язку з чим, є неможливим.
Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім'ї неможливо, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.
Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.1-12, 13, 76-80, 81, 89, 210, ст.223, 247, 258, 263-265, 268, 273, 275, 354, ЦПК України; ст.ст.104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 25.08.2020 року у Малиновському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , запис акту про укладання шлюбу № 1765, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.08.2020 року - розірвати.
Відповідно ч.2 ст.115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 21.02.2023 року.
Суддя О.В.Суворова