Ухвала
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 490/738/21
провадження № 61-459ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності неправомірною, відшкодування збитків та моральної шкоди,
05 січня 2023 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу у цивільній справі № 490/738/21.
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, шляхом зазначення:
- судового рішення (судових рішень), які оскаржуються в касаційному порядку та клопотання (процесуальної вимоги) щодо кожного оскаржуваного рішення з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції згідно статті 409 ЦПК України;
- підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) касаційного оскарження, з урахуванням роз'яснень викладених в цій ухвалі.
Копія ухвали Верховного Суду від 26 січня 2023 року вручена заявнику
07 лютого 2023 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання ухвали від 26 січня 2023 року ОСОБА_1 подав уточнену касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 вересня 2022 року про відмову ухвалити додаткове рішення, а також скасувати рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року в частині відмови у визнанні неправомірною бездіяльності Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса).
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 щодо оскарження ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва
від 02 вересня 2022 року про відмову ухвалити додаткове рішення та постанови Миколаївського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року в частині апеляційного перегляду цієї ухвали суду першої інстанції.
Касаційна скарга в частині оскарження рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2022 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року, прийнятої за результатами апеляційного перегляду рішення суду, підлягає поверненню заявнику з таких підстав.
Залишаючи без руху касаційну скаргу, Верховний Суд в ухвалі від 26 січня 2023 року вказував на необхідність дотримання положень пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України згідно з якими у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
При цьому Верховний Суд звертав увагу заявника на те, що коректне визначення підстав касаційного оскарження не є формальним, а має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).
Однак в уточненій касаційній скарзі всупереч вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України ОСОБА_1 знов чітко не зазначив передбачені статтею 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2022 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року, прийнятої за результатами апеляційного перегляду рішення суду.
Таким чином у встановлений судом строк вимоги ухвали від 26 січня
2023 року належним чином не виконані, недоліки касаційної скарги усунені не в повному обсязі.
Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин касаційна скарга в частині оскарження рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2022 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року, прийнятої за результатами апеляційного перегляду рішення суду, підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 щодо оскарження рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2022 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року, прийнятої за результатами апеляційного перегляду рішення суду, повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, а також особі, яка подала скаргу разом з доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович