Ухвала
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 489/8894/21
провадження № 61-11658ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18 липня 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 2 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Друга миколаївська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Димов Олександр Сергійович, про звільнення майна
з-під арешту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
3 лютого 2023 року подана касаційна скарга Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18 липня 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 2 листопада 2022 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вказана касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Зазначає, що вперше звернувся з касаційною скаргою 30 листопада 2022 року, яку ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2022 року залишено без руху
і в подальшому повернено особі, яка її подала, ухвалою від 16 січня 2023 року.
Вказує, що недоліком касаційної скарги, поданої 30 листопада 2022 року, судом визначено несплату судового збору. У зв'язку з тим, що заявник є бюджетною неприбутковою організацією, сплатити судовий збір він зміг лише 20 січня 2023 року. Вказане зумовило пропуск строку для усунення недоліків, визначений в ухвалі Верховного Суду від 12 грудня 2022 року.
Вважає, що зазначена причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Вивчивши зміст поданого заявником клопотання про поновлення строку касаційний суд вважає, що вказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень не свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин, з огляду на наступне.
Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
Учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Як вже зазначено судом, ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Зі змісту ухвали вбачається, що заявнику необхідно було подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог
статті 392 ЦПК України; докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій касаційної скарги; докази сплати судового збору у розмірі 3 632 грн.
Заявнику роз'яснено, що у разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Копію ухвали суду від 12 грудня 2022 року Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) отримав 16 грудня 2022 року, що підтверджується повідомленням про доставлення електронного листа через підсистему «Електронний суд».
Проте лише 2 січня 2023 року до касаційного суду надійшла заява, до якої додано виправлену касаційну скаргу, докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій касаційної скарги та клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Заявником не обґрунтовано наявність перешкод, які зумовили невчасне виконання вимог ухвали від 12 грудня 2022 року в частині подання виправленої касаційної скарги та доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій касаційної скарги.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини
від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України передбачено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи. Зазначене відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.
Розглянувши клопотання Інгульського відділу державної виконавчої служби
у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), касаційний суд дійшов висновку, що вказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень не свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.
За таких обставин касаційна скарга відповідно до частини третьої
статті 393 ЦПК України залишається без руху із наданням заявнику права протягом п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали звернутися до суду касаційної інстанції із заявою, в якій навести інші підстави для поновлення строку, а також надати докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Заявником вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України не дотримано.
За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18 липня 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 2 листопада 2022 року залишити без руху.
Надати заявнику п'ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко