Справа № 761/3112/23
Провадження № 1-кс/761/2225/2023
14 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
заставодавця - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження № 12022100000000594 від 10.08.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Адвокат ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, згідно якого просить змінити обраний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в сумі 198 480,00 гривень (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень) на особисте зобов'язання, повернувши суму застави - заставодавцю ОСОБА_5 .
Як зазначає адвокат у клопотанні, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 року по справі № 761/28776/22, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 198 480,00 гривень (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень). В подальшому, 28 грудня 2022 року, ОСОБА_5 , внесено вказану суму застави, що підтверджується довідкою територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві. Далі, після внесення вказаної суми застави, підозрюваного ОСОБА_6 було звільнено з під варти, тобто останній вважається особою до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено окремі обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, однак цього ж дня останнього затримано працівниками Подільського УП ГУНП у м. Києві за підозрою у вчиненні іншого кримінального правопорушення та обрано Подільським районним судом міста Києва запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Зауважує, що підозрюваний ОСОБА_6 утримується під вартою по іншому кримінальному провадженню, а отже не може виконувати обов'язки покладені на нього ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року. Також, слід врахувати, що невиконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків Шевченківським районним судом м. Києва, може призвести до стягнення застави в дохід держави, при цьому, що заставодавець ОСОБА_5 на даний час має скрутне матеріальне положення, у зв'язку з втратою роботи, а також перебуванням її матері та малолітньої дитини за кордоном, які перебувають у неї на повному матеріальному утриманні.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засідання щодо задоволення вказаного клопотання заперечував, просив слідчого суддю відмовити.
Адвокат ОСОБА_4 у судовому засідання клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засідання клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення клопотання, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, вислухавши пояснення присутніх в судовому засіданні сторін, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Якщо інше не передбачено КПК України, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до будь-яких засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 зазначив, що право на судовий захист належить до основних, невідчужуваних прав і свобод людини і громадянина, та відповідно до ч. 2 ст. 64 Конституції не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану, а недоторканість інституту судового контролю за досудовим слідством не може бути перепоною для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади.
Пріоритет положень Конституції над законами та підзаконними актами є очевидним та не підлягає доведенню. Окрім іншого, це підтверджено у рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» та інших справах.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням суду є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Під час судового розгляду встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100000000594 від 10.08.2022, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
20 грудня 2022 року о 17 год. 25 хв. ОСОБА_6 було затримано, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В подальшому, 21 грудня 2022 року ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 року у справі № 761/28776/22, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 198 480,00 гривень (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень).
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожним викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Визначено термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави до 17 лютого 2023 року.
В подальшому, 28 грудня 2022 року, ОСОБА_5 , внесено вказану суму застави, що підтверджується довідкою територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві.
Далі, після внесення вказаної суми застави, підозрюваного ОСОБА_6 було звільнено з під варти, тобто останній вважається особою до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено окремі обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Однак, як зазначає у клопотанні адвокат, та вказане не спростовувалося учасниками, що 28 грудня 2022 року ОСОБА_6 було затримано працівниками Подільського УП ГУНП у м. Києві за підозрою у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29 грудня 2022 року у справі №758/926/22, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 лютого 2023 року включно.
Статтею 7 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, до яких пунктом 15 цієї статті віднесена змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами своїх правових позицій.
Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, його захисник мають право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу. До клопотання додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються його доводи.
Виходячи із змісту зазначених процесуальних норм, на сторону кримінального провадження - ініціатора клопотання покладається обов'язок доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог та підстав для їх задоволення.
Згідно зі ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Суд зазначає, що застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов'язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця). Так, застава забезпечує виконання підозрюваним обов'язків, покладених на підозрюваного як процесуальним законом, так і обов'язків, покладених слідчим суддею, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Обов'язки підозрюваного визначені в частині 7 статті 42 КПК України, зокрема, це прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. Ці обов'язки покладаються на підозрюваного, виходячи з його процесуального статусу - статусу підозрюваного. Варто додати, що строк дії цих обов'язків співпадає з часом перебування особи у статусі підозрюваного (крім обов'язків, передбачених пунктом 2 частини 7 статті 42 КПК).
Водночас, слід зазначити що обов'язок підозрюваного, передбачений ч.5 ст.194 КПК України - прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади не обмежений двомісячним строком та кореспондується з обов'язком, встановленим п.1 ч.7 ст.42 КПК України, а отже співпадає з часом перебування особи у статусі підозрюваного.
Разом з тим, саме з метою забезпечення виконання у тому числі і цих обов'язків для забезпечення дієвості кримінального провадження за наявності, зокрема, відповідних ризиків до підозрюваного можуть застосовуватися запобіжні заходи, зокрема, застава та особисте зобов'язання.
На даний час, як було зазначено вище в цій ухвалі, до ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №12022100000000594 від 10.08.2022, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що підозрюваний, на момент розгляду справи перебуває під вартою на підставі ухвали Подільського районного суду міста Києва від 29 грудня 2022 року у справі №758/926/22, а відтак не може виконувати обов'язки покладені на нього ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року
Водночас слідчим суддею проаналізовано доводи сторони захисту, пояснення прокурора, обґрунтованість підозри, наявності ризиків, які були встановлені слідчими суддями, поведінку підозрюваного.
В цьому аспекті суд також бере до уваги і певну тривалість кримінального провадження, що з урахуванням практики ЄСПЛ, зокрема загальних висновків, викладених у справах «Штепа проти України», «Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria), щодо зменшення ризику непроцесуальної поведінки підозрюваного зі спливом часу, за умови відсутності появлення нових обставин, що виправдовуватимуть застосування раніше обраного запобіжного заходу, а відтак, з урахуванням відсутності компрометуючих відомостей щодо неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_6 , на переконання суду, в даному конкретному випадку, існують правові підставі для застосування до останнього менш суворого запобіжного заходу, ніж застава, зокрема особистого зобов'язання, з визначенням обов'язків: не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, заборонити спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Одночасно з цим, вирішуючи питання щодо повернення суми застави заставодавцю, суд дійшов наступних висновків.
Як вже зазначалося, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 року у справі № 761/28776/22, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 198 480,00 гривень (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень).
В подальшому, 28 грудня 2022 року, ОСОБА_5 , внесено вказану суму застави, що підтверджується довідкою територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві.
За вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
За ч.11 ст.182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернута в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Судом враховано, що заставодавець - ОСОБА_5 є матір'ю одиначкою, а також те, що на момент розгляду клопотання остання має скрутне матеріальне становище.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.
Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Тобто, утримання коштів застави у відсутність законної підстави для цього (в даному випадку - зміна запобіжного заходу на більш м'який), порушує право власності заставодавця, внаслідок чого він позбавлений змоги реалізувати свої право на користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.
Відтак, у зв'язку зі зміною запобіжного заходу, слідчий суддя проходить до висновку про можливість повернення заставодавцю - ОСОБА_5 внесених нею в якості застави грошових коштів за підозрюваного ОСОБА_6 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182, 193, 194, 196, 201, 309, 369-372, 376, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження № 12022100000000594 від 10.08.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити у повному обсязі.
Змінити запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні № 12022100000000594 від 10.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
У зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
- не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування;
- заборонити спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Обов'язки на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладаються на строк два (2) місяці, тобто до 14 квітня 2023 року (включно).
Заставу у розмірі 198 480 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок, що внесена за підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на рахунок UA128201720355259002001012089 Державної казначейської служби України м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, одержувач ТУДСАУ в м.Києві згідно квитанції №9291-8493-8256-0127 від 28.12.2022 року, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.12.2022 року - повернути заставодавцю - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 17 лютого 2023 року о 10 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя