22.02.23
22-ц/812/233/23
Справа №481/1634/21 Головуючий суду першої інстанції - Вжещ С. І.
Провадження №22-ц/812/233/23 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О. В.
22 лютого 2023 року м.Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Локтіонової О. В.,
суддів: Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,
із секретарем судового засідання - Андрієнко Л. Д.,
без участі учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана в його інтересах законним представником ОСОБА_2 , на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2022 року, ухвалене о 13 год 10 хв під головуванням судді Вжещ С. І. в приміщенні суду в м. Новий Буг Миколаївської області, повний текст якого складено 16 грудня 2022 року, за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Новобузької міської ради Миколаївської області про усунення перешкод у користуванні житлом,
У грудні 2021 року позивач подав до суду вищезазначений позов до ОСОБА_3 , який обґрунтовував наступним.
Його батькам - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
На час звернення з позовом до суду у квартирі позивач проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 .
У 2020 році ОСОБА_3 звернувся до АТ «Миколаївгаз», а у 2021 році - до АТ «Миколаївобленерго» із заявами про відключення вищезазначеної квартири від газопостачання та електропостачання, що було реалізовано.
Внаслідок таких дій відповідача квартира стала непридатною для проживання, чим порушуються права позивача, який є неповнолітнім, на належні умови проживання та користування житлом.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1 шляхом відновлення електропостачання та газопостачання до квартири.
ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував, вказуючи на те, що він виконує свої обов'язки щодо утримання сина, сплачуючи аліменти та передаючи кошти на його особисті потреби. Щодо тверджень позивача про те, що його діями створено несприятливі умови для проживання у квартирі, відповідачем наголошено на тому, що він у зазначеній квартирі не проживає та не користується нею, а тому не повинен нести тягар з оплати комунальних послуг, якими мешканці житла користувалися, але не оплачували. ОСОБА_2 є співвласником та користувачем зазначеного майна з відповідними обов'язками, а тому вона може укласти угоди з постачальними компаніями для відновлення електро та газопостачання.
Посилаючись на те, що він не чинив ОСОБА_1 перешкод у користуванні квартирою, ОСОБА_3 просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2021 року до подання ОСОБА_2 позову вжито заходів з його забезпечення шляхом зобов'язання ОСОБА_3 здійснити необхідні дії для відновлення електропостачання до квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що обидва батьки позивача є співвласниками квартири, у якій він проживає, а тому його мати, яка є законним представником, не позбавлена можливості відновити електропостачання та газопостачання до квартири. За такого суд вважав недоведеним створення відповідачем перешкод позивачу у користуванні житлом.
Не погодившись з рішенням суду, позивач через свого законного представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, позивач зазначав, що дії відповідача вказують на те, що ним чинилися перешкоди у користуванні квартирою шляхом створення неналежних умов проживання у ній. Покладання судом першої інстанції обов'язку щодо усунення наслідків відключення квартири від електропостачання та газопостачання на мати позивача, яка є співвласницею квартири, позивач вважав безпідставним, бо, на його думку, усувати перешкоди повинен саме відповідач, який їх і створив.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому ним наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Орган опіки та піклування Новобузької міської ради Миколаївської області вважав позовні вимоги неповнолітнього ОСОБА_1 обґрунтованими.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Представник позивача ОСОБА_4 подала до суду за допомогою електронної пошти заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю її бути присутньою у судовому засіданні, яке було призначено на 9 год 00 хв через те, що вона мала приймати участь в якості позивача при розгляді іншої справи в Миколаївському апеляційному суді, який мав відбутися о 9 год 30 хв.
Судом було відмовлено у задоволенні клопотання, оскільки відповідно до вимог ст.372 ЦПК суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За вказаних обставин причини неявки представника позивача у судове засідання були визнані судом апеляційної інстанції неповажними.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони по справі перебували у шлюбі з 06 травня 1989 р. до 06 лютого 2020 р.
Під час шлюбу сторін за ОСОБА_5 25 квітня 2007 року було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в якій з 15 жовтня 2015 року зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 .
За ОСОБА_2 під час шлюбу було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 , де зареєстровано її місце проживання з 25 березня 2008 року.
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 17 серпня 2022 року в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано право власності по частині за кожним на квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 .
Згідно з довідкою від 27.10.2021 р. позивач з 26 червня 2020 року був зарахований на навчання у Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Термін навчання по червень 2022 року.
З відповіді АТ «Миколаївобленерго» на звернення ОСОБА_2 від 13.10.2021 р. та акту про припинення газопостачання природного газу від 09.11.2021 р. випливає, що електропостачання та газопостачання до квартири АДРЕСА_1 було відключено за заявами ОСОБА_5 .
З цього приводу законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 , якому на час відключення вказаних комунальних послуг виповнилося 16 років, зверталася зі скаргами до органів поліції та Служби у справах дітей.
Факт відключення квартири від електропостачання та газопостачання підтверджується актами обстеження умов проживання неповнолітнього ОСОБА_1 у 2021 році.
Згідно з актом обстеження від 08.11.2021 р. ОСОБА_3 не проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 31.12.2019 р.
За вказаною квартирою станом на квітень 2021 року рахувалася заборгованість за споживання електроенергії у сумі 1948,10 грн, а за споживання газу станом на червень 2021 року - у сумі 3523,44 грн.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2021 року до подання ОСОБА_2 позову було вжито заходів з його забезпечення шляхом зобов'язання ОСОБА_3 здійснити необхідні дії для відновлення електропостачання до квартири АДРЕСА_1 .
24 грудня 2021 року старшим державним виконавцем Новобузького ВДВС у Баштанському районі Миколаївської області відкрито виконавче провадження щодо виконання вищевказаної ухвали суду.
Згідно з актом державного виконавця від 04.01.2022 р. електропостачання у квартирі відсутнє.
09 березня 2022 року АТ «Миколаївобленерго» сформовано рахунок на оплату №3363 для сплати 288,83 грн за послуги з підключення електроустановки за ініціативою замовника, особистий рахунок НОМЕР_1 .
Того ж дня ОСОБА_3 оплатив вказані послуги.
З відповіді Філії Новобузького району Східного округу АТ «Миколаївобленерго» від 20.02.2023 №08.15-049/202 випливає, що 09.03.2022 квартиру АДРЕСА_1 підключено до електропостачання на підстави заяви ОСОБА_3 .
Згідно з нормами статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до вимог ст.368, 369 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Положення ч.1 ст.405 ЦК України передбачають, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються житловим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням (ч.1 ст.156 ЖК України). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до пунктів 5 та 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Послуги з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії є комунальними послугами (п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Стаття 150 СК України визначає, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про відсутність у повному обсязі підстав для задоволення позову ОСОБА_1 не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Наявні у матеріалах справи докази вказують на те, що ОСОБА_5 вчинив дії щодо відключення від електропостачання та газопостачання квартири АДРЕСА_1 без згоди її співвласника ОСОБА_2 та без врахування інтересів неповнолітнього сина ОСОБА_1 .
Зазначеними діями відповідач створив своєму синові неналежні умови проживання, позбавивши його можливості користуватися житлово-комунальними послугами необхідними для задоволення господарсько-побутових потреб. Вказане свідчить про створення ОСОБА_1 перешкод у користуванні квартирою.
Оскільки відповідачем були створені таки перешкоди, то вони ним і мають бути усунуті.
Матеріали справи свідчать, що на даний час усунутою є перешкода у вигляді відключення квартири від електропостачання, але газопостачання досі відсутнє.
Отже, відповідач має відновити газопостачання до квартири, відсутність якого створює перешкоди для користування квартирою неповнолітнім позивачем.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Оскільки рішення суду скасоване, то відповідно до вимог ч.13 ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат.
За розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанції відповідач має сплатити на користь Держави судовий збір в сумі 2270 грн, бо позивач в силу вимог Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана в його інтересах законним представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_3 усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом відновлення газопостачання до цієї квартири.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Держави судовий збір за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій в сумі 2270 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді С. Ю. Колосовський
О. О. Ямкова
Повний текст постанови складено 22 лютого 2022 року.