Постанова від 22.02.2023 по справі 127/18008/22

Справа № 127/18008/22

Провадження № 22-ц/801/537/2023

Категорія: 42

Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 рокуСправа № 127/18008/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Матківської М.В., Стадника І.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу №127/18008/22 запозовом Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Красіловського Вадима Олександровича на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 січня 2023 року,яке ухвалене суддею Король О.П. в Вінницькому міському суді Вінницької області, повний текст складено 03 січня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2022 року Департамент соціальної політики Вінницької міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів,мотивуючи позовні вимоги тим, що у Департаменті соціальної політики Вінницької міської ради перебуває на обліку ОСОБА_1 , який отримував житлову субсидію відповідно до постанови КМУ від 21 жовтня 1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».

14 грудня 2018 року відповідач звернувся із заявою про призначення житлової субсидії, додавши до заяви декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії встановленої форми. Просив призначити житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний сезон з 01 жовтня 2018 року.

У розділі IV Декларації від 14 грудня 2018 року відповідачем власноручно зазначено наявність транспортного засобу марки ВАЗ 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 . Але про наявність інших транспортних засобів у власності чи володінні осіб, які входять до складу домогосподарства, не вказав.

Головним державним соціальним інспектором управління сформовано електронний запит до органів МВС України, в результаті якого виявлено, що у відповідача крім задекларованого автомобіля ВАЗ моделі 217130, 2012 року випуску, є ще транспортний засіб причіп ПГМФ 830410, 2018 року випуску, який зареєстрований за відповідачем 14 серпня 2018 року.

Однак, інформація про наявність транспортного засобу, з дати випуску якого минуло менше 5 років, відповідачем не була відображена у розділі IV Деклараціях про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 14 грудня 2018 року та від 03 липня 2019 року, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надміру виплачені кошти житлової субсидії за період з жовтня 2018 року по січень 2020 року включно в розмірі 20209,62 грн та у відшкодування витрат зі сплати судового збору 2481 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 січня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Красіловський В.О. подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним, ухвалене з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 лютого 2023 року розгляд справи в апеляційній інстанції призначено без повідомлення учасників справи згідно ч.1 ст.369 ЦПК України.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при зверненні із заявою про призначення житлової субсидії у поданій декларації не зазначив, що має у своїй власності причіп, який підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п'яти років, що вплинуло на встановлення права на призначення житлової субсидії.

Колегія суддів, погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в Департаменті соціальної політики Вінницької міської ради перебуває на обліку ОСОБА_1 , який отримував житлову субсидію відповідно до постанови КМУ від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».

14 грудня 2018 року відповідач звернувся із заявою про призначення житлової субсидії, додавши до заяви декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії встановленої форми. Просив призначити житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний сезон з 01 жовтня 2018 року.

У розділі IV Декларації від 14 грудня 2018 року ОСОБА_1 власноручно зазначив наявність транспортного засобу марки ВАЗ 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 . Наявність інших транспортних засобів у власності чи володінні осіб, які входять до складу домогосподарства не вказано.

В Декларації від 14 грудня 2018 року міститься власний підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом Декларації та необхідністю зазначення певної інформації, а також попереджений про наслідки подання недостовірних або неповних відомостей.

Рішенням від 04 січня 2019 року відповідачу призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний сезон з жовтня 2018 року по квітень 2019 року включно.

03 липня 2019 року відповідач знову звернувся із заявою про призначення житлової субсидії, додавши до заяви декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії встановленої форми. Просив призначити житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг на неопалювальний сезон з 01 травня 2019 року.

У розділі IV Декларації від 03 липня 2019 року відповідачем інформацію про наявність транспортних засобів у власності чи володінні осіб, які входять до складу домогосподарства, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п'яти років (крім мопеда), не вказано.

Проте, на неопалювальний сезон з 01 травня по 30 вересня 2019 року рішенням від 23 липня 2019 року житлову субсидію не було призначено через те, що вартість послуг у межах норм споживання не перевищує визначеного обов'язкового платежу сім'ї.

Відповідно до пункту 78 Положення № 848 (в редакції станом на 01 жовтня 2019 року початок опалювального сезону) після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні. Тому, на наступний опалювальний сезон з 01 жовтня 2019 року перерахунок розміру субсидії був проведений автоматично.

Таким чином, протягом періоду з жовтня 2018 року по січень 2020 року включно відповідач отримував житлову субсидію на опалювальний та неопалювальний сезони на загальну суму 20709,62 грн, що підтверджується довідкою № 681/08/05/01.

Під час верифікації Міністерством соціальної політики надано відомості про транспорті засоби, які зареєстровані в установленому порядку і з дати випуску яких минуло менше 5 років (крім мопеда), що перебувають у власності або володінні осіб, які входять до складу домогосподарства, а також членів сім'ї осіб із складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного проживання).

Головним державним соціальним інспектором управління сформовано електронний запит до органів МВС України, в результаті якого виявлено, що у відповідача крім задекларованого автомобіля ВАЗ моделі 217130, 2012 року випуску, є ще транспортний засіб причіп ПГМФ 830410, 2018 року випуску, який зареєстрований за відповідачем 14 серпня 2018 року.

Проте, інформацію про наявність транспортного засобу, з дати випуску якого минуло менше 5 років, відповідачем не була відображена у розділі IV Деклараціях про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 14 грудня 2018 року та від 03 липня 2019 року, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію, оскільки наявність у власності особи, яка звертається за призначенням субсидії, або члена її сім'ї такого зареєстрованого транспортного засобу безпосередньо впливає на право цієї особи на отримання житлової субсидії, адже в такому разі субсидія не призначається (п.п. 2 п. 6 Положення № 848), про що було зазначено вище.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про придбання відповідачем причепу на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля.

Таким чином, за період з 01 жовтня 2018 року по 01 лютого 2020 року кошти житлової субсидії в розмірі 20709,62 грн відповідачем отримано безпідставно і підлягають поверненню.

На підставі подання № 146882 від 30 січня 2020 року щодо припинення субсидії з лютого 2020 року відповідачу протокольним рішенням комісії № 5 від 04 лютого 2020 року припинено надання житлової субсидії.

Правовідносини сторін регулюються приписами ЦК України, Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (далі - Положення), Порядком повернення коштів, надмірно виплачених за призначеними субсидіями, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29 грудня 1997 року № 39/283/90/5 (далі - Порядок).

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Відповідно до п.п. 6, 7, 8, 12, 13 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Положення), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб. Субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу. Кількість зазначених осіб визначається на початок місяця, з якого призначається субсидія.

Для призначення субсидії сукупний дохід обчислюється виходячи з нарахованих особам доходів без урахування податку з доходів фізичних осіб, відомості про які надаються структурним підрозділам з питань соціального захисту населення ДФС, Пенсійним фондом України, фондами соціального страхування, у порядку, визначеному пунктом 13 цього Положення, а також розмірів державної соціальної допомоги, що виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня", державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг).

Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається виходячи з розміру середньомісячного сукупного доходу осіб, зазначених у пункті 7 цього Положення, а субсидія для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - виходячи з річного доходу осіб за попередній календарний рік.

Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі - за місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами; довідки про доходи - у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, та неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення з зазначенням їх розміру; договір найму (оренди) житла (за наявності).

Відповідно до ч. 4 п. 13 Положення, громадянин несе відповідальність за надані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.

Згідно з п. 20 Положення, надання субсидії припиняється, якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи (не зазначив один із видів доходів) та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії. Сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про зміни, зазначені у пункті 14 цього Положення, повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію. У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення органи, що призначають субсидії, вирішують у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що головним державним соціальним інспектором управління сформовано електронний запит до органів МВС України, в результаті якого виявлено, що у відповідача крім задекларованого автомобіля ВАЗ моделі 217130, 2012 року випуску, є ще транспортний засіб причіп ПГМФ 830410, 2018 року випуску, який зареєстрований за відповідачем 14 серпня 2018 року.

Із приписів ст. 1 Закону України від 5 квітня 2001 року №2344-IIІ «Про автомобільний транспорт», ст. 34 Закону України від 30 червня 1993 року №3353-XII «Про дорожній рух» та п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, слідує, що причіп є транспортним засобом без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем і призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. Причеп підлягає державній реєстрації.

Однак, в поданій ОСОБА_1 декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, від 14 грудня 2018 року у розділі ІV декларації «Відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку і з дати випуску яких минуло менше ніж 5 років (крім мопеда), що перебувають у власності або володінні осіб, які входять до складу домогосподарства, а також членів сім'ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання) відповідачем не зазначено - причіп.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не повідомив позивача про придбання транспортного засобу - причіп, з дати випуску якого (2018 року) минуло менше п'яти років, останній безпідставно з жовтня 2018 року по січень 2020 року отримував субсидію в розмірі 20209,62 грн.

Згідно з п. 20 Постанови № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного, побутового палива», сума субсидії перерахованої (виплаченої) надміру, внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію.

Відповідача ознайомлено про припинення надання житлової субсидії та запропоновано повернути надміру виплачені бюджетні кошти, однак він добровільно їх не повернув.

Із сумою заборгованості в розмірі 20709,62 грн відповідач був ознайомлений та розпочав повернення надміру виплачених коштів. Повернення коштів було здійснено в вересні 2020 року в розмірі 500 грн. В подальшому повернення коштів в добровільному порядку відповідач припинив.

Отже, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення надміру виплачених коштів з тих підстав, що на момент звернення відповідача до позивача з заявою про призначення субсидії від 14 грудня 2018 року та заповнення у зв'язку з цим декларації про доходи і витрати осіб, у його власності був зареєстрований транспортний засіб (причіп), з дати випуску якого минуло менше п'яти років, не зазначення якого безпосередньо впливала на можливість призначення житлової субсидії.

Доводи апеляційної скарги в тому, що в Положенні вказано про необхідність внесення відомостей про транспортні засоби, крім мопеда та причепа, не заслуговують на увагу.

Відповідно до підпунктів 2 пункту 6 «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин: житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: - будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п'яти років (крім мопеда).

При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля.

Наявність (відсутність) у власності або володінні зазначених осіб транспортних засобів зазначається у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Якщо право власності або володіння на транспортний засіб набуто під час отримання житлової субсидії, громадянин, якому призначено житлову субсидію, протягом 30 календарних днів зобов'язаний повідомити про це структурному підрозділу з питань соціального захисту населення незалежно від розміру вартості транспортного засобу;

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин упідпункті 2 пункту 6 зазначеного Положення була відсутня норма щодо відсутності обов'язку зазначення у розділі ІV декларації відомостей про причіп.

Посилання в апеляційній скарзі, що відповідачу було призначено субсидію без перевірки даних, що містились у поданій ним заяві та декларації, чим позивач допустив порушення щодо перевірки даних про наявність в осіб транспортних засобів.

Однак такі доводи колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до пункту 3 Положення про головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1091 соціальний інспектор проводить вибіркові перевірки особових справ одержувачів державної соціальної допомоги за рішенням керівника відповідного органу соціального захисту населення або його заступника.

Крім того, підписом у декларації від 14 грудня 2018 року та від 03 липня 2019 року ОСОБА_1 підтвердив: «Я усвідомлюю, що у разі подання мною у неповному обсязі або недостовірних відомостей про осіб, які входять до складу домогосподарства, та членів сім'ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання), їх доходи, майновий стан і витрати, мені може бути відмовлено у призначенні житлової субсидії або припинено її надання. У такому разі зобов'язуюся повернути надміру перераховану (виплачену) суму житлової субсидії».

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги на відсутність з боку відповідача недобросовісної поведінки, з якою законодавець пов'язує повернення безпідставно набутих коштів.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивачем під час розгляду справи було доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з відповідача сплаченої надміру суми субсидії.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин; законності та обґрунтованості рішення суду ці доводи не спростовують.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині, отже рішення суду першої інстанції є законним, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Красіловського Вадима Олександровича залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 22 лютого 2023 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Матківська М.В.

Стадник І.М.

Попередній документ
109131322
Наступний документ
109131324
Інформація про рішення:
№ рішення: 109131323
№ справи: 127/18008/22
Дата рішення: 22.02.2023
Дата публікації: 23.02.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (09.03.2023)
Дата надходження: 17.08.2022
Предмет позову: про стягнення надміру виплачених коштів житлової субсидії