Справа № 738/1143/22
№ провадження 3/738/11/2023
22 лютого 2023 року місто Мена
Менський pайонний суд Чеpнiгiвської областi в складі:
судді Волошиної Н.В.
з участю секретаря судового засідання Іванько А.С.,
особи, стосовно якої вирішується
питання про притягнення до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .
pозглянувши матеpiали пpо пpитягнення до адмiнiстpативної вiдповiдальностi
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мена Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
за ч.1 ст. 130, ст.124 Кодексу Укpаїни пpо адмiнiстpативнi пpавопоpушення,
В С Т А H О В И В:
13 грудня 2022 року до Менського районного суду Чернігівської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (справа №738/1143/22) та за ст.124 КУпАП (справа №738/1144/22).
Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 14 грудня 2022 року адміністративні справи №738/1143/22 та №738/1144/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та ст.124 КУпАП об'єднані в одне провадження з присвоєнням єдиного № 738/1143/22.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №159675 від 01 грудня 2022 року, складеним поліцейським РПП ВП №1 Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області сержантом поліції Висоцьким А.В., Маринченко Д.О. 01 грудня 2022 року о 01.30 год по вул. Титаренка Сергія в м. Мена Чернігівської області керував автомобілем BMW525, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода), на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису, чим поpушив п. 2.5 ПДР Укpаїни, за що пеpедбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №159676 від 01 грудня 2022 року, складеним поліцейським РПП ВП №1 Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області Мироненком П.М., ОСОБА_1 01 грудня 2022 року о 01.30 год, керуючи автомобілем BMW525, д.н.з. НОМЕР_2 , та рухаючись по вул. Титаренка Сергія в м. Мена Чернігівської області, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з шиферним парканом по вул. Титаренка Сергія, 29 в м. Мена, в результаті ДТП автомобіль та паркан вказаного господарства отримали пошкодження, чим порушив п.12.4 ПДР, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, заперечував, що 01 грудня 2022 року він керував транспортним засобом, зазначивши, що він є власником автомобіля BMW525, д.н.з. НОМЕР_2 , проте оскільки 01 грудня 2022 року вживав алкогольні напої, тому попросив знайомого ОСОБА_2 відвезти його додому. Рухаючись по вул. Титаренка ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не впорався з керуванням, внаслідок чого скоїв наїзд на шиферний паркан одного з господарств. Оскільки вони хотіли самостійно вирішити питання з власником господарства, то після даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 пішов домовлятися за евакуатор, щоб витягнути авто, а він же ( ОСОБА_1 ) залишився біля автомобіля. Проте через деякий час на місце ДТП приїхали працівники поліції, яким він ( ОСОБА_1 ) пояснював, що автомобілем керував не він, а його знайомий, однак його ніхто не слухав, поліцейські стали пропонувати йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак будучи впевненим, що він не причетний до ДТП, оскільки не керував транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився. Зазначив, що викладені в протоколах про адміністративні правопорушення обставини їх вчинення не відповідають дійсності.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що проживає по АДРЕСА_2 , в ніч на 01 грудня 2022 року знаходилась у себе вдома разом з чоловік, почули гуркіт, чоловік вийшов на вулицю, а коли повернувся, то був переляканий та повідомив, що в паркан в'їхав автомобіль. Коли вона вийшла на подвір'я господарства, то побачила пошкоджений паркан, автомобіль, поряд з яким, окрім ОСОБА_1 , був ще якийсь невідомий їй чоловік, потім підійшли люди у військовій формі та під'їхали поліцейські. Письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи, були написані працівником поліції, вона поставила свій підпис не ознайомившись з їх змістом. Хто був за кермом автомобіля їй невідомо, про те, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем, їй ніхто не повідомляв. На даний час паркан відремонтований, вона немає ні до кого будь-яких претензій.
Заслухавши особу, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, потерпілу ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП притягненню до адміністративної відповідальності підлягають особи, що здійснюють керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтями 251,280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями п.27 Постанови пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам роз'яснено, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 124 КУпАП охоплюються порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та п.2.14 Правил дорожнього руху України, згідно з яким у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Таким чином, під час розгляду справи в суді вимагається доведення того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна.
Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
ВС КАС у справі № 216/5226/16-а в постанові від 18.07.2019 вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).
На підтвердження обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення серії ААД №159675 (за ч.1 ст.130 КУпАП ) та серії ААД №159676 (за ст.124 КУпАП) до матеріалів справи органом поліції долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 грудня 2022 року, з якого вбачається, що підставою направлення водія ОСОБА_1 до КНП «Менська міська лікарня» є виявлення поліцейським у останнього ознак алкогольного сп'яніння, а саме різкого запаху алкоголю з рота, не зв'язної мови та нестійкої ходи; відеозапис з нагрудної камери поліцейського; схему ДТП; письмові пояснення ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_8 .
Під час судового розгляду справи було відтворено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який міститься на DVD-R диску, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано місцезнаходження автомобіля на час прибуття поліцейських на місце пригоди, пошкоджений паркан, поряд з автомобілем знаходяться ОСОБА_1 та інші особи. ОСОБА_1 пояснює працівникам поліції, що він є власником автомобіля, проте не керував ним, оскільки випивав, особа, яка керувала транспортним засобом пішла за евакуатором, а він, як власник автомобіля, залишився поряд з ним. На неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 спочатку погодився, а потім відмовився, пояснюючи тим, що він не керував транспортним засобом.
На вказаному відеозаписі не зафіксовано, що 01 грудня 2022 грудня о 01.30 год, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW525, д.н.з. НОМЕР_2 та скоїв ДТП.
З письмових пояснень свідка ОСОБА_8 , долучених до матеріалів справи, вбачається, що останній 01 грудня 2022 року близько 01 години 30 хвилин, перебуваючи у пішому патрулі по вул. Титаренка Сергія в м. Мена, бачив на узбіччі дороги автомобіль BMW525, д.н.з. НОМЕР_2 та чоловіка, який підійшов до автомобіля та представився власником вказаного транспортного засобу, останньому було повідомлено про заборону руху транспортного засобу та пішоходів під час дії комендантської години. Після чого він (свідок) разом з іншими патрульними вирушили далі, а через декілька хвилин їх обігнав вказаний автомобіль, згодом вони почули гучний звук, а на перехресті вулиць Титаренка - Чехова побачили даний автомобіль, який в'їхав в паркан господарства, після чого було викликано наряд поліції.
З метою перевірки та уточнення пояснень свідка ОСОБА_8 , суд неодноразово викликав його в судове засідання, вживаючи заходи щодо його належного повідомлення, проте судові повістки поверталися до суду не врученими, оскільки за адресою, вказаною у письмових поясненнях, свідок відсутній, на телефонні дзвінки на вказаний номер абонент не відповідає, в зв'язку з чим свідок у судовому засіданні не допитувався та не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а тому його показання не можуть бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому адміністративних правопорушень.
Будь яких інших доказів, які підтверджували б факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом BMW525, д.н.з. НОМЕР_2 та вчинення за його участі ДТП, матеріали справи не містять.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечує керування транспортним засобом після вживання спиртних напоїв та вчинення ним ДТП.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 01 грудня 2022 року він разом з ОСОБА_1 допомагали батьку останнього з ремонтом у будинку по вулиці ОСОБА_9 . Оскільки ОСОБА_10 випив, то він (свідок) сів за кермо його автомобіля, щоб відвезти його додому на вулицю Чехова у м. Мена. Він (свідок) декілька разів виходив з будинку, виносив інструмент, який складав в багажне відділення автомобіля, бачив на вулиці патрульних, оскільки вже була комендантська година, проте жодних зауважень до нього не було. ОСОБА_1 вийшов пізніше, він (свідок) сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_11 на пасажирське сидіння, проте по вул. Титаренка ОСОБА_3 він не впорався з керуванням, внаслідок чого в'їхав в паркан одного з господарств. Вирішили, що він піде за евакуатором, а ОСОБА_11 , як власник автомобіля, залишиться біля нього. Коли він повернувся на місце пригоди, то ОСОБА_10 вже не було, присутні на місці події особи повідомили, що ОСОБА_1 забрала поліція.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що вночі 01 грудня 2022 року до нього додому приходив ОСОБА_4 та просив допомоги з евакуатором, а саме витягти автомобіль ОСОБА_10 , при цьому повідомив, що він ( ОСОБА_4 ) на повороті не впорався з керуванням та в'їхав в паркан. Оскільки було пізно, діяла комендантська година, то він запропонував йому витягнути автомобіль зранку, пояснюючи тим, що ДТП трапилося в місті, автомобіль нікуди не дінеться. Наступного дня, зранку, автомобіля на місці ДТП вже не було, бачив пошкоджений паркан, хто витягував автомобіль йому невідомо.
Крім того, суд зауважує, що суть адміністративного правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 згідно з протоколом серії ААД №159676 віл 01 грудня 2022 року, не відповідає в повній мірі пункту 12.4 ПДР України, в провину порушення якого ставиться ОСОБА_1 ..
Таким чином, через неповноту вчинення органом поліції процесуальних дій суд позбавлений можливості перевірити обставини викладені в протоколі, а також твердження особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і встановити фактичні обставини у справі.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.
Обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що належні докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та вчинення ним ДТП відсутні, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130, ст.124 КУпАП необхідно закрити, згідно з положеннями пункту 1 статті 247 КУпАП - у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, кеpуючись статтями 7, 124, ч.1 ст. 130, п. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд -
П О С Т А H О В И В:
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130 та ст.124 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку відсутністю складів адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 та статтею 124 КУпАП.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н. В. Волошина