Справа №760/2421/23 1-кп/760/2126/23
02 лютого 2023 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі колегії суддів:
-головуючого судді ОСОБА_1
-суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
-при секретарі ОСОБА_4
за участі:
-прокурора ОСОБА_5
-захисника ОСОБА_6
-обвинуваченого ОСОБА_7
провівши у відкритому судовому засіданні підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 22023101110000121, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 січня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
Під час підготовчого судового засідання прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави, оскільки останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років або довічного позбавлення волі, з конфіскацію майна, та на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України: переховування від суду; знищення, схову та спотворення інформації, речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у даному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту та реєстру досудового розслідування, колегія суддів приходить до наступного.
14.09.2022р. до обвинуваченого ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжено ухвалами суду до 05.02.2023р., включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Під час підготовчого судового засідання колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України у державній зраді, тобто в діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України: наданні представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу.
До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Під час підготовчого судового засідання прокурором було доведено існування ризиків переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_7 з моменту надходження до суду обвинувального акта набув нового процесуального статусу - обвинуваченого та, на даний час, розпочалася нова процесуальна стадія кримінального провадження - стадія судового провадження у суді першої інстанції, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічного позбавлення волі, останній, перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході зможе ухилятися від явки до суду.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий та на даний час притягується до кримінальної відповідальності за вчинення інших кримінальних правопорушень.
Також, колегія суддів вважає доведеним існування ризику незаконного впливу на свідків у даному провадженні, оскільки з урахуванням обставин справи, обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може незаконними способами впливати на них з метою зміни останніми своїх показань.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, його майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, обставини вчинення останнім інкримінованого йому злочину, що на думку колегії суддів, свідчить про недостатність обрання більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
За таких обставин, суд вважає необхідним обрати обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, вчиненого в період дії воєнного стану, тому, колегія суддів вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 182, 183, 194, 314-316 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 23.59год. 02 квітня 2023 року.
Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Головуючий суддя:
Судді: