Ухвала від 22.02.2023 по справі 922/658/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

22.02.2023м. ХарківСправа № 922/658/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

Без виклику представників сторін.

розглянувши заяву про видачу судового наказу

заявник Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз"(61004. м. Харків, вул. Москалівська, 57/59)

боржник Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Основа"(вул. Плеханівська, буд. 66., м. Харків, 61001)

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Основа" основного борг за послуги розподілу природного газу за період з липня 2022 року по грудень 2022 року включно у розмірі 4 858,78 грн. (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят вісім гривень сімдесят вісім копійок), пеню в сумі 755,43 грн. (сімсот п'ятдесят п'ять гривень сорок три копійки), 3% річних в сумі 45,33 грн. (сорок п'ять гривень тридцять три копійки), інфляційні витрати в сумі 194,29 грн. (сто дев'яносто чотири гривні двадцять дев'ять копійок) за Типовим договором розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання №09420W0VC6AP016 від 01.01.2016р.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу з підстав передбачених п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, з огляду на наступне.

Згідно пунктів 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу та із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Так, в обґрунтування поданої заяви стягувач посилається на порушення боржником умов публічного типового договору розподілу природного газу до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Основа" приєдналось шляхом підписання заяви-приєднання №09420W0VC6AP016 від 01.01.2016р., та за яким у останнього виник основного борг за послуги розподілу природного газу за період з липня 2022 року по грудень 2022 року включно у розмірі 4 858,78 грн. (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят вісім гривень сімдесят вісім копійок)

При цьому, на підтвердження факту надання послуг за вказаним договором та існування у боржника заборгованості до заяви додані, зокрема копії: Заяви-приєднання №09420W0VC6AP016 від 01.01.2016р. до умов договору розподілу природного газу; додатку № 4 до типового договору розподілу природного газу, копії акту приймання-передачі природного газу №ХРГ0070307 від 30.09.2021;копія претензії вих М 104 23 від У. 01 2023, копія листа щодо сплати боргу від 17.01.2023 № 103/23;копія рахунку на оплату № 63000979 від 17.01.2023; копії актів наданих послуг № ХРГ82019616 від 31.07.2022, № ХРГ82022483 від 31.08.2022, № ХРГ82025318 від 30.09.2022, № ХРГ82028151 від 31.10.2022, №ХРГ82030996 від 30.11.2022, №ХРГ82033838від 31.12.2022 та докази їх надсилання на адресу боржника.

Однак, всупереч вимогам статті 150 ГПК України заявником не доданий до заяви Типовий договір розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , на якому ґрунтуються заявлені вимоги.

Крім того, в поданій заяві заявник посилається на п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, згідно якого послуги споживачу, що не є побутовим за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Натомість, як встановлено судом, Акти наданих послуг від 31.07.2022 № ХРГ82019616 на суму 809,80 грн.; у серпні 2022 року № ХРГ82022483 від 31.08.2022 на суму 809,80 грн.; у вересні 2022 року - № ХРГ82025318 від 30.09.2022 на суму 809,80 грн.; в жовтні 2022 року № ХРГ82028151 від 31.10.2022 на суму 809,78 грн.; в листопаді 2022 року № ХРГ82030996 від 30.11.2022 на суму 809,80 грн.; в грудні 2022 року - № ХРГ82033838 на суму 809.80 грн. згідно якого за твердженням стягувача виникла заборгованість та ґрунтуються заявлені вимоги, підписаний в односторонньому порядку тільки зі сторони заявника - оператора ГРМ, що, в свою чергу не може свідчити про безспірність вимог стягувача.

Суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 12 ГПК України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, повинен в тому числі подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.

Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Проте, надані заявником докази, а саме акти наданих послуг, що підписані лише одною стороною свідчать про наявність між сторонами спору щодо самого порушення умов типового договору нарахованої суми та нарахованих санкцій відповідно до таких актів, позаяк одностороннє підписання останнього не може свідчити про безспірність заявлених заявником вимог про стягнення заборгованості за типовим договором розподілу природного газу. Отже, заявлені вимоги не відповідають засадам наказного провадження.

Отже, викладені в заяві про видачу судового наказу обставини свідчать про наявність спору про право (щодо відновлення послуг розподілу природного газу станом за період з липня 2022 року по грудень 2022 року, погодження спірного акту наданих послуг та обсягу таких послуг), що виключає можливість розгляду заявлених вимог в порядку наказного провадження, а заявником не надано суду належних документів, які б підтверджували факт існування безспірної заборгованості боржника у розмірі, що заявлений до стягнення.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що заявником порушено п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, зокрема не подано до суду копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, що згідно з п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України є підставами для відмови заявнику у видачі судового наказу

У відповідності до ч. 2 ст. 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно з приписів ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 150, 152, 153, 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Основа" основного борг за послуги розподілу природного газу за період з липня 2022 року по грудень 2022 року включно у розмірі 4 858,78 грн. (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят вісім гривень сімдесят вісім копійок), пеню в сумі 755,43 грн. (сімсот п'ятдесят п'ять гривень сорок три копійки), 3% річних в сумі 45,33 грн. (сорок п'ять гривень тридцять три копійки), інфляційні витрати в сумі 194,29 грн. (сто дев'яносто чотири гривні двадцять дев'ять копійок) за Типовим договором розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання №09420W0VC6AP016 від 01.01.2016р.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законодавством України порядку.

Повний текст ухвали складено 22 лютого 2023 року.

Суддя О. О. Присяжнюк

Попередній документ
109129067
Наступний документ
109129069
Інформація про рішення:
№ рішення: 109129068
№ справи: 922/658/23
Дата рішення: 22.02.2023
Дата публікації: 23.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (21.02.2023)
Дата надходження: 21.02.2023
Предмет позову: видачу судового наказу