Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
21 лютого 2023 року м. ХарківСправа № 922/239/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
При секретарі Іванії К.В.
за участю представників сторін :
представника прокуратури - Ногіної О.М.,(посвід№057318 від 09.10.2020 )
представника першого відповідача - Замніус М.В. (в порядку самопредставництва)
представника другого відповідача - Замніус М.В. (в порядку самопредлставництва)
представника третього відповідача - Сенаторова М.В. (ордер АХ№1091720 від 13.02.2022 року)
розглянувши заяву представника приватного акціонерного товариства "Меридіан"(третього відповідача) про залишення позовних вимог без розгляду від 20.02.023 року
за позовом Першого заступника керівника Київської окружної прокуратури (61002, м.Харків, вул. Сумська,76)
до 1-ого відповідача Харківської міської ради(61003, м.Харків, майдан Конституції,7) , 2-ого відповідача Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003м.Харків, майдан Конституції,16) , 3-ого відповідача Приватного акціонерного товариства "Меридіан" ( 61023,м.Харків, вул.Сумська,126)
про скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення майна
Позивач - Перший заступник керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до до 1-ого відповідача Харківської міської ради, 2-ого відповідача Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3-ого відповідача Приватного акціонерного товариства "Меридіан" (далі - відповідач), у якому просив суд :
визнати незаконним та скасувати пункт 34 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 № 1008/18.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.11.2018 № 5646-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Приватним акціонерним товариством «МЕРИДІАН», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за № 1693.
Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «МЕРИДІАН» (код ЄДРПОУ 21240582) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлові приміщення № 14-:-20, L, загальною площею 104,5 кв.м., в житловому будинку літ. «А-5», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 126, шляхом складання акту приймання-передачі, а Харківську міську раду зобов'язати прийняти вказані приміщення.
Судовий збір стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.
Судові витрати по справі покласти на відповідачів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 922/239/22, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін на 22 лютого 2022 року. 10:30.
17.02.2022 року від Харківської міської ради, через канцелярію суду (вх.№3438) надійшов відзив на позовну заяву, в якому перший відповідач , посилається на те, що нормативно-правовими актами встановлено наступні самостійні, не пов'язані між собою, підстави для викупу орендованого майна орендарем:
1. За умови що право викупу передбачено договором оренди.
2. За умови поліпшення орендарем за власні кошти орендованого майна за згоди орендодавця яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду.
Як вказує перший відповідач у відзиві, при здійсненні відчуження комунальної власності шляхом викупу орендарем виконавчі органи Харківської міської ради діяли відповідно положень статті 289 Господарського кодексу України та частини 2 статті 777 Цивільного кодексу України.
Харківською міською радою та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради повністю дотримано спосіб та порядок проведення процедури приватизації нежитлових приміщень.
У даному випадку, як вказує перший відповідач, сторони уклали договір купівлі-продажу при їх вільному волевиявленні та вчинили дії, які свідчать про прийняття їх до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, а їх внутрішня воля відповідала зовнішньому її прояву, тому посилання прокурора на те, що спірний правочин не відповідає ст. 203 ЦК України не підтверджено належними та допустимими доказами.
18.02.2022 року від Приватного акціонерного товариства "Меридіан", через канцелярію суду (вх.№3957), в якому просить суд залишити позов прокуратури без розгляду , крім того вказує на те, що відповідні правовідносини та їх документування відбувалося понад 3 роки тому, тобто за межами строками давності. На думку третього відповідача 21.02.2021 р. сплив 3-річний строк позовної давності за відповідними вимогами держави.
Також представник третього відповідача вважає, що , що прокурор не має повноважень на здійснення представництва держави у відповідних правовідносинах.
22.02.2022 року від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, через канцелярію суду (вх.№4219) надійшла заява про застосування строку позовної давності до заявлених позовних вимог, вказана заява долучена до матеріалів справи.
22.02.2022 року від Київської окружної прокуратури м. Харкова, через канцелярію суду (вх.№4279) надійшла відповідь на відзив, в якому представник прокуратури, зазначає, що при вирішенні спору щодо приватизації державного майна мають оцінюватися не лише наслідки прийняття рішень органів влади, а й легітимність дій та очікувань набувача майна.
Так, на думку прокуратури, у діях відповідача-3 відсутній критерій легітимності очікувань набувача об'єкта державної власності, оскільки відчуження відбулось з порушенням вимог приватизаційного законодавства, зокрема внаслідок нездійснення набувачем невід'ємних поліпшень спірного майна.
Така обставина є очевидною в силу неспростовної конституційної презумпції знання закону (ч. 2 ст. 68 Конституції України), яка є основою системності та цілісності господарського процесу. Крім того, посилання відповідача на необхідність застосування висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19. не обгрунтовані, оскільки, склад спірних правовідносин у даній справі є відмінним від справи № 922/239/22.
У відповіді на відзив, прокурор вказує на те, що викуп орендарем орендованого У відповіді на відзив, прокурор вказує на те, що викуп орендарем орендованого приміщення, виходячи з положення ст. ст. 11.18- 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким юно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна. В іншому разі приватизація такого приміщення повинна здійснювалися у загальному порядку за результатами проведення аукціону або конкурсу. приміщення, виходячи з положення ст. ст. 11.18- 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким юно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна. В іншому разі приватизація такого приміщення повинна здійснювалися у загальному порядку за результатами проведення аукціону або конкурсу.
Передача права власності на майно, у тому числі в результаті приватизації, передбачає наявність волевиявлення як у продавця, так і у покупця такого майна. Отже, покупець, звергаючись до органів місцевого самоврядування про приватизацію орендованого нежитлового приміщення, то достовірно знаючи, що поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, ним здійснені не були та жодні дії. які б свідчили про намір здійснити такі поліпшення, ним не вчинялись, усвідомлював що його звернення є протиправним оскільки суперечить п. 1 ч. 1 ст. 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Крім того, представник відповідача-1 наполягає на необхідності застосування строків позовної давності, встановлені ч. 2 ст. 30 Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", який набрав чинності 07.03.2018 стосовно вимог до договору та поверненню.
Вказаною нормою закону (ст. 30) встановлено скорочену позовну давність порівняно загальною позовною давністю, яка встановлена положеннями ст. 257 ЦК України. Так, замість З років загальної позовної давності, положеннями ст. 30 передбачено строк позовної давності строком 3 місяці.
Проте, ч. 2 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» встановлено, що приватизація (продаж) об'єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об'єктів, за якими:
- дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж державного або комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом;
-після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу;
- на момент прийняття рішення про їх приватизацію належали до об'єктів групи Г згідно з класифікацією об'єктів приватизації, встановленою Законом України "Про приватизацію державного майна", та щодо яких є дійсною оцінка, або Кабінетом Міністрів України визначено радника для падання послуг з підготовки до приватизації та продажу об'єктів приватизації за результатами проведения конкурсу.
Отже, як вказує прокурор, приватизація спірного об'єкту шляхом викупу здійснювалася та завершувалась у відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», як виняток, передбачений положеннями абз. 2 ч. 2 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна». А отже до спірних правовідносин застосовуються загальної строки позовної давності у три роки.
Протокольною ухвалою від 22.02.2022 року відкладено підготовчого засідання на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України 09.03.2022 об 12 годині 00 хвилин.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, тобто до 26 березня 2022 року. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб. Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
09 березня 2022 року судове засідання у справі № 922/239/22 не відбулось у зв'язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи.
Ухвалою Господарського суду від 29.04.2022 року, відкладено розгляд справи № 922/239/22, запропоновано усім учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, разом з заявами по суті справи направити в суд і іншим учасникам справи свої пропозиції щодо дати призначення судового засідання та можливості їх участі у розгляді справи в режимі відеоконференції.
08.07.2022 року від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, через канцелярію суду (вх.№6350) надійшов відзив на позовну заяву, в якому другий відповідач наголосив на тому, що наразі прийняте Міськрадою рішення про застосування викупу як способу приватизації спірного нерухомого майна вже було реалізоване і вичерпало свою дію наприкінці грудня 2016 року внаслідок укладення між Управлінням і Товариством оспорюваного договору купівлі-продажу та переходу до покупця права власності на спірні нежитлові приміщення, а у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним цього договору тазобов'язанняя ТОВ «Оптіма-ФКФ» повернути територіальній громаді м. Харкова спірне нерухоме майно суди правомірно відмовили з мотивів пропуску позивачем строку позовної давності без поважних причин. Верховний Суд вважає, що у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міськради від 26.10.2016 необхідно було відмовити з тих підстав, що така вимога не призведе до поновлення прав територіальної громади м. Харкова, відновлення володіння, користування або розпорядження нею зазначеним майном, а отже, не с ефективним способом захисту прав територіальної громади м. Харкова».
Таким чином, оскільки рішення Харківської міської ради було реалізовано та вичерпало свою дію. позовна вимога Прокурора про визнання його незаконним та скасування не є ефективним способом захисту прав територіальної громади м, Харкова.
На підставі викладеного, просить суд у задоволенні позовної вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування пункту 34 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 № 1008/18 «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» відмовити.
30.11.2022 року від керівника Київської окружної прокуратури надійшло клопотання про надання інформації про подальший розгляд справи та призначення дати підготовчого провадження .
Ухвалою Господарського суду від 01.12.20202 року, призначено підготовче засідання на "27" грудня 2022 р. 11:00 .
В судовому засіданні 27.12.2022 постановлено протокольну ухвалу, відкладено підготовче засідання до 24.01.2023 о 12:00 год.
В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 27.12.2022.
В судовому засіданні 24.01.2023 постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; закрито підготовче провадження призначено розгляд справи по суті на "21" лютого 2023 р. о(б) 11:00
В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 24.01.2023.
20.02.023 року від представника приватного акціонерного товариства "Меридіан" (третього відповідача), електронною поштою надійшла заява про залишення позовних вимог без розгляду згідно зі пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу.
Розглянувши матеріали справи, зокрема заяву про залишення позовних вимог без розгляду згідно зі пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу., заслухавши в судовому засіданні доводи і заперечення представників сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Відповідно до ст.177 ГПК України визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів відноситься до завдань підготовчого провадження.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (ч.2 ст.177 ГПК України).
Як вже зазначалось вище, підготовче провадження у даній справі судом закрито 24.01.2023 і призначено справу до розгляду по суті на 21.02.2023.
Відповідно до ст.194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Порядок та строки подання доказів визначені приписами ст. 80 ГПК України. Зокрема, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.80 ГПК України).
В даному випадку, заяву третього відповідача про залишення позову без розгляду надійшла суду вже після закриття підготовчого провадження у справі. До того ж, такі подані без жодних обгрунтувань неможливості їх подання відповідачем під час підготовчого провадження (в тому числі разом із відзивом) з причин, що не залежали від нього.
Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У зв'язку з наведеним, подання вказаного клопотання відповідачем на стадії розгляду справи по суті суд розцінює як таке, що спрямоване на затягування розгляду справи.
Згідно з ч.2 ст.207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч. 2 ст. 232 ГПК України).
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 74, 80, 118, 207, 232-234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву представника приватного акціонерного товариства "Меридіан" (третього відповідача) про залишення позовних вимог без розгляду від 20.02.023 року - залишити без розгляду.
2. Ухвалу (повний текст) направити сторонам у справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, строк оскарження обчислюється з дня складення її повного тексту.
Повний текст ухвали складений 21 лютого 2023 року.
"21" лютого 2023 р. 11:00
Суддя О.О. Присяжнюк