15 лютого 2023 року м. ТернопільСправа № 921/681/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.
розглянув матеріали справи
за позовом заступника керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, просп. Злуки, 47 в, м. Тернопіль, 46024, в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, вул. Солом'янська, 13, м. Київ, 03110
до відповідача Байковецької сільської ради, вул. Січових Стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область, 47711
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112
Тернопільська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, вул. Приміська, 11, м. Тернопіль, 46012
про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння
За участі представників:
Прокурора: Трояна Р. Б.
Позивача: Шевцова С. О., Малахової О. В.
Відповідача: Господар А. Р.
Третіх осіб: Білецького Р. Б.
В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.
Встановив:
Заступник керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України до відповідача - Байковецької сільської ради, про витребування з незаконного володіння останньої у власність держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України земельної ділянки загальною площею 3, 8533 га, кадастровий номер 6125289800:01:001:0196, яка розташована на території Байковецької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2367945461252).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської районної ради народних депутатів Тернопільської області за № 109 від 21.04.1987, яке станом на сьогоднішній день є чинним, Республіканській мережі магістральних зв'язків і телебачення № 5 (правонаступник - Тернопільська філія Концерну РРТ) виданий Державний акт серії "Б" № 035816 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 11, 13 га для будівництва об'єкту 1622 і під'їздної дороги до нього. Вказаний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 192.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019, яке набрало законної сили 03.07.2019, у справі № 921/388/18 встановлено, що земельна ділянка площею 11, 13 га, яка була сформована на підставі Державного акту серії "Б" за № 035816, як єдиний об'єкт нерухомого майна, була поділена на окремі об'єкти: 7, 3 га на території Байковецької сільської ради, 3, 8533 га на території Шляхтинецької сільської ради.
Поряд з цим, 21.05.2021 державним реєстратором Байковецької сільської ради Тернопільської області Федів О. С., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.05.2021, індексний номер 58349534, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості (номер запису про право власності 42139376) про право комунальної власності Байковецької сільської ради на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2367945461252, земельну ділянку загальною площею, 3, 8533 га (кадастровий номер 6125289800:01:001:0196), яка розташована на території Байковецької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області.
Враховуючи наведене, прокурор вважає, що оскільки земельна ділянка загальною площею 3, 8533 га (кадастровий номер 6125289800:01:001:0196) є частиною земельної ділянки площею 11, 13 га, що перебуває в постійному користуванні Тернопільської філії Концерну РРТ згідно Державного акту серії "Б" № 035816 від 1987 року, реєстрація права комунальної власності Байковецької сільської ради на вказану земельну ділянку проведена незаконно, а відповідно земельна ділянка підлягає витребуванню у власність держави.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 21.12.2022 головуючим суддею для розгляду справи №921/681/22 визначено суддю Гирилу І.М.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2022 вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі 921/681/22; постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначено у справі № 921/681/22 підготовче засідання на 11:30 год. 25.01.2023; залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення та Тернопільську філію Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).
09.01.2023 Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, через систему "Електронний суд", надіслала письмову позицію щодо позовних вимог у справі №921/681/22. Окрім того, звернулась до суду з заявою б/н від 09.01.2023 (вх №148) про участь її повноважних представників у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2023 зазначену вище заяву Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України задоволено; визначено, що учасниками судового процесу, які братимуть участь у підготовчому засіданні 25.01.2023 о 11:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду є повноважні представники Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України: Шевцов С. О. та Малахова О. В.
19.01.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив за вих. № 80 від 13.01.2023 (вх. № 471), згідно з яким останній виклав свою позицію по суті позовних вимог. Поряд із цим, просив суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України; залучити до участі у справі співвідповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські медіа", вул. Руська, 44, м. Тернопіль, 46001, Тернопільську районну раду, майдан Перемоги, 1, м. Тернопіль, 46009 та Тернопільську районну державну адміністрацію, майдан Перемоги, 1, м. Тернопіль, 46009.
Обґрунтовуючи клопотання про залишення позову без розгляду, відповідач вважає, що: при зверненні до суду з даним позовом прокурором не доведено існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави; у позові прокурора не зазначено, не обґрунтовано та не надано доказів того, в чому саме полягає нездійснення представництва в суді законних інтересів держави органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від імені та в інтересах якого пред'явлено позов, оскільки державний орган у цій справі не позбавлений можливості самостійного звернення до суду. Окрім того, відповідач стверджує, що прокурором неправильно зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України не була та не є на сьогодні органом розпорядження спірною земельною ділянкою.
Обґрунтовуючи клопотання про залучення до участі в справі № 921/681/22 співвідповідачів, відповідач зазначає, що згідно даних Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 03.01.2023, за параметрами пошуку: кадастровий номер земельної ділянки: 6125289800:01:001:0196, зареєстровано об'єкт незавершеного будівництва, незавершений будівництвом склад готової продукції № 1а, готовність 44%, власник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські медіа", код 35633837, а для обслуговування даного майна Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські медіа" оформило договір оренди земельної ділянки.
Таким чином, зважаючи на те, що предметом позову є витребування земельної ділянки, право користування якою належить ТзОВ "Українські Медія", відповідач просить залучити останнє до участі у справі як відповідача.
Щодо залучення співвідповідачами Тернопільську районну раду та Тернопільську районну державну адміністрацію Байковецька сільська рада посилається на те, що однією із підстав для застосування положень закону щодо розмежування земель державної та комунальної власності та проведення державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 6125289800:01:001:0196 за Байковецькою сільською радою були рішення Тернопільської районної ради Тернопільської області № 421 від 27.07.2018 "Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Шляхтинці та с. Гаї-Гречинські Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області" та погодження Тернопільської районної державної адміністрації.
23.01.2023 Тернопільською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону надано відповідь на відзив за №30.56/02-185 ВИХ-23 від 23.01.2023 (вх. №575), у якій прокурор виклав свою позицію з приводу заявлених відповідачем у відзиві на позов клопотань про залишення позову без розгляду, залучення співвідповідачів, а також інших доводів по суті позову.
Зокрема, зауважив, що з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Адміністрації служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в суді, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", 11.01.2022 та 05.10.2022 Тернопільська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону зверталась до Адміністрації із листами за №36 вих-22 та №14322 вих-22, у яких інформувала позивача про порушення законодавства державним реєстратором Байковецької сільської ради при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень у частині передання земельної ділянки, що є власністю держави та перебуває на обліку Тернопільської філії Концерн РРТ, а також просила надати інформацію про те, чи зверталась Адміністрація до суду з відповідною позовною заявою до Байковецької сільської ради. Прокурором надано компетентному органу більш ніж розумний строк для звернення до суду та захисту інтересів. Проте останній, будучи проінформованим та усвідомлюючи порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для захисту інтересів держави шляхом звернення до суду, всупереч цим інтересам, за захистом до суду не звернувся, надані йому повноваження не використав, належних інших заходів з метою захисту інтересів держави не вжив.
Враховуючи наведене, прокурор зазначив, що у даному випадку він не виступає в якості альтернативного суб'єкта звернення до суду. Саме нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави з метою витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння надає Тернопільській спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону право на звернення з позовом до суду на підставі ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Щодо наведених відповідачем у позові доводів про неправильне визначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, прокурор вважає, що саме Адміністрація служби спеціального зв'язку та захисту інформації України має право на звернення до суду з даним позовом, оскільки остання, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює функції з управління об'єктами державної власності, що належить до сфери її управління. Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення є державним господарським об'єднанням підприємств, створеним, заснованим на державній власності і входить до сфери управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Майно Концерну є державною власністю і належить йому на праві господарського відання. Концерн володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним, за погодженням з Уповноваженим органом управління. Тернопільська філія Концерну РРТ є відокремленим структурним підрозділом Концерну РРТ. Власником майна та майнових прав, які закріплені за філією, є держава в особі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Зважаючи на усе наведене вище, прокурор вважає, що доводи відповідача щодо відсутності у позивача повноважень на захист майнового права щодо об'єкта нерухомого майна, віднесеного до сфери його управління, є необґрунтованими, а підстави для залишення даного позову без розгляду відсутні.
Щодо заявлених відповідачем у відзиві на позов клопотань про залучення до участі у справі співвідповідачів прокурор зауважив, що в силу приписів чинного процесуального законодавства правом на подання таких клопотань наділений лише позивач.
24.01.2023 Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, через систему "Електронний суд", надіслала відповідь на відзив б/н від 24.01.2023 (вх. №607), у якій висловила свою позицію з приводу заявлених відповідачем у відзиві на позов клопотань та обґрунтувань по суті позовних вимог. Зокрема, позивач просив врахувати, що додані до позовної заяви матеріали, а саме: лист керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону за №36вих-22 від 11.01.2022 та відповідь Адміністрації на цей лист за №18/02-116 від 11.01.2022, підтверджують, що остання не вживала заходів із захисту інтересів держави з причин відсутності інформації про будь-які правопорушення прав Концерну РРТ. У листі Адміністрації за №18-4905/ВС від 20.10.2022, наданому у відповідь на лист прокуратури за №432вих-22 від 05.10.2022, повідомляється, що подання позову не було ініційоване через наявну обмеженість фінансування у зв'язку із збройною агресією російської федерації. Зауважив, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду. Позивач розумів, що запровадження на всій території України воєнного стану за Указом Президента України №64 від 24.02.2022 не може вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору. Враховуючи наведене, вважає, що прокурором правомірно подано даний позов.
Щодо тверджень відповідача про те, що позивач не є органом розпорядження спірною земельною ділянкою Адміністрація просила врахувати, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2018 у справі №921/388/18, яке набрало законної сили 03.07.2018, встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 6125289800:01:001:0196 є частиною земельної ділянки площею 11, 13 га, що перебуває у постійному користуванні Тернопільської філії Концерну РРТ згідно з Державним актом серії "Б" №035816 від 1987 року. Відповідач обізнаний щодо правового статусу вказаної земельної ділянки та про наявність обов'язкового до виконання судового рішення.
Клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Медіа", Тернопільської районної ради та Тернопільської районної державної адміністрації, на думку позивача, є безпідставним та таким, що не відповідає змісту правовідносин зазначених осіб стосовно спірної земельної ділянки та нормам ч. 1 ст. 48 ГПК України.
25.01.2023 Тернопільською філією Концетрну РРТ надано письмову позицію (на позовну заяву "про витребування з незаконного володіння у власність держави земельної ділянки") б/н від 24.01.2023 (вх. №629).
В підготовчому засіданні 25.01.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції за участі прокурора, повноважних представників сторін та третіх осіб, суд оголосив перерву до 09:10 год. 06.02.2023, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.01.2023 задоволено клопотання Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про участь її повноважних представників (Шевцова С. О. та Малахової О. В.) у підготовчому засіданні 06.02.2023 о 09:10 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
31.01.2023 Тернопільська філія Концерну РРТ (третя особа у справі) звернулась до суду з клопотанням б/н від 24.01.2023 (вх. №797) про продовження строку на подання письмової позиції щодо позову. Зокрема, посилаючись на приписи ст. 119 ГПК України, просила визнати причини пропуску строку поважними та продовжити процесуальний строк для надання пояснень; прийняти останні та врахувати при постановленні рішення. Обґрунтовуючи причини пропуску визначеного судом в ухвалі від 26.01.2022 строку на надання пояснень, посилається на часті відключення електроенергії, ввімкнення сирен та перебування в умовах воєнного стану.
02.02.2023 на адресу суду від Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області надійшли заперечення на відповідь на відзив заступника керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону за №171 від 27.01.2023 (вх. №897), згідно з якими відповідач, зокрема, підтримав заявлене ним у відзиві на позов клопотання про залишення позову прокурора без розгляду. Вважає, що неможливість сплати судового збору та недостатнє фінансування органу державної влади не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави. Незмінною залишилась і позиція відповідача про те, що прокурором неправильно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
06.02.2023 на адресу суду від Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області надійшли заперечення на відповідь на відзив Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 179 від 30.01.2023. У зазначених запереченнях відповідач підтримав наведену ним у відзиві на позов та запереченнях за №171 від 27.01.2023 (вх. №897) позицію щодо наявності підстав для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
У підготовчому засіданні 06.02.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції за участі прокурора, повноважних представників сторін та третіх осіб, суд оголосив перерву до 12:00 год 15.02.2023, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2023 задоволено клопотання Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про участь її повноважних представників (Шевцова С. О. та Малахової О. В.) у підготовчому засіданні 15.02.2023 о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Окрім того, 06.02.2023 на електронну адресу суду від Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення надішли письмові пояснення щодо позовної заяви за №416/9.2-3 від 03.02.2023 (вх. №1000) та клопотання за №415/9.2-3 від 03.02.2023 (вх. №999) про продовження строку на їх подання.
В підготовчому засіданні 15.02.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції за участі прокурора, повноважних представників сторін та третіх осіб, представник відповідача підтримав заявлені ним у відзиві на позов клопотання про залишення позову прокурора у даній справі без розгляду з наведених вище підстав. Також просив суд задовольнити його клопотання щодо залучення до участі у справі свіввідповідачів.
Прокурор щодо задоволення вказаних вище клопотань відповідача заперечив з підстав, наведених у відповіді на відзив за №30.56/02-185ВИХ-23 від 23.01.2023.
Повноважні представник позивача підтримали позицію прокурора. Вважають, що подані відповідачем клопотання спрямовані на затягування розгляду спору.
Представник третіх осіб підтримав позицію прокурора та позивачів з приводу заявлених відповідачем клопотань. Окрім того, просив суд поновити строк для подання третіми особами письмових пояснень по суті позову. Повідомив, що у наданих суду клопотаннях б/н від 24.01.2023 (вх №797) та №415/9.2-3 від 03.02.2023 (вх. №999) помилково вказано про продовження строку на подання письмових пояснень. В обґрунтування поважності причин пропущення встановленого судом строку посилається на відсутність електроенергії, оголошення повітряних тривог та перебування в умовах воєнного стану. Просить врахувати, що і Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення і його Тернопільська філія є об'єктами стратегічного значення, доступ до яких є ускладненим.
Відповідно до ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Вирішення заяв та клопотань учасників справи здійснюється судом у підготовчому засіданні (п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України).
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову прокурора без розгляду, суд відзначає таке:
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 1-3 ст. 4 ГПК України ).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (близькі за змістом правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі №915/478/18, у пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).
У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (близький за змістом правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у пункті 27 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, у пункті 35 постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).
Законом України за №1401-VIII від 02.06.2016 "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, п. 3 ч. 1, якою передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 3, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Ч. 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано ст. 23 Закону України №VIІ від 14.10.2014 "Про прокуратуру", яка визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч. 7).
Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;
2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 17.08.2020 у справі №924/1240/18 та від 31.08.2020 у справі №913/685/19).
Звертаючись до суду з позовом, прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Верховний Суд України у постанові від 13.06.2017 у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Ч. 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що для звернення з позовом до суду прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
У рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рп/99 Конституційний Суд України вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза таким інтересам. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств, організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.
З матеріалів справи вбачається, що звернення прокурора до суду у даній справі обґрунтовано необхідністю задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання - передачі земель з державної власності у комунальну власність, недопущення можливості розпорядження спірною земельною ділянкою не уповноваженим суб'єктом.
Необхідність захисту інтересів держави прокурор обґрунтовує незаконною реєстрацією права комунальної власності на належну державі земельну ділянку. Зазначає, що не вжиття заходів щодо захисту інтересів держави шляхом витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння завдає відповідної шкоди майновим інтересам держави.
З метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва в суді інтересів держави в особі Адміністрації служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Тернопільська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону 11.01.2022 та 05.10.2022 зверталась до Адміністрації служби спеціального зв'язку та захисту інформації України із листами за №35вих-22 та №14322 вих-22, у яких повідомляла про проведену 21.05.2021 державним реєстратором Байковецької сільської ради Тернопільського району, всупереч вимог законодавства, державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку загальною площею 3, 8533 га (кадастровий номер 6125289800:01:001:0196), яка є частиною земельної ділянки площею 11, 13 га, наданої у постійне користування Тернопільській філії Концерну РРТ згідно з Державним актом серії "Б" №035816 від 1987 га. Просила повідомити чи вживались Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації відповідні заходи для захисту інтересів держави в судовому порядку.
У відповідь на лист за №36ВИХ-22 від 11.01.2022 Адміністрація служби спеціального зв'язку та захисту інформації України повідомила, що про порушення законодавства державним реєстратором Байковецької сільської ради щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень у частині передання земельної ділянки, що є власністю держави та перебуває на обліку Тернопільської філії Концерну РРТ, їй стало відомо лише з вказаного вище листа Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону. Окрім того, зазначила, що Адміністрація Держспецзв'язку не вживала заходів із захисту інтересів держави з причини відсутності інформації про будь - які правопорушення.
У відповіді за №18-4905/ВС від 20.10.2022 на лист прокуратури за №1724-22 Адміністрація Держспецзв'язку повідомила про те, що нею не ініціювалось подання відповідного позову щодо земельної ділянки площею 3, 8533 га (кадастровий номер 6125289800:01:001:0196) з огляду на обмеженість фінансування зумовлену збройною агресією російської федерації.
Листом за №1797 ВИХ-22 від 05.12.2022 Тернопільська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону повідомила Адміністрацію служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про намір звернутись до суду з позовом в інтересах держави в особі Адміністрації Держспецзв'язку.
За даних обставин, суд прийшов до висновку, що при зверненні до суду з даним позовом Тернопільською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону дотримано передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку. Позов подано із врахуванням розумного строку на вчинення відповідних дій компетентним органом.
Враховуючи наведене, доводи відповідача про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі, на думку суду, є помилковими.
Щодо тверджень відповідача про невірне визначення прокурором органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин, суд відзначає таке.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №3-рп/99 поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Одночасно, відповідно до вказаного вище рішення Конституційного Суду України, в основі поняття "інтереси держави" завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних і політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних, інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення володіння в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення ( рішення Європейського суду з прав людини рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986).
Відповідно до вимог п. 1, 5 Указу Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" від 15.12.1999 № 1572/99 до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.
Ст. 2 Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" №3475-IV, з наступними змінами (далі - Закон №3475-IV) визначено, що Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, телекомунікації, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв'язку спеціального призначення, урядового фельд'єгерського зв'язку, активної протидії агресії у кіберпросторі, а також інших завдань відповідно до закону..
Завданням Державної служби спеціального зв'язку та захисту Інформації України є формування та реалізація державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, поштового зв'язку спеціального призначення, урядового фельд'єгерського зв'язку, захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах (далі - інформаційно-комунікаційні системи) і на об'єктах інформаційної діяльності, а також у сферах використання державних інформаційних ресурсів в частині захисту інформації, протидії технічним розвідкам, функціонування, безпеки та розвитку державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, активної протидії агресії у кіберпросторі (ч. 1 ст. 3 Закону №3475-IV).
Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України відповідно до п. 1 Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 за №411 (далі - Положення), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, кіберзахисту телекомунікацій і користування радіочастотним ресурсом України.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону №3475-IV майно, що належить Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, є державною власністю та закріплюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, за територіальними органами, територіальними підрозділами, Головним управлінням урядового фельд'єгерського зв'язку, закладами, установами та організаціями Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на праві оперативного управління.
Пп. 85 п. 4 Положення Адміністрація Держспецзв'язку відповідно до покладених на неї завдань здійснює в межах повноважень, передбачених законом, функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Адміністрації Держспецзв'язку.
Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону №3475-IV та Статуту Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, затвердженого наказом Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 15.08.20.17 №451, є державним господарським об'єднанням підприємств, створеним, заснованим на державній власності і входить до сфери управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Майно Концерну перебуває у державній власності та закріплюється за ним на праві господарського віддання. Здійснюючи право господарського відання, Концерн володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним, за погодженням з Уповноваженим органом управління (Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України), вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, нормативно-правовим актам Уповноваженого органу управління та цьому Статуту (п. 4.2 Статуту Концерну).
Тернопільська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення є структурним підрозділом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Згідно з п. 7.3. Положення про Філію власником майна та майнових прав, які закріплені за Філією є Держава в особі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Листом за №319/9.2-3 від 16.02.2022 Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення повідомив Тернопільську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону про те, що Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України відповідно до покладених на неї завдань здійснює функції з управління об'єктами державної власності, що належать до її сфери управління, право звернення до суду щодо державного майна має саме Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Ч. 2, 3 ст. 326 Цивільною кодексу України передбачено, від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Таким чином, саме Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України являється органом, уповноваженим здійснювати функції у спірних відносинах, а саме з управління об'єктами державної власності, що належать до її сфери управління.
Враховуючи усе наведене вище, суд прийшов до висновку, що при зверненні до суду з даним позовом прокурором вірно визначено уповноважений державою орган для здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, належним чином обґрунтовано обставини, пов'язані з порушенням інтересів держави. Підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, на думку суду, відсутні.
З огляду на наведене, у задоволенні клопотання Байковецької сільської ради, викладеного у відзиві на позов № 80 від 13.01.2023, про залишення позовної заяви без розгляду суд відмовляє.
Розглянувши викладене у відзиві на позов № 80 від 13.01.2023 клопотання Байковецької сільської ради про залучення до участі у справі співвідповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські медіа", Тернопільську районну раду та Тернопільську районну державну адміністрацію, суд відзначає таке.
Згідно з ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Правовий аналіз наведеної вище норми процесуального законодавства свідчить про те, що питання про залучення до участі у справі співвідповідача може бути розглянуте судом лише за наявності відповідного клопотання позивача. Ні суд за власною ініціативою, ні відповідач повноваженнями на ініціювання питання залучення до участі у справі співвідповідача не наділені.
Враховуючи наведене, в задоволенні клопотання Байковецької сільської ради, викладеного у відзиві на позов № 80 від 13.01.2023, про залучення до участі у справі співвідповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські медіа", Тернопільську районну раду та Тернопільську районну державну адміністрацію, суд відмовляє.
Розглянувши клопотання Тернопільської філії Концерну РРТ б/н від 34.01.2023 (вх. №797) та Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення за №415/9.2-3 від 03.02.2023 (вх №999), з врахуванням наданих їх уповноваженим представником у підготовчому засіданні 15.02.2023 уточнень, суд відзначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами (ст. 42 ГПК України).
Відповідно до ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 168 ГПК України у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Ч. 4 зазначеної статті передбачено, що пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку (ч. 1, 4, 7 ст. 116 ГПК України).
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1 ст. 118 ГПК України).
Поряд із цим, ч. 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Ч. 4 ст. 119 ГПК України встановлено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (правова позицію Верховного Суду, викладено у постанові від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є: справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Враховуючи наведені вище приписи чинного процесуального законодавства, зважаючи на те, що і Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення і Тернопільська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення є об'єктами стратегічного значення, доступ до яких в умовах воєнного стану є особливо ускладненим, з метою об'єктивного розгляду всіх обставин справи, забезпечення рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, суд вважає за можливе поновити Тернопільській філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення та Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення строк на подання письмових пояснень б/н від 24.01.2023 (вх. № 629 від 25.01.2023) та письмових пояснень за вих. № 416/9.2-3 від 03.02.2023 (вх. № 1000 від 06.02.2023) та, відповідно, долучити останні до матеріалів справи № 921/681/22.
Ч. 3 ст. 177 ГПК України визначено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Ч. 2 ст. 183 ГПК України визначено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:
1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали (ч. 2 ст. 232 ГПК України).
Приписами ч. 7 п. 2 ст. 183 ГПК України встановлено, що у разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва.
За даних обставин, з метою надання сторонам, передбаченого ст. 7, 13 ГПК України рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за необхідне у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання згідно з ст. 183 ГПК України.
Ні підставі наведеного, керуючись ст. 4, 13, 42, 48, 119, 169, 177, 182, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні клопотання Байковецької сільської ради, викладеного у відзиві на позов № 80 від 13.01.2023, про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
2. У задоволенні клопотання Байковецької сільської ради, викладеного у відзиві на позов № 80 від 13.01.2023, про залучення до участі у справі співвідповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські медіа", Тернопільську районну раду та Тернопільську районну державну адміністрацію, відмовити.
3. Поновити Тернопільській філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення строк на подання письмових пояснень б/н від 24.01.2023 (вх. № 629 від 25.01.2023) та долучити останні до матеріалів справи № 921/681/22.
4. Поновити Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення строк на подання письмових пояснень за вих. № 416/9.2-3 від 03.02.2023 (вх. № 1000 від 06.02.2023) та долучити останні до матеріалів справи № 921/681/22.
5. Продовжити строк підготовчого провадження у справі № 921/681/22 на тридцять дніві.
6. Відкласти підготовче засідання у справі № 921/681/22 на 14:00 год. 06.03.2023.
З від ння відбудеться в приміщенні Господарського суду Тернопільської області за адресою: вул. Кн. Острозького, 14 А, м. Тернопіль, 46000, зал судових засідань № 3 (5-поверх).
8. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення (15.02.2023) та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
9. Ухвалу направити: Тернопільській спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону, просп. Злуки, 47 в, м. Тернопіль, 46024, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, вул. Солом'янська, 13, м. Київ, 03110, Байковецькій сільській раді, вул. Січових Стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область, 47711, Тернопільській філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, вул. Приміська, 11, м. Тернопіль, 46012 та Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повний текст ухвали складено 21.02.2023
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя І.М. Гирила