"24" січня 2023 р.
м. Київ
Справа № 911/1371/22
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Смоляк М.Д., розглянувши в порядку загального позовного провадження
позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Садівницького товариства "Вега" (07413, Київська обл., Броварський р-н, село Пухівка, вулиця Вегівська, будинок 1, код 23570088)
за участю ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача
про визнання недійсними рішень загальних зборів садівницького товариства і застосування наслідків недійсності правочину
за участю представників:
позивача: не з'явилась;
відповідача: ОСОБА_3 , Сільванович Сергій Володимирович;
третьої особи: ОСОБА_4 .
Процесуальні обставини розгляду справи
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Садівницького товариства "Вега" про визнання недійсними рішень загальних зборів садівницького товариства і застосування наслідків недійсності правочину.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями заяву передано на розгляд судді Черногузу А.Ф. Суддя, перевіривши вказану позовну заяву встановив, що остання не відповідає вимогам розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України та ухвалою від 22.08.2022 запропонував позивачу доплатити у Державний бюджет України 2481,00 грн судового збору та надати докази здійснення такої оплати.
Позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву про усунення недоліків. Суд, перевірив подані документи та встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви. З огляду на це ухвалою від 07.09.2022 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання на 26.09.2022.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи реєстраційної справи Садівницького товариства "Вега" щодо якої судом розглядається спір про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, суд з власної ініціативи у порядку частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України витребував у Броварської районної державної адміністрації Київської області реєстраційну справу, оскільки виникала необхідність дослідити матеріали реєстраційної справи, які містять інформацію про товариство та вчинені реєстраційні дії з копіями документів, на підставі яких вони вчинені.
З метою пришвидшення виконання вимог ухвали суду, також з огляду на неможливість судом здійснення направлення поштової кореспонденції, що викликано відсутністю достатнього фінансування суду, обов'язок щодо отримання та подання до суду копій матеріалів реєстраційної справи ухвалою від 07.09.2022 покладено на уповноваженого представника позивача.
До суду 15.09.2022 було подано відзив, який прийнятий судом.
У судовому засіданні 26.09.2022 брав участь представник відповідача, до суду подано відзив на позовну заяву. Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні вирішено відкласти на 24.10.2022.
Через канцелярію Господарського суду Київської області 13.10.2022 надійшла відповідь на відзив - вказаний документ не прийнятий судом з огляду на відсутність підпису особи, яка його подала, ОСОБА_1 . Вже 12.12.2022 позивачем подано підписаний екземпляр відзиву, який долучений судом до матеріалів справи.
Початок судового засідання 24.10.2022 припав на момент коли у місті Київ була оголошена повітряна тривога. Задля безпеки учасників судового процесу суд у порядку статті 183 ГПК України відклав розгляд справи на 21.11.2022 на 14:00.
До Господарського суду Київської області надійшло клопотання від 26.09.2022 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача. В порядку ч. 1 ст. 50 ГПК України, суд у засіданні 21.11.2022 задовольнив клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача та залучив ОСОБА_2 .
Окрім цього на судове засідання з'явився ОСОБА_5 та заявив клопотання про залучення його як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача. Суд відмовив у задоволенні клопотання, оскільки вважав недостатніми підстави для залучення ОСОБА_5 в якості третьої особи.
Враховуючи, що станом на день проведення судового засідання у матеріалах справи була відсутня реєстраційна справа Садівницького товариства "Вега", щодо якої судом розглядається спір, суд повторно витребував у Броварської районної державної адміністрації Київської області реєстраційну справу. Отримання та подання до суду копій матеріалів реєстраційної справи судом доручено уповноваженому представнику відповідача.
З цих підстав, суд в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України відклав підготовче засідання на 05.12.2022 на 17:00.
У судовому засіданні 05.12.2022 були присутні позивач, представники відповідача та третьої особи. Позивач вказав про намір подати відповідь на відзив. З цих підстав суд відклав підготовче засідання на 19.12.2022 на 16:45.
Третьою особою, ОСОБА_2 , було подано письмові пояснення щодо позову, які прийняті судом та долучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 19.12.2022 суд в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.01.2023 на 14:00.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті брали участь представники відповідача та третьої особи. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її присутності.
Таким чином, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності всі наявні в справі докази, суд у судовому засіданні 24.01.2023 прийняв рішення у справі.
Обставини спірних правовідносин, вимоги позивача
та їх обгрунтування, позиції інших учасників справи
Позивач звернувся до суду з вимогою визнати недійсним рішення загальних зборів СТ "Вега", оформлене протоколом від 22.05.2022, та застосувати наслідки недійсності рішення зборів з моменту його затвердження. Загальні збори членів СТ "Вега", які проводились 22.05.2022, розглядали питання затвердження нової редакції статуту товариства, внесення змін до складу органів правління, припинення повноважень голови правління та обрання нового голови правління.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що 09.01.2022 голова правління СТ "Вега", ОСОБА_6 , подав до загальних зборів заяву про звільнення його з посади. Оголошенням № 2, копія якого наявна у справі, 12.01.2022 голова правління СТ "Вега" сповістив про скликання позачергових загальних зборів з порядком денним, що включав в себе прийняття статуту в новій редакції, звіт голови про свою діяльність в зв'язку з поданням заяви про добровільне складання повноважень голови, обрання нового голови правління, обрання членів правління та обрання членів ревізійної комісії. Підготовку та проведення зборів голова правління запропонував доручити ініціативній групі, до складу якої відповідно до оголошення могли увійти бажаючі. Обрання керівника ініціативної групи запропоновано здійснити 16.01.2022 о 12:00.
Матеріали справи містять копію повідомлення про проведення загальних зборів 22.05.2022 об 11:00 в селі Пухівка на другому поверсі магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". До вказаного повідомлення внесено проект питань порядку денного загальних зборів та пропозиції, що вносяться на голосування.
Ініціативною групою в повідомленні про проведення зборів запропоновано: обрати голову загальних зборів членів СТ "Вега" ( ОСОБА_3 ) та секретаря ( ОСОБА_7 ); приймати рішення шляхом поіменного голосування у листку для голосування, що має бути зафіксовано в протоколі зборів; внести зміни до статуту СТ "Вега", затвердити та підписати його нову редакцію; припинити повноваження попереднього складу правління та повноваження голови правління; обрати та затвердити склад правління (включно з головою правління) у кількості семи осіб (в повідомленні наведено перелік таких осіб з зазначенням належності їм певної ділянки); обрати головою правління ОСОБА_3 ; припинити повноваження попереднього складу ревізійної комісії та затвердити новий склад у кількості трьох осіб (в повідомленні наведено перелік таких осіб з зазначенням належності їм певної ділянки); уповноважити голову загальних зборів провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу; затвердити кошторис СТ "Вега" за 12 місяців (плановий).
У преамбулі протоколу № 1 загальних зборів членів СТ "Вега" від 22.05.2022 вказано, що у загальних зборах прийняли участь 201 член СТ "Вега", що складає 53 % від загальної кількості членів. Зазначено, що відповідно до установчих документів СТ "Вега" кількість членів товариства - 377, тож кворум дотримано, збори правомочні.
В протоколі зафіксований розгляд порядку денного та підсумки голосування членів товариства по кожному з питань:
питання 1 - вирішили обрати головою зборів ОСОБА_3 (199 підтримали, 2 заперечили);
питання 2 - внесли зміни до статуту, виклали його в запропонованій редакції (198 підтримали, 3 заперечили);
питання 3, 3.1, 3.2 - припинили повноваження попереднього складу Правління СТ "Вега", голови правління та ревізійної комісії, обрали та затвердили новий склад правління, голову правління та ревізійну комісію (199 підтримали, 2 заперечили).
питання 4 - уповноважити голову загальних зборів провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (199 підтримали, 2 заперечили);
питання 5 - затвердили кошторис СТ "Вега" за 12 місяців (плановий) (195 підтримали, 6 заперечили).
Копію статуту в редакції, що прийнята на цих загальних зборах подано до суду разом з позовною заявою.
До відзиву на позовну заяву відповідачем подано поіменний список тих, хто голосував на загальних зборах СТ "Вега", які відбулись 22.05.2022. Окрім іншого відповідачем також долучено до матеріалів бланк голосування на загальних зборах членів СТ "Вега" від 22.05.2022 ОСОБА_1 .
Підставою для звернення з позовом відповідно до викладеного в позові стало те, що позивач не була персонально повідомлена про проведення загальних зборів, що за її переконанням суперечить вимогам статті 15 Закону України "Про кооперацію", зазначає, що про проведення загальних зборів вона дізналась випадково.
Окрім іншого ОСОБА_1 вказує: прийнявши спірне рішення, Загальні збори членів СТ "Вега" порушили мої права, як члена товариства, оскільки я не була належним чином повідомлена про проведення загальних зборів, а під час їх проведення була позбавлена можливості обговорення і надання своїх пропозицій щодо винесених на порядок денний питань, оскільки загальні збори членів товариства відбувалися в форматі, коли члени товариства приїздили у встановлене місце протягом дня i голосували "за" та "проти" щодо запропонованих заздалегідь питань та розробленого статуту. Будучи одним з членів товариства, який взяв участь в загальних зборах, вказує позивач, вона не могла встановити яка загальна кількість членів взяла участь у голосуванні, оскільки не була ознайомлена зі списком присутніх і голосуючих членів, а тому встановити наявність чи відсутність кворуму їй було неможливо. На думку позивача проведені 22.05.2022 загальні зборі членів товариства проводились не у вигляді повноцінних зборів, а у вигляді письмового голосування що не відповідає засадам кооперації і позбавило її можливості взяти повноцінну участь в управлінні діяльністю товариства.
У відзиві на позовну заяву СТ "Вега" заперечує обставину неповідомлення позивача про дату та час проведення зборів, посилається на те, що позивач все ж брала участь у зборах, вказує на порядок повідомлення членів товариства про збори, які планувались провести. Відповідач зазначив, що у товариства відсутні номери телефонів та інші контактні дані частини членів товариства, а тому персональне повідомлення кожного члена товариства є неможливим. Відповідно було прийнято рішення про розміщення оголошень у місцях загального доступу, через які регулярно проходять або проїжджають всі члени товарства. Відповідач акцентував увагу на тому, що позивач брала участь у загальних зборах, тому вона точно була повідомлена про проведення зборів. Відповідно, на думку відповідача, права позивача в цій частині не було порушено.
Стосовно позбавлення можливості позивача прийняти участь у обговоренні порядку денного та внесення пропозицій відповідач повідомив суд про те, що позивач все ж брала участь у голосуванні, більш того, з листка голосування вбачається, що щодо кожного з питань порядку денного вона голосувала "за".
Також відповідач зазначає, що в оголошенні про скликання загальних зборів товариства всім членам товариства було запропоновано увійти до складу ініціативної групи. Такою можливістю позич не скористалась, а тому немає підстав стверджувати, що її права на управління товариства були порушені.
Додатково відповідач вказав, що ані законом, ані статутом не встановлено якогось конкретного порядку проведення загальних зборів садового товариства, а тому немає підстав стверджувати, що збори були проведені всупереч встановленого порядку. Окрім іншого відповідач наполягав на неможливості повернути повноваження попередньому голові правління та складу правління.
У відповіді на відзив позивач в контексті висловлених відповідачем заперечень запевняла суд про те, що її все ж не було персонально повідомлено про проведення зборів, що вона не змогла реалізувати право на виступ у загальних зборах, вказала, що вона хотіла внести пропозицію до складу правління, щоб їх було 15 осіб, в той час як ініціативна група внесла пропозицію про 7 осіб - це позбавило її можливості бути обраною до складу правління СТ "Вега". Крім іншого, позивач вказала, що вона сподівалась, що новообране правління СТ "Вега" проведе списання боргів з членів кооперативу, які були незаконно нав'язані попереднім головою та членами правління.
Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору також висловила свою позицію про наявність підстав для задоволення позову:
ОСОБА_2 стверджує, що збори ініціативної групи не набрали необхідної кількості підтримки членів товариства в розумінні пункту 4.2.3 статуту та статті 15 Закону України "Про кооперацію". Третя особа вважає, що "так звана ініціативна група" вирішила самостійно провести позачергові загальні збори на території де фізично не міг розміститися 201 учасник зібрання. Про проведення зборів більшість членів повідомлено не було, а наведений відповідачем спосіб повідомлення не міг достеменно забезпечити повідомлення всіх членів про проведення зборів.
Третя особа повідомляла суд про такий розвиток подій проведення загальних зборів:
22.05.2022 о 12:00 на Північному масиві (КПП № 2) були розпочаті чергові Загальні збори СТ "Вега", для участі в яких зареєструвався 71 (сімдесят один) член товариства, тобто менше половини необхідної кількості, якої було недостатньо для прийняття рішень з питань порядку денного (копія реєстру осіб дадана до пояснень);
виступали голова правління товариства ОСОБА_8 , члени товариства ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інші члени товариства;
присутнім було повідомлено про відсутність необхідного кворуму у зв'язку з військовим станом та відсутністю більшості членів товариства, а відтак загальні збори не правомочні вирішувати питання порядку денного;
було вирішено повторно провести чергові Загальні збори товариства у серпні 2022 року;
02.06.2022 в Viber-групі СТ "Вега" ОСОБА_3 поінформував членів товариства, що нібито 22.05.2022 ініціативна група провела загальні збори членів товариства, результати проведення яких оформлені протоколом № 1.
Посилаючись на статтю 15 Закону України "Про кооперацію", третя особа вказує про відсутність на загальних зборах кворуму та необхідністю голосування за кількістю членів 75%+1 (у даному випадку 282 особи від загальної кількості членів 377 осіб). Третя особа також переконана, що голова та секретар зборів свідомо внесли до протоколу № 1 неправдиві відомості щодо кількості присутніх на зібранні 22.05.2022.
Висновки господарського суду за результатами
дослідження матеріалів справи
Дослідивши всі наявні у справі матеріали, заслухавши виступи учасників справи у судових засіданнях суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини, воно закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про кооперацію" визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут містить відомості про порядок скликання загальних зборів, порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.
Частиною 6 статті 7 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що при створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами.
Перш за все суд вважає за необхідне наголосити на тому, що як позивач у позовній заяві, такі і відповідач у відзиві на позовну заяву, так і третя особа в поясненнях до позову вказують, що кількість учасників СТ "Вега" становить 377 осіб. Водночас, такі твердження учасників справи не відповідають матеріалам реєстраційної справи. Сторони у своїх заявах посилаються на Список членів товариства станом на 30.11.2007, що присутній у матеріалах реєстраційної справи № 135500511874 СТ "Вега" (код 23570088) та на дані, що вказані у протоколі, який є предметом оскарження в цьому провадженні.
В той же час, матеріали реєстраційної справи СТ "Вега", які надійшли до суду на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, містять більш пізні дані ніж список членів за 2007 рік та більш деталізовані за інші наявні в справі документи. Так, відповідно до протоколу №2009/1 від 14.06.2009 кількість членів товариства становила 328 осіб. За відомостями наявними у списку членів присутніх на зборах 14.06.2009 кількість садових ділянок згідно статуту дорівнює 377. Водночас, ділянку № 111 ліквідовано та додатково створено ділянки № 398, № 17 та № 294а. Внаслідок чого фактична кількість ділянок на той момент становила вже 379. В цьому ж списку зазначено що 51 член товариства вибув з членів в силу різних причин (дарування, продаж, смерть), а нові власники ділянок до товариства не вступали або вже були членами товариства. Тож фактична кількість членів товариства за цих умов станом на 14.06.2009 становила 328 осіб.
Незважаючи на це відповідач вказав у своєму відзиві, що кількість членів товариства - щонайменше 377, враховуючи що територію розподілено на 377 ділянок. До суду не надано достатньо відомостей про те, що новостворені ділянки починаючи з 14.06.2009 № 398, № 17 та № 294а були ліквідовані. Також доданому до відзиву списку проголосувавших на загальних зборах, які відбулись 22.05.2022 вказано, що власницею ділянки № 398 є ОСОБА_11 , яка абсолютно не підтримала жодну з пропозицій заявлених на зборах - голосувала "проти" щодо кожного з питань. Жодним з учасників провадження не доведено до суду інформації про вибуття, виключення, включення до складу учасників товариства про смерть інших учасників товариства, щоб вплинуло на зміну їх кількості після 14.06.2009.
Шляхом співставлення наявних у справі доказів, таких як наведений вище список учасників загальних зборів за 14.06.2009 та заяви голови правління від 14.01.2022 (копія наявна у відзиві на позов) суд приходить до наступних висновків. В заяві вказано, що ОСОБА_12 помер, а ОСОБА_13 та ОСОБА_14 продали свої ділянки та вибули з товариства. Відповідно до списку від 14.06.2009 ОСОБА_12 був власником ділянки № 298, ОСОБА_13 - ділянки № 290, ОСОБА_14 - ділянки № 331. В той же час, в тому самому списку проголосувавших на зборах від 22.05.2022, який надає відповідач, власниками ділянки № 290 вказано ОСОБА_15 , а власником ділянки № 298 - ОСОБА_16 . Суд не вважає за можливе враховувати до голосування голоси цих осіб, оскільки відповідачем належним чином не доведено яким чином ці особи набули членства в товаристві та права власності на ділянки. Окрім того, суд за наявними у справі матеріалами самостійно не може дійти до тих чи інших висновків з приводу цього.
Таким чином, за наведених обставин, зважаючи на факт вибуття з товариства як мінімум трьох осіб, кількість учасників товариства за підрахунками суду вже становила 325 осіб (328-3), а кількість голосувавших "за" щодо кожного питання зменшується на 2, з огляду на те, що суд не може констатувати відношення до товариства осіб, які відповідно до списку мали ділянки членів товариства, які вибули. Тож суд критично ставиться до наданого відповідачем "списку проголосувавших" і коригує розрахунок голосів в контексті наведеного вище.
Суд першочергово з'ясовує чи були порушені права позивача, яка, за її твердженнями, була неповідомлена про проведення загальних зборів. Суд враховує тезу відповідача про те, що позивач все ж з'явилася на збори та взяла участь у голосуванні, підтримала всі пропозиції порядку денного. Суд приймає доводи відповідача щодо дій направлених на повідомлення учасників товариства та вказує, що ні статут товариства, ні Закон України "Про кооперацію", яким у своїй діяльності керується товариство, не містить прямих вказівок про порядок повідомлення членів товариства про проведення загальних зборів. Більше того, Статут товариства (в чинній на момент проведення зборів редакції) взагалі не регулював це та не встановлював необхідності ініціаторів зборів повідомляти учасників товариства про їх проведення за 10 чи більш днів до моменту його проведення.
Водночас, відповідно до пункту 2.8 дійсного на момент проведення зборів Статуту товариства член товариства має право отримувати від посадових осіб інформацію з будь-якого питання діяльності товариства. Тобто, у випадку якщо член товариства виявляє бажання бути обізнаним про проведення тих чи інших заходів товариством, цікавиться діяльністю товариства - він може звертатися до керівництва у різних формах. Позивачем не вказано про те, що на її прохання надати інформацію товариство відмовилось зробити це за 10 днів до моменту їх проведення чи взагалі будь-коли чи було здійсно інші дії у вигляді перешкоджанні реалізації корпоративних прав позивача. Між тим позовна заява містить копії оскаржуваного протоколу, що завірений головою правління товариства, що свідчить про те, що відповідач добросовісно виконує свої обов'язки та надає членам товариства всю необхідну інформацію, яку вони просять, виготовляє копії тих чи інших документів.
Вбачається, що ініціативною групою, що створена рішенням за підписом тогочасного голови правління, вжито достатніх заходів для повідомлення членів Садівничого товариства про проведення зборів, внаслідок чого на зборах була присутня така кількість членів.
Позиція третьої особи щодо того, що секретар та голова зборів здійснили підробку документів та вказали кількість членів товариства, що взяли участь у зборах іншу ніж насправді, не доведена належними доказами. Суд розцінює Протокол загальних зборів, як такий що складений відповідно до законодавства України. При розгляді справи за позовом ОСОБА_1 суд оцінює чи було порушено порядок проведення зборів, чи були порушені права позивача, чи не породило рішення негативних наслідків для товариства. Третьою особою не ініційовано таких процесуальних дій, що дали б суду можливість оцінити її доводи, як більш достовірні ніж ті, на які посилається позивач та відповідач. Таким чином, обставини на які посилається позивач та відповідач є більш імовірними для суду за таких умов. Сторони, на відміну від третьої особи стверджують що збори відбувалися шляхом голосування членів кооперативу окремо протягом всього дня. Тоді ж як, третя особа вказувала на те, що о 12:00 присутні на зборах вирішили їх не проводити. Таким ця, наведена третьою особою обставина, не приймається до уваги суду.
Повідомляючи суд про те, що позивач мала намір внести пропозицію про те, щоб правління товариства складалось з 15 осіб замість 7-ми, ОСОБА_1 ніяк не коментує ту обставину, що вона погодилась з пропозицією обрати та затвердити склад правління у кількості семи осіб, про що свідчить наявний у відзиві листок письмового голосування. Суд робить висновок, що позиція відповідача щодо бажаної для неї кількості складу правління змінилась з часом, але на момент проведення голосування вона підтримувала пропозицію виставлену на зборах.
Також у відповіді на відзив позивач вказувала, що вона мала сподівання, що новообране правління проведе списання боргів членів кооперативу, які були незаконно нав'язані попереднім головою та членами правління. Такий аргумент позивача іде врозріз її інтересам у задоволенні вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, з огляду на те, що у позові вона вказала, що задоволення позову призведе до автоматичного повернення повноважень попередньому голові правління, складу правління та ревізійної комісії.
Суд констатує суперечність наведених позивачем підстав для задоволення позову та обставин наявності у неї порушеного права. Такі дії позивача оцінюються судом як маніпуляції та створюють певну суперечливість між метою звернення до суду та підставами для задоволення позову. Суд наголошує, що поведінка позивача в момент проведення зборів не свідчила про її незгоду з пропозиціями ініціативної групи, на відміну від третьої особи, яка відповідно до наданого до відзиву списку голосування голосувала проти кожного запропонованого варіанту вирішення питань порядку денного. Водночас, сама лише незгода з пропозиціями або з рішеннями, які вже прийняті на загальних зборах, не породжує наслідків визнання рішення недійсним відповідно до чинного на той момент статуту товариства і в силу принципів кооперації наведених у статті 4 Закону України "Про кооперацію".
Підсумовуючи вищевказане, суд не вбачає, що в спірних правовідносинах відбулось порушення прав позивача щодо позбавлення її можливості брати участь у загальних зборах чи вносити на розгляд товариства свої пропозиції. Окрім того таке право залишається у позивача і зараз, після прийняття нового статуту. Суду не доведено, що нова редакція статуту обмежує позивача в правах, які існували до моменту прийняття такого статуту на зборах. Позивачем не доведено належним чином, яким засадам Закону України "Про кооперацію" не відповідає проведення зборів у форматі письмового голосування та як її необізнаність в момент голосування про наявність чи відсутність кворуму порушила її права, як члена кооперативу. Знову ж таки позивач не вказала, що в порушення пункту 2.8 чинного на момент проведення загальних зборів статуту, товариством не доведено до її відома наявну інформацію щодо кворуму зборів чи що товариством здійснювались будь-які перешкоджання намірам позивача. Товариство не може нести відповідальність в цій частині за пасивну поведінку позивача в момент проведення зборів.
Разом з тим, суд відхиляє твердження третьої особи про те, що збори відбулись за відсутності кворуму, оскільки відповідно до пункту 4.2 Статуту товариства загальним зборам, як вищому керівному органу товариства, надано право приймати рішення за умови присутності не менше половини від перелікового окладу. Також проведення зборів жодним чином не перешкоджало можливості члену товариства скористатись своїм правом внесення інших пропозицій до питань порядку денного зборів, як в момент проведення зборів, так і напередодні.
Суд не розцінює, як порушення те, що ініціативна група організувала збори, підготувала проект Статуту та внесла інші пропозиції, оскільки фактично скликання загальних зборів відбулось шляхом розміщення оголошення 12.01.2022 за підписом голови правління і він в такому випадку постає ініціатором цих зборів та створює цю ініціативну групу. Враховуючи те, що голова правління на той момент вже висловив бажання звільнитися зі своєї посади, зважаючи на те, що у такому випадку відповідно до принципів кооперації та статуту він мав право на добросовісний перехід з керівництва товариства до простого учасника. Він також мав право доручити організацію та проведення зборів іншим учасникам товариства. Ініціативна група вже за дорученням голови правління сповістила про дату проведення зборів та інші деталі, як це і було запропоновано в оголошенні № 1 від 12.01.2022.
Між іншим, статтею 15 Закону України "Про кооперацію", зокрема, визначено, що Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.
Цією ж статтею Закону встановлено, що рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.
Третя особа ОСОБА_2 , акцентуючи у своїх поясненнях увагу суду на положеннях статті 15 Закону України "Про кооперацію", підкреслюючи необхідність голосування не менше 75 відсотків членів кооперативу на загальних зборах про внесення змін до статуту не звертає увагу на те, що таке відсоткове відношення стосується присутніх на загальних зборах, а не всіх членів товариства.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що всі пропозиції, зокрема і затвердження нової редакції Статуту товариства, прийняті більш ніж 75 % відсотками присутніх, тож рішення загальних зборів від 22.05.2022 не суперечить положенням статті 15 Закону України "Про кооперацію". Окрім того, всі рішення порядку денного загальних зборів 22.05.2022 прийнято не лише простою більшістю голосів присутніх, а і більшою частиною всіх учасників товариства, з урахуванням коригувань суду щодо кількості учасників та кількості тих хто голосував, що вказує на достатню залученість членів товариства до діяльності кооперативу.
Окрім іншого, суд звертає увагу на правову позицію щодо розглядів корпоративних спорів, яка висловлюється Верховним Судом, зокрема у постанові від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19: під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.
Верховним Судом вказано, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Згідно з положеннями статей 2, 4 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. При цьому, обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, вказує Верховний Суд.
Також ухвалюючи рішення про задоволення такого позову одного із учасників товариства, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників.
Тож суд, керуючись наведою вище позицією Верховного Суду щодо необхідності дотримуватись балансу інтересів всіх учасників товариства, вказує що у цьому випадку наслідком визнання недійсним рішення загальних зборів може стати фактором ускладнення досягнення товариством мети його діяльності, виникне необхідність у проведенні нових позачергових зборів. Також ефективним способом для реалізації позивачем наміру внести свої пропозиції до порядку денного загальних зборів може стати подання такої пропозиції товариству у встановлений Статутом спосіб. В той час, як подання позову про скасування рішення з яким учасник кооперативу не згоден в подальшому знову ж таки призведе до необхідності проведення загальних зборів для обрання керівних органів товариства.
За статтею 4 Закону України "Про кооперацію" кооперація базується на таких основних принципах, як, зокрема, соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва. В цьому випадку суд може вказувати на те, що члени товариства, які є учасниками справи не дотримуються цих принципів. На запитання «чи свідчать їх дії про те, що вони мають намір співпрацювати з іншими членами товариства?» суд не може надати ствердної відповіді. Також суд не може стверджувати, що позивач чи третя особа звертались до товариства в особі його правління чи керівництва з запитом про допомогу для відновлення справедливості, у разі коли рішення загальних зборів принесло їм певні незручності. Так само не можна стверджувати, що головою, секретарем, ініціативною групою загальних зборів створювались перешкоди в наданні можливості учасникам товариства взяти участь в управлінні товариством.
Також третя особа на стороні позивача, яка не згодна з рішенням загальних зборів не звернулася до суду з самостійними вимогами про відновлення її порушеного права, тобто не реалізувала в межах справи № 911/1371/22 надане їй право на звернення до суду. Третя особа підтримала позицію позивача, навела аргументи яких на її думку було б достатньо для задоволення позову, проте такі аргументи в результаті відхиляються судом, як недостатні для задоволення позову. Крім іншого третя особа відповідно до рішення загальних зборів ввійшла до складу правління, її персонально обрали особою в числі інших шести осіб, що входять до правління, що тільки розширило коло її повноважень та прав в товаристві.
Тож суд, знову ж таки приходить до висновку, що оскаржуючи рішення загальних зборів третя особа, так як і позивач, іде врозріз своїх інтересів, як члена товариства, що входить до керівного органу товариства. У разі якщо ОСОБА_2 дійсно не бажає входити до складу правління - суд не бачить ніяких перепон для втілення нею такого наміру шляхом встановленим Законом України "Про кооперацію" керуючись принципом добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації, що надає можливість добровільно вийти зі складу правління, що не призведе до порушення інтересів інших членів правління, як у випадку визнання недійсним рішення зборів.
Таким чином, з огляду на те, що позов та матеріали справи не містять достатніх доводів про те, що збори відбулись за відсутності кворуму, про вирішення на зборах питань, що не входили до порядку денного, порушення положень Статуту та законів України про скликання чи проведення зборів, про порушення будь-яких прав позивача, що позбавило її можливості належним чином брати участь у діяльності товариства, за відсутності інших обставин, коли рішення зборів чи нова редакція Статуту товариства може порушити права позивача, а також задля збереження балансу інтересів всіх учасників товариства суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про недійсність рішень загальних зборів.
Переходячи до розгляду вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить вiд задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Передусім, задоволення похідної вимоги про застосування недійсності рішення загальних зборів можливе лише за умови задоволення первісної вимоги про скасування рішення загальних зборів. Тож суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги в силу положень статті 173 ГПК України, оскільки її задоволення на пряму залежить від первісної вимоги.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі - витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 81 ГПК України сторонами доказів.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 22.02.2023.
Суддя А.Ф. Черногуз