ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.02.2023Справа № 910/4553/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,
при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали
у справі за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 17 030 105,99 грн.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання;
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 17 046 920,66 грн., з яких: 1 068 327,47 грн. - 3% річних, 628 721,68 грн. - інфляційні втрати, 15 349 871, 51 грн. - пеня.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 26.04.2021.
26.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду представник Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" подав клопотання про продовження строку на подачу відзиву.
У підготовчому засіданні 26.04.2021 судом на підставі частини 5 статті 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 02.06.2021.
12.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду представник Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" подав відзив на позовну заяву.
24.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду представник Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подав відповідь на відзив.
01.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду представник Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" подав заперечення на відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 02.06.2021 судом на підставі частини 5 статті 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 30.06.2021.
24.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду представник Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
30.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду представник Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 відкладено підготовче засідання у даній справі на 30.08.2021.
09.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду представник Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надав пояснення на заперечення на відповідь на відзив.
Підготовче засідання, призначене на 30.08.2021, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Приходько І.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2021 призначено підготовче засідання у даній справі на 07.09.2021.
07.09.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду представник Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надав клопотання про зменшення штрафних санкцій.
У підготовчому засіданні 07.09.2021 судом на підставі частини 5 статті 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 20.10.2021.
05.10.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду представник Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надав заперечення.
05.10.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду представник Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надав заперечення.
20.10.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду представник Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 відкладено підготовче засідання на 17.11.2021.
У підготовчому засіданні 17.11.2021 судом на підставі частини 5 статті 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 29.11.2021.
25.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 29.11.2021 судом на підставі частини 5 статті 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 26.01.2022.
У підготовчому засіданні 26.01.2022 судом на підставі частини 5 статті 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 21.02.2022.
18.02.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшли пояснення по справі.
21.02.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшли пояснення по справі.
У підготовчому засіданні 21.02.2022 судом на підставі частини 5 статті 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 16.03.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2022 учасників справи було повідомлено, що підготовче засідання, призначене на 16.03.2022, не відбулось у зв'язку з введенням на території України режиму воєнного стану, а також у зв'язку з існуванням загрози життю та здоров'ю людей.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 призначено підготовче засідання на 07.09.2022.
02.09.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.
07.09.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшли пояснення по справі.
У підготовчому засіданні 07.09.2022 судом прийнято до розгляду заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про зменшення розміру позовних вимог та на підставі частини 5 статті 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 19.10.2022.
21.10.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшли пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 повідомлено сторін, що підготовче засідання, яке було призначене на 19.10.2022 не відбулось у зв'язку з знаходженням судді Приходько І.В. на лікарняному та призначено підготовче засідання на 16.11.2022.
У підготовчому засіданні 16.11.2022 представник позивача заперечував щодо задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи, просив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, розгляд справи по суті просив провести у той самий день після закриття підготовчого провадження.
У підготовчому засіданні 16.11.2022 представник відповідача просив задовольнити подане клопотання про призначення експертизи, у задоволенні якого судом після виходу з нарадчої кімнати було відмовлено. Не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, але в той же час не погодився на розгляд справи по суті в той самий день після закриття підготовчого засідання та письмової згоди, як того вимагають положення частини 6 статті 183 Господарського процесуального кодексу, не надав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2022.
Судове засідання призначене на 21.12.2022 не відбулося у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території міста Київ. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 призначено розгляд справи на 19.01.2023,
Судове засідання призначене на 19.01.2023 не відбулося у зв'язку з відсутністю електропостачання до будівель суду, про що складено акт. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 призначено розгляд справи на 09.02.2023,
У судовому засіданні 09.02.2023 представник відповідача не підтримав клопотання про зупинення провадження по справі, просив суд оголосити перерву у судовому засіданні, а також просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 09.02.2023 представник позивача заперечував щодо зупинення провадження по справі та про оголошення перерви у судовому засіданні, а також просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні 09.02.2023 суд протокольно ухвалив залишити без розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження по справі, відмовив у задоволенні усного клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні та на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
02.03.2020 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» (користувач системи передачі, трейдер, оператор ринку, гарантований покупець, в якості учасника ринку, СБВ) та Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (оператор системи передачі, ОСП) було укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 02.03.2020 № 0063-04012/21-150-08-20-00069 (далі - Договір) шляхом подання заяви-приєднання від 28.02.2020 № 0063-04012/21-150-08-20-00069.
Згідно п. 1.1 Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому.
За цим Договором ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього Договору та Правил ринку (п. 1.2 Договору).
Надання ППБ ОСП заяви-приєднання в цілому до цього Договору (далі - заява- приєднання), що є додатком 1 до цього Договору, є погодженням пропозиції на приєднання до цього Договору, а також зобов'язанням щодо виконання Правил ринку. Заява-приєднання надається з відкладальною обставиною, якою є реєстрація ППБ ОСП. (п. 1.3 Договору).
Цей Договір укладається за умови приєднання ППБ до договору про врегулювання небалансів електричної енергії. (п. 1.4 Договору).
Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Договору, загальна вартість цього Договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППБ та ППБ на користь ОСП протягом дії цього Договору за придбані і продані обсяги електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до умов цього Договору.
За підсумками місяця визначається індикативна величина середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, яка розраховується шляхом Ділення загальної вартості балансуючої електричної енергії на загальний обсяг балансуючої електричної енергії.
Розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається у відповідності до Правил ринку.
У п. 4.2 Договору визначено, що за підсумками місяця ППБ складає та направляє ОСП два примірники підписаного зі своєї сторони Акта приймання-передачі наданих послуг з балансування (далі - Акт), який ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує протягом трьох робочих днів з моменту його отримання від ППБ або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що мають бути усунені.
Згідно з п. 4.3 Договору, ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 10 робочих днів після підписання Сторонами Акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення Акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг а балансування.
Відповідно до п. 4.4 Договору, у випадку порушення строків розрахунків відповідно до Правил ринку та/або цього Договору ППБ має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день прострочення) за кожен день такого прострочення у порядку, передбаченому Господарським кодексом України.
При невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та чинного законодавства України. (п. 5.1 Договору).
Згідно з пп. 1 п. 5.3 Договору, ППБ має право отримувати від ОСП оплату, визначену згідно з вимогами Правил ринку, за продану ППБ на балансуючому ринку електричну енергію.
Відповідно до пп. 1 п. 5.4 Договору, ОСП зобов'язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим Договором.
У п. 9.1 Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ПДП, про що ОСП повідомляє ПДП, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході виконання умов Договору позивач продав, а відповідач придбав електричну енергію для врегулювання небалансів за період з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.06.2020 та 30.06.2020 та з 01.07.2020 по 31.07.2020 що підтверджується актами від № БР/20/03-0063 від 31.03.2020, № БР/20/04-0063 від 30.04.2020, № БР/20/05-0063 від 31.05.2020, № БР/20/06-0063 від 30.06.2020 та № БР/20/07-0063 від 31.07.2020.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що АР сформував у Системі управління ринком рахунки за небаланси електричної енергії за Договором за І-ІІІ декади березня та травня 2020 року та за І-ІІІ декади червня - липня 2020 року, проте відповідач прострочив здійснення оплати таких рахунків, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з нього 3% річних у розмірі 1 051 512,80 грн., інфляційні втрати у розмірі 628 721,68 грн. та пеню за період прострочення у розмірі 15 349 871,51 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 2 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що виробники зобов'язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку. Постачальник послуг з балансування має відповідати вимогам правил ринку щодо надання послуг з балансування.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №307 від 14.03.2018 затверджено Правила ринку.
Згідно з п.п. 4.2.1-4.2.2 Правил ринку Для надання послуг з балансування учасник ринку повинен подати ОСП заяву щодо приєднання до договору про надання послуг з балансування, типова форма якого наведена в додатку 7 до цих Правил, та включення до Реєстру ППБ (далі - заява). Форма заяви оприлюднюється ОСП на власному офіційному вебсайті. ОСП розглядає таку заяву та не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати її отримання інформує заявника щодо повноти та коректності наданої інформації. У випадку надання неповної та/або недостовірної інформації ОСП повідомляє про це учасника ринку, який у свою чергу повинен надати необхідну інформацію протягом 14 календарних днів з дати отримання повідомлення. Якщо учасник ринку не надав необхідну інформацію протягом визначеного строку, заява не розглядається.
В редакції п. 4.3 Правил ринку чинної на момент виникнення правовідносин передбачено, що протягом 10 робочих днів з дати отримання повної та коректної інформації ОСП (у ролі АР) вносить заявника до Реєстру ПДП і надає доступ до електронної платформи. Чинна редакція викладена наступним чином: протягом 10 робочих днів з дати отримання повної та коректної інформації ОСП (у ролі АР) вносить заявника до Реєстру ППБ і надає доступ до електронної платформи.
Чинна на момент виникнення правовідносин редакція п. 4.2.4 Правил ринку передбачала, що участь у балансуючому ринку обов'язкова для всіх ППБ, які управляють одиницями відпуску, крім виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом, в обсягах усієї їхньої залишкової доступної потужності для забезпечення балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження незалежно від факту продажу (непродажу) будь-якого типу резерву. Чинна редакція передбачає, що участь у балансуючому ринку обов'язкова для всіх ППБ, які управляють одиницями відпуску, крім ППВДЕ, в обсягах усієї їхньої залишкової доступної потужності для забезпечення балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження незалежно від факту продажу (непродажу) будь-якого типу резерву.
АР на щоденній основі надсилає через систему управління ринком платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період щодо закупівлі балансуючої енергії, та окремий платіжний документ із зазначенням суми, яка має бути сплачена ППБ щодо платежів за невідповідність. ППБ на щоденній основі надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена АР за торговий день щодо закупівлі балансуючої енергії. (п. 7.2.1 Правил ринку в чинній на момент виникнення правовідносин редакції).
Оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка (п. 7.7.4 Правил ринку в редакції від 04.12.2020, що є чинною, та п. 7.6.4 в редакції від 16.07.2020).
Судом встановлено, що відповідачем приєднано позивача до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучено до реєстру постачальників послуг з балансування, що підтверджується шляхом поданням заяви-приєднання від 28.02.2020 № 0063-04012/21-150-08-20-00069.
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі укладеного між сторонами Договору у період з березня по липень 2020 року позивачем поставлялась, а відповідачем отримувалась балансуюча електрична енергія, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу балансуючої енергії згідно Договору.
Згідно з частини 7 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком (п. 1.11.8 Правил ринку в чинній на момент виникнення правовідносин редакції).
До матеріалів справи долучені рахунки-фактури датовані періодом від 18.03.2020 по 05.08.2020 щодо оплати відповідачем за придбану балансуючу електроенергію за період з 05.03.2020 по 30.07.2020.
Отже, з урахуванням приписів Правил ринку та умов договору, що зобов'язують сторін при виставленні рахунків та здійсненні розрахунків керуватись правилами ринку, відповідач зобов'язаний був оплатити позивачу вартість придбаної балансуючої електричної енергії протягом 4 банківських днів, з дати направлення (виставлення рахунку).
Що ж до прив'язки оплати балансуючої електричної енергії до підписання актів, як то передбачено п. 4.3 договору, суд відзначає, що ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 10 робочих днів після підписання Сторонами Акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення Акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг а балансування.
В той же час, відповідач свої зобов'язання за цим договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з нього 3% річних у розмірі 1 051 512,80 грн., інфляційні втрати у розмірі 628 721,68 грн. та пеню за період прострочення у розмірі 15 349 871,51 грн.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріалами справи підтверджується несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати на користь позивача грошових коштів на підставі Договору за поставлену електричну енергію.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність вини останнього у простроченні виконання своїх зобов'язань з посиланням на те, що ПАТ "НЕК "Укренерго" оплачує придбану балансуючу електричну енергію з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, у зв'язку з чим оплата здійснюється після надходження коштів на цей рахунок від інших учасників балансуючого ринку, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно частиною 1 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Умовами укладеного між сторонами правочину передбачено, що ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 10 (в подальшому змінено на 7) робочих днів після підписання сторонами акту або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акту, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.
При цьому, положення договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та відповідно умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку.
Згідно частиною 4 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.
Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на:
1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;
2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;
3) поточний рахунок оператора системи передачі.
З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
З наведеної статті Закону вбачається, що її зміст не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов'язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання.
З огляду на зазначене вище, суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність вини останнього у простроченні виконання своїх зобов'язань з посиланням на те, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" оплачує придбану балансуючу електричну енергію з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, у зв'язку з чим оплата здійснюється після надходження коштів на цей рахунок від інших учасників балансуючого ринку. Таким чином, ПрАТ "НЕК "Укренерго" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Позивачем заявлено та підтримано зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 051 512,80 грн., інфляційні втрати у розмірі 628 721,68 грн. та пеню за період прострочення у розмірі 15 349 871,51 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за І-ІІІ декади березня та травня 2020 року та за І-ІІІ декади червня - липня 2020 року.
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті коштів у визначений договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), а відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому, за висновками суду, оскільки, матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленої позивачем на виконання умов договору балансуючої електричної енергії, у позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України.
Суд перевірив розрахунок 3% річних, втрат від інфляції та пені, здійснений позивачем, та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Заперечення відповідача щодо невірного визначення періоду нарахування, суд відхиляє, оскільки, як уже було зазначено вище, сторони зобов'язались при здійсненні розрахунків керуватись Правилами ринку, які, в свою чергу зобов'язують здійснити оплату електричної енергії протягом 4 банківських днів з дня виставлення рахунку. Натомість, згідно актів відповідач здійснюється саме остаточний розрахунок.
Відповідачем було подано клопотання про зменшення штрафних санкцій на 99%.
Обґрунтовуючи клопотання про зменшення, відповідач просить врахувати специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні. З метою забезпечення оптимального балансу інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків для сторін зокрема, і енергетичного сектору країни загалом, беручи до уваги добросовісність поведінки "НЕК "Укренерго" та істотність обставин, що зумовили невчасне здійснення розрахунків із позивачем, що є винятковим випадком, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів наявності збитків та інших негативних наслідків порушення зобов'язання відповідача, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, просить зменшити розмір нарахованої позивачем штрафних санкцій на 99%. При цьому відповідач посилається на постанову Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 та судові рішення в інших справах.
Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).
Згідно зі статтею 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18 (постанова від 18.03.2020) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Отже, враховуючи специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявленої до стягнення з відповідача пені до 4 604 961,45 грн. Таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код: 00100227) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код: 24584661) 4 604 961 (чотири мільйони шістсот чотири тисячі дев'ятсот шістдесят одну) грн. 45 коп. - пені, 628 721 (шістсот двадцять вісім тисяч сімсот двадцять одну) грн. 68 грн. - інфляційних втрат, 1 051 512 (один мільйон п'ятдесят одну тисячу п'ятсот дванадцять) грн. 80 коп. - 3% річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 255 451(двісті п'ятдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят одну) грн. 59 коп.
3.В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя І.В. Приходько