ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.01.2023Справа № 11/49
За скаргоюТовариства з обмеженою відповідальності «Компанія «Ніко-Тайс»
на діїдержавного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)
у справі№ 11/49
за позовомТовариства з обмеженою відповідальності «Компанія «Ніко-Тайс»
доСуб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Яременко Світлани Юріївни
простягнення 58569,05 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники учасників справи: не з'явилися
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Яременко Світлани Юріївни про стягнення 58569,05 грн, з яких 15591,00 грн заборгованості по орендній платі, 384,70 грн пені, 3% річних у сумі 48,09 грн та 42545,26 грн неустойки за прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2009 у справі № 11/49, позов задоволено повністю.
12.08.2009 Господарським судом міста Києва на виконання зазначеного рішення видано наказ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 за заявою Товариства з обмеженою відповідальності «Компанія «Ніко-Тайс» замінено сторону - позивача у справі № 27/49 його правонаступником та замінено стягувача на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2009 у справі №11/49.
Додатковою ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Яременко Світлану Юріївну судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7670,00 грн відмовлено, витрати Товариства з обмеженою відповідальності «Компанія «Ніко-Тайс» на професійну правничу допомогу залишено за заявником.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 12.08.2009 у справі №11/49 та поновлено пропущений строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 12.08.2009 у справі №11/49 до виконання.
До Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» надійшла скарга на дії державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), надалі - Відділ, в якій заявник просить суд:
- визнати незаконними дії державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні №69087881 щодо примусового виконання наказу Господарського суду у справі №11/49 від 12.08.2009, котрі виразились у винесенні постанови від 25.11.2022 про повернення наказу Господарського суду міста Києва по справі №11/49 від 12.08.2009 стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»;
- скасувати постанову Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 25.11.2022 про повернення наказу Господарського суду міста Києва по справі №11/49 від 12.08.2009 стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
За приписами ч.1 ст.342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 призначено судове засідання для розгляду скарги на 10.01.2023.
21.12.2023 від Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшов відзив на скаргу, в якому Відділ проти задоволення скарги заперечує, вказуючи на те, що в межах зведеного виконавчого провадження, в тому числі відповідно до клопотання ТОВ «Ніко-Тайс», державним виконавцем направлено ряд запитів, за результатами яких встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення. Щодо отриманого боржником доходу, то, за твердженням Відділу, на такий дохід неможливо звернути стягнення в силу ст. 73, п.п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».
У судовому засіданні 10.01.2023 оголошувалася перерва до 25.01.2023.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися.
За приписами ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Оскільки учасників справи було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, скарга розглядається судом за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши скаргу, суд зазначає таке.
Постановою головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Попик Ольги Василівни від 24.05.2022 відкрито виконавче провадження №69087881 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 07.04.2009 №11/49 про стягнення з СПД-фізичної особи Яременко С.Ю. 15591,00 грн орендної плати, 384,70 грн пені, 48,09 грн 3% річних та 42545,26 грн неустойки, 585,69 грн державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягувачем за даним виконавчим документом (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 10.09.2021) є Товариство з обмеженою відповідальності «Компанія «Ніко-Тайс».
24.05.2022 в рамках виконавчого провадження №69087881 винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
30.05.2022 стягувачем направлені на адресу Відділу клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №69087881.
Постановою Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 08.06.2022 ВП №68044617 об'єднано виконавчі провадження №68044617 та №69087881 у зведене виконавче провадження №69187351.
Постановою Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 25.11.2022 ВП №69087881 виведено виконавче провадження №69087881 із зведеного виконавчого провадження №69187351, яке веде Деснянський ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ).
25.11.2022 державним виконавцем винесено постанову ВП №69087881 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Постанова мотивована тим, що вжитими державним виконавцем заходами стягнути кошти не виявилося можливим, майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
В обґрунтування поданої скарги скаржник зазначає, що державним виконавцем було порушено порядок та періодичність здійснення заходів примусового виконання в межах виконавчого провадження №69087881; у 2022 році боржник отримав дохід (за кодом звітності «143» (матеріальна допомога) та « 101» заробітна плата), на який не було звернуто стягнення; в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази вчинення виконавцем заходів, направлених на пошук, встановлення та звернення стягнення на майно боржника, котре перебуває у спільній сумісній власності; державним виконавцем в порушення вимог п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» не було поставлено перед судом питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон тощо.
Наведені обставини, за твердженням скаржника, свідчать про те, що жодних належних, своєчасних та об'єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні №69087881 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №11/49 Відділом вчинено не було, а тому дії державного виконавця, котрі виразились у поверненні виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», є незаконними.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:
- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
- безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
- здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;
- звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; у разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;
- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
- отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Частиною 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній до 10.10.2022) виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній з 10.10.2022, виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Отже, за приписами ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не пізніше 10 днів з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний провести перевірку майнового стану боржника, для чого йому надано право, зокрема, отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
В подальшому, державний виконавець зобов'язаний проводити перевірку майнового стану боржника систематично, не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника та не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
З наявних у справі копій матеріалів виконавчого провадження №69087881 та зведеного виконавчого провадження №69187351 вбачається, що державним виконавцем з метою виявлення рахунків та майна боржника 08.06.2022 направлялися запити до Держсільгоспінспекції в м. Києві, ДП «Держреєстри України», ДП «Національні інформаційні системи», Фонду державного майна України, Державного підприємства «Агентство по ідентифікації та реєстрації тварин», Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної служби інтелектуальної власності України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Управління патентно-інформаційних послуг Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Акціонерного товариства «Українська залізниця», Відділу обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», Міністерства доходів і зборів України.
06.06.2022 та 03.08.2022 державним виконавцем отримано від МВС відповідь на запити, відповідно до якої в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби;
22.06.2022 державним виконавцем отримано відповідь від Фонду державного майна України, в якій Фонд повідомив, що інформація стосовно участі ОСОБА_1 у приватизації державного майна, яку здійснював апарат Фонду, відсутня.
23.06.2022 до Відділу від Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» надійшла інформація про відсутність відомостей про зареєстровані за боржником об'єкти інтелектуальної власності.
28.06.2022 державним виконавцем від Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва отримано інформацію стосовно того, що Департамент не видавав, не реєстрував замовникові будівництва - ОСОБА_1 документів, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність до експлуатації об'єктів будівництва на території м. Києва.
05.07.2022 державним виконавцем отримано від Філії Головний інформаційно-обчислювальний центр Акціонерного товариства «Укрзалізниця» відповідь на запити, відповідно до якої інформації про вагони за боржником ОСОБА_1 , як власником, в АБД ПВ немає, в інформаційних базах відсутні відомості про зареєстровані локомотиви зазначеної особи.
08.06.2022 державним виконавцем отримано відповідь на запит №140001490 від 08.06.2022 до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону, за змістом якої дані щодо перетину державного кордону ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.01.2022 по 08.06.2022 відсутні.
01.08.2022 державним виконавцем здійснено запит про наявні рахунки боржника.
01.08.2022 та 21.09.2022 державним виконавцем отримані відповіді на запити про реєстраційні номери облікових карток платників податків та/або джерела отримання доходів.
24.10.2022 державним виконавцем здійснено запит №149814709 до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи.
Згідно отриманих державним виконавцем відомостей, у 2022 році боржник отримав дохід: ознака доходу 143 (дохід у вигляді коштів або вартість майна (послуг), що надаються благодійною організацією як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку) від суб'єкта господарювання із ідентифікаційним кодом 00480247 (ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод); ознака доходу 101 (заробітна плата) від суб'єкта господарювання із ідентифікаційним кодом 00480247 (ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод).
Водночас, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» не може бути звернено стягнення на кошти, отримані як допомога на лікування.
Відповідно до п.п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Таким чином, як вірно зазначив Відділ, звернення стягнення на вищевказані доходи боржника заборонені в силу ст. 73, п.п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».
Судом враховується, за результатами здійснених державним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження запитів, майна боржника, на яке можливо було б звернути стягнення, виявлено не було.
Разом з тим, суд констатує, що положення Закону України «Про виконавче провадження» вимагають від державного виконавця проводити перевірку майнового стану боржника систематично. Для цього Законом встановлено чітку періодичність таких перевірок: не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника та не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу була винесена державним виконавцем 25.11.2022.
В той же час, відповіді на запити державного виконавця, направлені до Держсільгоспінспекції в м. Києві, ДП «Держреєстри України», ДП «Національні інформаційні системи», Фонду державного майна України, Державного підприємства «Агентство по ідентифікації та реєстрації тварин», Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної служби інтелектуальної власності України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Управління патентно-інформаційних послуг Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Акціонерного товариства «Українська залізниця» тощо, отримані Відділом у червні 2022 року.
Отже, висновки про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення для задоволення вимог стягувача, зроблені державним виконавцем здебільшого на основі документів, отриманих більш ніж за три місяці до винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, що не відповідає положенням ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи викладене, доводи скаржника, про те, що в порушення вимог ст.ст. 18, 48 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не було здійснено своєчасних і достатніх заходів для виконання рішення суду у справі №11/49, а також про відсутність за таких обставин підстав для повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», є обґрунтованими.
Враховуючи викладене, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» в частині скасування постанови Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 25.11.2022 ВП №69087881 про повернення виконавчого документа стягувачу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
В свою чергу, вимоги скаржника про визнання незаконними дій державного виконавця, котрі виразилися у винесенні постанови від 25.11.2022 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», залишаються судом без задоволення, оскільки в даному випадку ефективним засобом захисту порушених прав позивача як стягувача у виконавчому провадженні є скасування відповідної постанови.
Інші доводи та заперечення учасників справи судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення скарги, впливу не мають.
Керуючись ст.ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) задовольнити частково.
2. Скасувати постанову Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 25.11.2022 ВП №69087881 про повернення наказу Господарського суду міста Києва у справі №11/49 від 12.08.2009 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
3. В іншій частині у задоволенні скарги відмовити.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.М. Смирнова