номер провадження справи 24/108/22
26.12.2022 Справа № 908/1463/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1463/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Менеджмент 2018» (вул. Незалежної України, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 42334781)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Іванова Дмитра Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 147410,21 грн.
за участю представників:
від позивача: Сухорукова Н.М., адвокат, ордер серія АР № 1099149 від 17.10.2022
від відповідача: Вишняков Д.О., адвокат, ордер серія АР № 1101180 від 13.10.2022
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Менеджмент 2018» до Фізичної особи-підприємця Іванова Дмитра Ігоровича про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 75000,00 грн., пені в сумі 41651,97 грн., трьох процентів річних у сумі 6372,74 грн., інфляційних витрат у сумі 24385,50 грн. за договором суборенди нежитлового приміщення № 01/181017 від 26.02.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 15, 16, 509, 525, 526, 610, 612, 759-761, 773, 774, 776, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 173, 175, 193, 283, 284 Господарського кодексу України та вказує на те, що 26.02.2018 року між ТОВ «ЗДЦ» (Суборендодавець) та ФОП Івановим Дмитром Ігоровичем (Суборендар) було укладено Договір суборенди нежитлового приміщення № 01/181017, строком до 01.03.2019, на виконання умов якого 01.03.2018 ТОВ «ЗДЦ» згідно Акту приймання-передавання нежитлового приміщення було передано ФОП Іванову Дмитру Ігоровичу визначене майно: нежитлове приміщення, першого поверху, загальною площею 80 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 152. 01.08.2018 складено та підписано Додаткову Угоду № 1 про заміну сторони договору суборенди нежитлового приміщення № 01/181017 від 26.02.2018, між ФОП Івановим Дмитром Ігоровичем (Суборендар), ТОВ «ЗДЦ» (Первісний Орендар) та ТОВ «РІАЛ ЕСТЕЙТ МЕНЕДЖМЕНТ 2018» (Новий Орендар) та надано Новому Орендарю усі права та обов'язки Первісного Орендаря за Договором. Відповідач, в порушення умов Договору оренди, з серпня 2019 року по грудень 2019 року включно свої зобов'язання щодо оплати орендних платежів не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором суборенди, складає 75000,00 грн. За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 41651,97 грн. пені, 6372,74 грн. 3% річних та 24385,50 грн. інфляційні втрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2022, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1463/22 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/108/22. Судове засідання для розгляду справи призначено на 24.10.2022 о 10 год. 00 хв., яке ухвалою від 13.10.2022 перенесено на 14.11.2022 о 09 год. 40 хв.
18.10.2022 до суду від Фізичної особи-підприємця Іванова Дмитра Ігоровича надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд у позові відмовити та зокрема зазначає, що позивачу достеменно відомо, що відповідач станом на дату закінчення строку дії Договору вже тривалий час де-факто не знаходився у приміщенні, що є предметом Договору, у зв'язку із двома пограбуваннями даного приміщення-офісу, але відповідач, продовжував сплачувати орендну плату за приміщення, в якому навіть не знаходився. В приміщенні, що є предметом Договору, з 01.03.2019 де-юре та де-факто вже знаходилися інші орендарі, що займаються продажем в Запоріжжі корейської косметики (рекламне відео продавців корейської косметики, що записано у приміщенні та датовано травнем 2019 року можна переглянути за посиланням, яке вказано у відзиві). Також у відповідача збереглося листування з бухгалтером позивача засобами месенджеру Вайбер, відповідно до якого чітко можна зрозуміти, що вищезазначене приміщення було надано у суборенду "дівчатам з корейської косметики". Відповідач зазначає, що після закінчення дії Договору між позивачем та відповідачем було підписано усі необхідні документи, що зазначені в Договорі. Оскільки відповідно до вимог ПК термін зберігання первинних документів складає 1095 днів, станом на дату подання даної позовної заяви до суду відповідач не має можливості надати до суду первинну документацію за даним Договором. Звертає увагу, що позивач у позовній заяві зазначає, що претензія позивача №1 від 03.06.2022 залишено відповідачем без відповіді. Однак, відповідачем 15.06.2022 на адресу позивача було направлено відповідь на претензію, проте, за невідомими причинами, позивач не отримує за своєю юридичною адресою цінну кореспонденцію. Також відповідач заявляє суду, що станом на дату подання позивачем даної позовної заяви до суду, вже сплив термін позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у позові. Крім того, відповідач просить суд в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України витребувати в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо руху коштів за картковим рахунком № НОМЕР_2 за 2019 рік, що належить ОСОБА_1
08.11.2022 ТОВ «Ріал Естейт Менеджмент 2018» подано до суду відповідь на відзив, у якій останній заперечує проти доводів відповідача.
Ухвалою суду від 14.11.2022 клопотання ФОВ Іванова Дмитра Ігоровича про витребування інформації щодо руху коштів за картковим рахунком за 2019 рік, що належить Маловічку Г.А. залишено без задоволення, визначено справу № 908/1463/22 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, відкрито підготовчого провадження, відкладено підготовче судове засідання на 29.11.2022 о 12 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 29.11.2022 закрито підготовче провадження у справі № 908/1463/22, призначено справу до судового розгляду по суті на 26.12.2022 о 10 год. 00 хв.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 26.12.2022 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Відповідач проти позову заперечує, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву.
В засіданні 26.12.2022 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
26.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗДЦ» (Суборендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Івановим Дмитром Ігоровичем (Суборендар) було укладено Договір суборенди нежитлового приміщення № 01/181017 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1.) Суборендодавець передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування визначене майно: частину нежитлового приміщення, першого поверху, за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 152, загальною площею 80 кв. м.
Згідно п. 1.3. Суборендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передавання Майна.
На виконання умов Договору 01.03.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗДЦ» згідно Акту приймання-передавання нежитлового приміщення було передано, а ФОП Іванову Дмитру Ігоровичу прийнято визначене майно: нежитлове приміщення, першого поверху, загальною площею 80 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 152.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що орендна плата в перші три місяці користування приміщенням складає 13000 (тринадцять тисяч гривень 00 копійок) за один повний місяць користування приміщенням.
Згідно пункту 2.3. Договору, починаючи з четвертого місяця користування майном розмір орендної плати складає 15000 (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) за повний місяць користування приміщенням.
Пунктом 2.4. Договору встановлено, що починаючи з другого місяця користування приміщенням орендна плата за поточний місяць сплачується до 10 (десятого) числа поточного місяця.
Відповідно до п. 3.4. Договору Суборендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату Суборендодавцю.
Пунктами 2.9., 2.10. Договору визначено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Суборендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Суборендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі.
Також пунктами 8.6., 8.8. визначено, що у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Суборендарем Суборендодавцю. При цьому Майно вважається поверненим Суборендодавцю з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання.
Цей договір укладено строком з 26.02.2018 до 01.03.2019 включно (п. 8.1.).
01.08.2018 складено та підписано Додаткову Угоду № 1 про заміну сторони договору суборенди нежитлового приміщення № 01/181017 від 26.02.2018, між ФОП Івановим Дмитром Ігоровичем (далі Суборендар), Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗДЦ» (далі Первісний Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РІАЛ ЕСТЕЙТ МЕНЕДЖМЕНТ 2018» (Новий Орендар) та надано Новому Орендарю усі права та обов'язки Первісного Орендаря за Договором 01/181017.
Як зазначив позивач, відповідач взятих на себе зобов'язань щодо сплати орендних платежів належним чином не виконав, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за договором суборенди перед позивачем за період з серпня 2019 року по грудень 2019 року у розмірі 75000,00 грн. За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 41651,97 грн. пені, 6372,74 грн. 3% річних та 24385,50 грн. інфляційні втрати.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором суборенди нежитлового приміщення № 01/181017 від 26.02.2018 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (надалі також - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У частині 1 статті 284 Господарського кодексу України законодавець серед істотних умов договору оренди визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди.
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Аналогічні за змістом положення містить частина 4 статті 284 Господарського кодексу України.
Як встановлено судом, у договорі сторони погодили строк, на який укладається договір - дата початку - 26.02.2018; дата закінчення - 01.03.2019 включно.
Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина 4 статті 291 Господарського кодексу України).
Відповідно до п. 8.4. договору, чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посипається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідач стверджує, що посадовим особам позивача достеменно відомо, що відповідач станом на дату закінчення строку дії Договору вже тривалий час де-факто не знаходився у приміщенні, що є предметом Договору, у зв'язку із двома пограбуваннями даного приміщення-офісу, але відповідач, як законослухняний суб'єкт господарювання, продовжував сплачувати орендну плату за приміщення, в якому навіть не знаходився.
В приміщенні, що є предметом Договору, з 01.03.2019 де-юре та де-факто вже знаходилися інші орендарі, що займаються продажем в Запоріжжі корейської косметики, на підтвердження чого відповідачем надані копії рекламних фото із сторінки на Facebook продавців корейської косметики у приміщенні, що є предметом Договору із датами таких фото та посилання де можна переглянути рекламне відео продавців корейської косметики, що записано у приміщенні та датовано травнем 2019 року.
Також на підтвердження передачі вищезазначеного приміщення у суборенду іншим орендарям відповідачем надано листування з бухгалтером позивача засобами месенджеру Вайбер.
Таким чином, можна зробити висновок, що якщо б відповідачем не було повернуто позивачу приміщення, то це унеможливлювало б передавання приміщення в оренду/суборенду третім особам.
Відповідач зазначив, що після закінчення дії Договору між позивачем та відповідачем було підписано усі необхідні документи, що зазначені в Договорі.
Відповідно до вимог ПК термін зберігання первинних документів складає 1095 днів й станом на дату подання даної позовної заяви до суду відповідач не має можливості надати до суду первинну документацію за даним Договором.
В даному випадку доводи позивача, не підкріплені доказами, які б свідчили про порушення відповідачем умов договору суборенди.
Позивач не надав суду належних, достовірних та достатніх доказів перебування у період з серпня 2019 року по грудень 2019 року включно спірного приміщення в суборенді у відповідача. Позивачем не спростовано належними та допустимими доказами доводів відповідача та висновків суду.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 75000,00 грн. необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відсутністю підстав для стягнення боргу у сумі 75000,00 грн, не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги про стягнення пені в сумі 41651,97 грн., трьох процентів річних у сумі 6372,74 грн. та інфляційних витрат у сумі 24385,50 грн.
На підставі викладеного, у задоволенні позову відмовляється повністю.
Висновок відповідача про неналежного позивача суд вважає хибним, оскільки укладення Додаткової угоди № 1 до Договору від 01.08.2018, предметом якої є заміна сторони договору з ТОВ «ЗДЦ» на ТОВ «Ріал Естейт Менеджмент 2018» підписана відповідачем та не була оскаржена. Крім того, директором ТОВ «ЗДЦ» на час підписання Додаткової угоди №1 була Т.М. Терентьєва, а новим Орендарем стало ТОВ «Ріал Естейт Менеджмент 2018» в особі директора В.П. Волкова, та відповідно до умов Додаткової угоди №1, а саме п.2: Новий орендар (ТОВ «Ріал Естейт Менеджмент 2018») став стороною Договору суборенди № 01/181017 від 26.02.2018 року та є повним правонаступником.
Стосовно строку позовної давності, суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду 10.08.2022 з вимогою про стягнення заборгованості за період з серпня 2019 року по грудень 2019 року, тому строк позовної давності не сплив, відповідно до ст. 257 ЦК України, за приписами якої загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2023.
Суддя Т.А. Азізбекян