Дата документу 16.02.2023 Справа № 331/5102/22
ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
Провадження №11-кп/807/645/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №331/5102/22Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
16 лютого 2023 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 16 січня 2023 року про відмову в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання щодо засудженого
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, зареєстрований у АДРЕСА_1 ,
Вказаною ухвалою районного суду відмовлено в задоволенні клопотання захисника про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі захисник просила ухвалу суду скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою звільнити умовно-достроково від відбування покарання засудженого. В обґрунтування своїх вимог захисник зазначила, що ОСОБА_8 відбув три чверті строку покарання. За період відбування покарання засуджений характеризується позитивно, стягнення йому винесені при суперечливих обставинах та не вказують на те, що засуджений не виправився. ОСОБА_8 є військовим, має намір продовжувати захищати Батьківщину.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позицію захисника та засудженого, які повністю підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні; прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги та просив ухвалу залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_8 засуджено вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.11.2022 року за ч.4 ст.409 КК України та йому призначено покарання із застосуванням ст.69 КК у виді 1 року позбавлення волі.
Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.11.2022 року набрав законної сили 29.12.2022 року.
Захисник ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_8 звернулась до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні даного клопотання, виходив з того, що підстави для застосування щодо ОСОБА_8 заохочувальної норми у вигляді умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відсутні.
Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду першої інстанції виходячи з такого.
Відповідно до ч.2 ст.81 КК умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого та доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
При цьому висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися також й на аналізі даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому.
Відповідно до положень КВК України основаним засобом виправлення і ресоціалізації засуджених є, зокрема, суспільно корисна праця.
При вирішенні питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення необхідно враховувати, чи стала особа на шлях виправлення, чи прагне засуджений до такого виправлення, чи є позитивні зрушення в його поведінці і ставленні до праці, які свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, а саме: зразкова поведінка, сумлінне ставлення до праці.
Висновки про становлення особи на шлях виправлення слід робити не лише за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе застосування умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування покарання або принаймні протягом значної частини цього строку.
Зазначених вимог суд першої інстанції під час розгляду клопотання захисника в інтересах засудженого дотримався.
ОСОБА_8 засуджено за вчинення тяжкого військового злочину. На дату звернення захисником із клопотанням до суду засуджений відбув три чверті строку призначеного покарання.
Разом з цим, із наданої установою характеристики вбачається, що засуджений ОСОБА_8 в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» знаходиться з 25.03.2022 року. Під час тримання в установі до праці не залучався, характеризується посередньо, не має жодного заохочення, натомість має два непогашених стягнення.
Зазначене певним чином характеризує поведінку засудженого під час відбування ним покарання та дає підстави вважати, що відбутий термін покарання не є достатнім для виправлення засудженого.
Отже, суд першої інстанції під час розгляду клопотання захисника з достатньою повнотою перевірив наявні в матеріалах особової справи документи, які свідчать про поведінку засудженого протягом усього часу його перебування в установі відбування покарання, і належним чином мотивував в ухвалі свої висновки про відсутність достатніх підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_8
Переконливих аргументів, які би спростовували зазначені висновки суду, в апеляційній скарзі захисника не наведено.
Також колегія суддів при прийнятті рішення враховує, що метою вироку є не тільки виправлення засудженого, запобігання вчиненню ним нових злочинів, але й кара, як відплата за вчинений злочин. У вказаній якості, кара не тільки визначає характер покарання, а й значною мірою забезпечує досягнення всіх цілей покарання, що є обов'язковою відповіддю держави на вчинення злочину.
Відтак, колегія суддів вважає, що обставини даної справи свідчать про відсутність достатніх підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_8 , а тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 16 січня 2023 року про відмову в задоволенні клопотання захисника про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4