Справа № 127/28616/22
Провадження № 33/801/141/2023
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А.
Доповідач: Сало Т. Б.
21 лютого 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Чернілевської Р.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2023 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 496,20 грн судового збору в дохід держави.
Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що 02.12.2022 він дійсно керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції, після чого йому повідомлено про виявлення в нього ознак алкогольного сп'яніння. Не довіряючи технічним характеристикам портативного пристрою для вимірювання рівня алкоголю в організмі, який був у працівників поліції, він виявив бажання пройти освідування на виявлення стану сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Відповідно до висновку лікаря Літинської ЦРЛ №30 від 02.12.2022, за результатами огляду ознак сп'яніння у нього не виявлено. Проте, після проходження огляду йому повідомлено, що відносно нього вже складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, всі свої додаткові пояснення чи заперечення він зможе надати в суді. Протокол поліцейським складено раніше, ніж отримано результати огляду. Незрозумілим є чому поліцейським не було долучено згаданий висновок до матеріалів даної справи. Таким чином вважає, що поліцейським до протоколу внесено неправдиві відомості стосовно відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння і такий запис не відповідає дійсності. Справу розглянуто у його відсутність, про розгляд справи йому не було відомо, оскільки 28.02.2022 він мобілізований до лав Збройних Сил України.
Також ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить поновити йому строк на апеляційне оскарження. Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки постанову судом першої інстанції винесено 18 січня 2023 року, а апеляційну скаргу подано засобами поштового зв'язку 30 січня 2023 року, тобто в межах визначеного ст. 294 КУпАП строку на апеляційне оскарження.
21 лютого 2023 року надійшли доповнення до апеляційної скарги, в якій ОСОБА_1 також вказав, що згідно положень ч. 1 ст. 276 КУпАП справа повинна була бути розглянута Літинським районним судом Вінницької області. Факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції не зафіксований. Відеозйомка не є безперервною.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши адвоката Чернілевську Р.В., яка підтримала апеляційну скаргу із зазначених у ній підстав, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №264939, складеного поліцейським взводу №1 роти №1 БУПП у Вінницькій області ДПП рядовим поліції Вращуком Д.О., 02.12.2022 о 09 год. 02 хв. на АД М 30, 347 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Laguna, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.2).
У пункті 2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що його вина доведена матеріалами справи, однак, такий висновок суду першої інстанції зроблений за неповного з'ясування обставин даної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
З положень вимог ст. 245, 251, 252 КУпАП слідує, що суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведеності юридичного складу адміністративного правопорушення. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Цих вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не дотримався.
Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису з нагрудної камери поліцейського.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що запис в протоколі про адміністративне правопорушення про його відмову від проходження огляду не відповідає дійсності.
У даному випадку протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено за «відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку». Згідно протоколу, поліцейським у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння.
Статтею 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Із вказаного слідує, що огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться спочатку поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі незгоди водія на проведення такого огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
І лише у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Під час проведення огляду ОСОБА_1 поліцейським було застосовано технічні засоби відеозапису.
На відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції видно, що після виявлення у ОСОБА_1 такої ознаки алкогольного сп'яніння, як запах алкоголю з порожнини рота, йому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів. ОСОБА_1 словесно та кивком голови погодився. Через деякий час поліцейські розпочали процедуру огляду, а саме дістали обладнання для проведення огляду та почали розпаковувати одноразовий змінний мундштук для подальшого його використання при проведенні огляду, роз'яснили ОСОБА_1 послідовність дій при використанні спеціального технічного засобу (приладу «Drager»). Після цього, не вчиняючи жодних дій для проведення огляду, поліцейські спілкувалися між собою на довільні теми, ігноруючи ОСОБА_1 . З незрозумілих причин спеціальний технічний засіб ОСОБА_1 для проходження огляду так і не був наданий. Відео на цьому закінчилося і наступне відео розпочалося вже з моменту оголошення ОСОБА_1 змісту складеного відносно нього протоколу за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто фіксації адміністративного правопорушення.
Тобто, дані відеозапису з нагрудної камери працівника поліції не містять факту чіткої, однозначної відмови ОСОБА_1 від проведення поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів або від проведення такого огляду лікарем закладу охорони здоров'я.
Будь-які інші докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 поліцейським було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку і останній відмовився від його проведення в матеріалах справи відсутні.
Частиною другої статті 266 КУпАП також визначено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, поліцейським не надано цілісного відеозапису, а він містить в собі окремі вибіркові файли, з яких не вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду.
Наявне в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 02.12.2022 не свідчить про те, що ОСОБА_1 направлявся до закладу охорони здоров'я для проведення огляду та, що він відмовився від проведення такого огляду.
Враховуючи вищевикладене, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки зазначені у ньому відомості щодо відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння суперечать встановленим фактичним обставинам справи та не відповідають дійсності.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі стверджує про те, що він виявив бажання пройти огляд в закладі охорони здоров'я, у зв'язку з чим він в супроводі працівників поліції прибув до Літиської ЦРЛ Літинської селищної ради для проходження освідування.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 додано висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 грудня 2022 року, складеного лікарем КНП «Літинська центральна районна лікарня» Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області Іванишиною Є.В . У вказаному висновку зазначено, що у ОСОБА_1 за результатами проведеного 02 грудня 2021 року о 10 год. 51 хв. огляду ознак сп'яніння не виявлено.
На запит апеляційного суду від КНП «Літинська центральна районна лікарня» Літинської селищної ради з приводу надання документів, які стали підставою для проведення цього огляду, надійшов лист, відповідно до якого підставою для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння слугувало направлення інспектора з РПП СПД №1 ВП №3 Вінницького РУП лейтенанта поліції Швеця В., видане 02.12.2022 о 11 год. 05 хв., яке було написано останнім власноручно.
Викладені вище обставини у свої сукупності ставлять під сумнів факт відмови ОСОБА_1 від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд звертає увагу, що суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом»,
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь (ст.62 Конституції України).
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97).
Встановивши вказані вище обставини та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що матеріали даної справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За вказаних обставин, надавати оцінку решті доводам апелянта не має правового значення.
Оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченої особи (ст.62 Конституції України), апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, а саме об'єктивна його сторона.
Враховуючи викладене, наявні підстави для скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про закриття провадження у справі відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247, 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2023 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Б. Сало