Справа № 127/1112/23
Провадження № 33/801/158/2023
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошин С. В.
Доповідач: Рибчинський В. П.
22 лютого 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П.,
за участю ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 січня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 361992 від 05.01.2023 року водій ОСОБА_1 12.12.2022 о 21:50 год. в м. Вінниці по вул. Келецька, 78, керував транспортним засобом BMW 118D, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога в КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» Вінницької обласної ради, висновок № 1606, позитивний «канабіс», чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 січня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Не погоджуючись з такою постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.9а Правил Дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Вимоги вказаних правових норм не були дотримані судом першої інстанції в повному обсязі.
Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте вчинок може бути кваліфіковано як адміністративне правопорушення, при наявності сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, об'єктивною стороною вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є: 1) керування транспортним засобом; 2) у стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого).
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції в повній мірі погодись не можна, оскільки суд належним чином не проаналізував наявні в справі докази, лише формально пославшись на їх наявність, та дійшов до помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія серії ДПР18 № 361992 від 05.01.2023 року, 12.12.2022 о 21:50 год. в м. Вінниці по вул. Келецька, 78, керував транспортним засобом BMW 118D, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога в КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» Вінницької обласної ради, висновок № 1606 позитивний - «канабіс».
Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Аналогічні вимоги містить Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок № 1103) та Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735).
Так, відповідно до вимог п. 12 Розділу ІІ Інструкції № 1452, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктами 7, 15, 16, 20, 22 Інструкції № 1452 передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Згідно із пунктами 13, 14 Порядку № 1103 лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
З матеріалів справи вбачається що ОСОБА_1 12 грудня 2022 року було доставлено в медичний заклад, оглянуто та було відібрано біологічні зразки (сеча) для дослідження.
Відповідно Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1606, складений 16 грудня 2022 року о 19-20 год ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння, огляд проводився 12 грудня 2022 року об 22:20 год.
Вимоги до протоколу про адміністративне порушення, порядок його складання викладені у статтях 254, 256 КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376 (далі Інструкція № 1376), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 № 1395.
Так, статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Аналогічні вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення викладені в зазначених Інструкціях № 1376, № 1395.
З аналізу вказаних положень закону можна дійти висновку, що складання такого протоколу в обов'язковому порядку відбувається на місці вчинення правопорушення, не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у присутності особи, яка притягається до відповідальності за адміністративне правопорушення, з роз'ясненням останньому його прав, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, наданням можливості надати свої пояснення, врученням копії протоколу.
Відповідно до положень частини 1, 2 статті 259 КУпАП складання протоколу про адміністративне правопорушення не на місці вчинення правопорушення допускається лише в разі неможливості скласти його на місці події, зокрема, при вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в поліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього.
З матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 в медичному закладі відбувся 12 грудня 2022 року об 22:20 хв, медичний висновок складено 16 грудня 2022 року, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 361992 про вчинення водієм ОСОБА_1 12 грудня 2022 року о 21-50 год адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, складений лише 05 січня 2023 року, тобто через 24 днів після виявлення правопорушення. Проте, будь-яких передбачених законом підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення у підрозділі поліції через тривалий час після встановлення обставин події правопорушення не було.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 254 КУпАП щодо строку його складання.
Так, чинним КУпАП не передбачено: складання протоколу про адміністративне порушення після спливу 24 годин після виявлення особи, яка вчинила правопорушення; запрошення особи для складання протоколу про адміністративне порушення до відділення поліції; не вручення висновку лікаря за результатами огляду на час сп'яніння негайно після його складання.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення від 05 січня 2023 року відносно ОСОБА_1 свідчать про порушення працівниками поліції вимог статей 254, 256, 259 КУпАП, визначеного законодавством порядку проведення огляду водія на стан сп'яніння, передбаченого Порядком № 1103 та Інструкцією № 1452/735.
Враховуючи викладене, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 361992 не в повній мірі відповідає вимогам закону, а тому не може бути достатньою підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним 12 грудня 2022 року правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП за обставин, викладених в цій постанові.
З урахуванням викладеного та керуючись принципом доведеності вини поза розумним сумнівом, апеляційний суд вважає недоведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим оскаржувану постанову суду першої інстанції слід скасувати із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду: В.П. Рибчинський