Справа № 752/5894/22
Провадження № 1-кс/752/6132/22
28.12.2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_5 від розгляду клопотання про скасування арешту майна,
в провадженні слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_5 знаходиться клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у справі № 752/5894/22.
Адвокатом ОСОБА_3 подана заява про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду зазначеного клопотання, яка обгрунтована тим, що слідчим суддею порушено строки розгляду клопотання, визначені ст.174 КПК України, а також, що слідчий суддя виявив свою прихильність до сторони обвинування, оскільки клопотання органу досудового розслідування про арешт майна була роз глянута протягом доби.
Адвокатом ОСОБА_3 подано клопотання про розгляд заяви про відвід у його відсутність та її задоволення.
Дослідивши матеріали заяви, слідчий суддя вважає, що заява про відвід не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Статтею. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду для визначення суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії"(Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Будь-яких обставин, що є підставами, визначеними ст.ст.75, 76 КПК України, для відводу слідчого судді ОСОБА_5 в ході розгляду заяви не встановлено та заявник не зазначає у своїй заяві на дії судді, які можуть свідчити про його упередженість саме при розгляді клопотання про скасування арешту майна.
Процесуальні дії та рішення судді при розгляді клопотань у даному кримінальному провадженні, з якими не погоджується заявник, не можуть свідчити про упередженість судді, оскільки порядок оскарження таких дій передбачений у інший спосіб.
З огляду на викладене, заява про відвід слідчого судді ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 77, 80, 83 КПК України,
заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_5 від розгляду клопотання про скасування арешту майна, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1