Справа № 727/11308/22
Провадження № 2/727/380/23
21 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді: Гавалешка П.С.,
при секретарі судового засідання: Рудій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення сплати аліментів,
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про припинення сплати аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1800 грн., щомісячно, встановлених рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 04.03.2020 у цивільній справі № 727/459/20 , починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що вони з відповідачкою є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ., рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці його зобов'язано сплачувати аліменти на утримання дочки, однак на даний час дочка проживає з ним, з травня 2022 року, перебуває на його утриманні, мати не бере участі у вихованні дитини, нехтує виконанням своїх батьківських обов'язків. Зазначив, що він одноособово займається вихованням дочки ОСОБА_3 , повністю забезпечує її матеріально, проте з нього на користь відповідачки продовжують стягувати аліменти, а тому просить суд винести рішення ,яким його позов задовольнити.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, у поданій позивачем заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явилась суду надала заяву в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Суд всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з такого.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 08.07.2014 (а.с. 10).
Відповідно до виконавчого листа виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці рішенням суду від 04.03.2020 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі 1800 грн, щомісячно починаючи з 17.01.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з довідкою-розрахунком № за АСВП:69610965 від 01.08.2022 виданою першим відділом державної виконавчої служби у місті Чернівці. Південно-Західне міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) станом на 01.08.2022 заборгованість по сплаті аліментів у ОСОБА_1 становить: 21600 грн.
Як вбачається з актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 18.11.2022 ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з батьком, ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою від 18.08.2022 № 23, виданою директором, Чернівецького ліцею №17, ОСОБА_3 , навчається в 3-А класі Чернівецького ліцею №17 з 01.09.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч.2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Ст.179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до Закону, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Положеннями частин другої та третьої статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Відповідно до п.17 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Згідно із ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
З аналізу статей 267 - 271 СК України вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, або ж у випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
З наведеного слідує, що факт проживання дитини з батьком, з якого стягуються аліменти на користь матері на її утримання, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Ст. 92 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.
У зв'язку із зазначеним, з урахуванням предмета цього спору в частині припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки, однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
Судом встановлено, що дитина ОСОБА_3 , не проживає з матір'ю ОСОБА_2 , на користь якої були стягнуті аліменти з позивача батька дитини як зазначив позивач, а проживає зі своїм батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Як встановлено судом неповнолітня ОСОБА_3 , проживає з батьком - позивачем по справі та перебуває на його утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача.
Окрім цього слід зазначити, позицію відповідача по справі, а саме те, що вона не заперечує, щодо задоволення позовних вимог.
Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 .
Припинення стягнення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою необґрунтованого перерахування відповідачу аліментів за той період, коли дитина з ним не проживала і знаходилась у платника аліментів, то стягнення аліментів має бути припинено з дати подання позову до суду, тобто з 07.12.2022 року.
Суд всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у цілому, доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 180-182, 184, 192 СК України, ст.4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про припинення сплати аліментів -задоволити.
Звільнити з 07.12.2022 року, ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації : АДРЕСА_2 ) на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 04.03.2020 року у цивільній справі № 727/459/20.
Звільнити від сплати заборгованості по аліментах за період з травня 2022 року по день набрання рішення законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення та підписання до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя П.С. Гавалешко