Провадження № 1-кп/742/184/23
Єдиний унікальний № 742/433/23
21 лютого 2023 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023275420000033 від 18.01.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Фергана (Узбекистан), українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, працюючого прийомщиком у ТОВ «Делівері», розлученого, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -
07.01.2023 року, близько 16 години, ОСОБА_5 , перебуваючи у своєму господарстві, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , переслідуючи єдиний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з останнім, діючи умисно, схопив до своєї лівої руки дерев'яну палицю та з усієї сили кинув її в бік потерпілого, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани виличної ділянки зліва та садна лоба.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи №28 від 24.01.2023 року у потерпілого ОСОБА_4 виявлені наступні тілесні ушкодження, а саме: забійна рана виличної ділянки зліва та садно лоба.
Тілесні ушкодження у вигляді садна відповідно до п.2.3.2 (б), 2.3.5, 4.6 «Правил судово-медичного визначення стіпеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я.
Тілесні ушкодження у вигляді забійної рани виличної ділянки зліва відповідно до п.2.3.1 (а), 2.3.2 (а), 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення стіпеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив той факт, що дійсно 07.01.2023 року жбурнув у голову свого сусіда ОСОБА_4 дерев'яну палицю, від чого той отримав тілесні ушкодження, пояснивши це тим, що злився на сусіда, який не хотів забирати своїх собак з подвір'я, де гралися його діти.
Свою вину у скоєному ОСОБА_5 визнав повністю та щиро у цьому розкаявся.
Показання обвинуваченого відповідають всім фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, отримавши згоду всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з'ясовано, чи правильно розуміють учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Суд встановив, що своїми умисними діями, які виразились у завданні ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які б обтяжували його покарання, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_5 , суд враховує конкретні обставини справи, вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що є проступком, обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , за відсутності обставин, які б його обтяжували, а також особу самого обвинуваченого (а.п.18-19), який є батьком трьох дітей, двоє з яких на даний час ще є неповнолітніми (а.п.24), раніше не був судимий (а.п.20), має постійне місце реєстрації та проживання, де живе разом з колишньою дружиною та п'ятьма дітьми, за яким характеризується посередньо (а.п.23), не перебуває на обліку ні у лікаря-нарколога, ані у лікарня-психіатра (а.п.21-22), та його ставлення до вчиненого, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання в межах санкції інкримінованого йому кримінального правопорушення у виді штрафу, як того просив у судовому засіданні прокурор та проти чого не заперечував потерпілий, оскільки саме такий вид покарання, на думку суду, буде повністю відповідати як характеру скоєного ним кримінального проступку, його суспільній небезпеці, так і особі обвинуваченого, а тому зможе належним чином посприяти виправленню ОСОБА_5 та запобігти вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов в межах даного кримінального провадження не заявлявся, процесуальні витрати відсутні, долю речового доказу (а.п.17) слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ст.370-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, і призначити покарання у виді штрафу розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 не обирати.
Речовий доказ (DVD-R диск зі слідчим експериментом) - залишити при матеріалах даного кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення даного вироку, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя Анна КОРОТКА