Миколаївської області
Справа №477/2348/21
Провадження №1-кп/477/108/23
21 лютого 2023 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021153230000145, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Миколаїв, не одруженої, яка на утриманні має неповнолітню дитину 2007 року народження, яка працює неофіційно продавцем продовольчих товарів, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка не має судимості;
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 ст. 190 КК України;
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
а також потерпілого - ОСОБА_5 (не з'явився),
20 червня 2021 року, приблизно о 16.00, ОСОБА_3 , перебуваючи у гостях за місцем проживання ОСОБА_5 в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , побачивши його мобільний телефон марки «Blackview», вирішила ним заволодіти шляхом обману.
Тоді ж ОСОБА_3 , відразу реалізуючи свій протиправний умисел на заволодіння чужим майно шляхом обману, використовуючи факт давнього знайомства з ОСОБА_5 , попросила у нього на короткострокове користування його мобільний телефон, начебто для здійснення дзвінка по робочій потребі, але, отримавши телефон, під приводом незадовільного зв'язку, вийшла з квартири та залишила місце події, заволодівши мобільним телефоном ОСОБА_5 марки «Blackview A7 1/8 Gb, Gold», яким розпорядилася на власний розсуд, здавши до ломбарду, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток в розмірі вартості телефона на суму 1133 грн 00 коп.
Тим самим ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю, та вказала, що щиро кається у вчиненому. Пояснила, що в один із днів у літку 2021 року вона була в гостях у знайомого ОСОБА_5 в с. Мішково-Погорілове Миколаївського району. Попросивши у нього телефон «Blackview» для здійснення дзвінка вона сказала йому, що в квартирі поганий мобільний зв'язок, тому вийшла з квартири, а потім викликала таксі, і приїхавши до м. Миколаєва здала телефон до ломбарду, а отримані кошти витратила на особисті потреби. Вчинила це, бо дуже потрібні були кошти, а в той час у неї роботи не було.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України.
Згідно з положеннями цієї норми закону суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Обвинувачена ОСОБА_3 , не заперечуючи фактичних обставин справи, визнавши себе винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, не заперечувала проти цього.
Потерпілий до судового засідання не з'явився, про його час та місце повідомлявся належним чином.
За таких обставин, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, а добровільність її позицій не викликає сумнівів.
За встановлених обставин суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку та вважає, що органами досудового розслідування її дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України.
При призначенні міри покарання ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинувачену, та визнає обставиною, яка пом'якшує покарання - її щире каяття, та не знаходить обставин, які обтяжують її покарання.
Враховуючи особу обвинуваченої, характер скоєного кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про те що, необхідним і достатнім для її виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є покарання у виді обмеження волі в межах санкції, передбаченої за вчинений кримінальний проступок, та допускає можливим її виправлення без відбуття покарання та ізоляції від суспільства, але з обов'язковим контролем за цим виправленням за положеннями ст.ст. 75, 76 КК України.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 373 - 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, і призначити їй покарання за його вчинення у виді обмеження волі строком в один рік.
Звільнити ОСОБА_3 , відповідно до ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю в один рік, поклавши на неї у відповідності до ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України обов'язки на період цього строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу
ОСОБА_3 не обирати.
Вирок суду може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити засудженій та прокурору, а потерпілому направити не пізніше наступного дня.
Суддя ОСОБА_1