Справа № 474/139/23
Провадження № 1-кс/474/37/23
про накладення арешту на майно
22.02.23р. смт Врадіївка
Слідчий суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши клопотання слідчої у кримінальному провадженні - заступниці начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокуроркою у кримінальному провадженні - начальницею Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 14.02.2023р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023152200000018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна, -
встановив:
21.02.2023р. слідча у кримінальному провадженні - заступниця начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_3 (далі - слідча) звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокуроркою у кримінальному провадженні - начальницею Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного 14.02.2023р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023152200000018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в якому, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на відрізок кабелю КГ1Х 50 мм та мідний дріт (кабель) загальною масою близько 250 г довжиною близько 1 метра, які поміщено до експерт-пакетів № “WAR0015675” та № “WAR0015676”, заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування власнику ОСОБА_5 та будь-яким особам.
Посилаючись на приписи ст.ст. 40, 98, 100, 170, 171 КПК України, слідча вказує на необхідність накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та вирішення спору.
Слідча в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлена про час, дату та місце судового розгляду (телефонограма № 168 від 21.02.2023р.), про причини неявки не повідомила. Водночас 21.02.2023р. слідча СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенант поліції ОСОБА_6 , яка входить до складу слідчої групи, звернулась до суду із письмовою заявою, в якій просить судовий розгляд проводити у її відсутність, оскільки через переведення відділу поліції на особливий режим роботи, у зв'язку з веденням в Україні воєнного стану, не має можливості брати участь у судовому засіданні.
Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлений про час, дату та місце судового розгляду (телефонограма № 166 від 21.02.2023р.), про причини неявки не повідомив.
Оскільки, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб, які беруть участь у розгляді клопотання про арешт майна, в судове засідання не перешкоджає розгляду вказаного клопотання, а тому вважаю доцільним розглянути питання про арешт майна без участі вказаних осіб.
Вивчив матеріали клопотання, вважаю встановленим таке.
Як вбачається з матеріалів клопотання 14.02.2023р. до Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області звернувся із заявою ОСОБА_5 , що з вересня 2022 року по грудень 2022 року, в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні, ймовірно ОСОБА_7 , шляхом вільного доступу з приміщення кухні та складу колишнього вугільного складу, що розташований по АДРЕСА_1 , здійснив крадіжку належного йому майна, а саме: алюмінієвих каструль різної ємності, мисок, казану на 12 л та бронзової монолітної труби-кругляка, довжиною 70 см та кабелю “КГ1Х 50 мм” близько 6 м, внаслідок чого останньому спричинено матеріальну шкоду.
За даним фактом СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області розпочате кримінальне провадження, внесене 14.02.2023р. до ЄРДР за № 12023152200000018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім цього, 14.02.2023р. до Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області звернувся з заявою ОСОБА_8 , що у грудні 2022 року, в період дії правового режиму військового стану в Україні, ймовірно ОСОБА_7 , шляхом вільного доступу з приміщення веранди по АДРЕСА_2 , здійснив крадіжку належного йому майна, а саме: чорних чоловічих кросівків, куртки чоловічої чорного кольору та мобільного телефону марки “NOKIA” (кнопочний) у справному стані, внаслідок чого останньому спричинено матеріальну шкоду.
За даним фактом СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області розпочате кримінальне провадження, внесене 14.02.2023р. до ЄРДР за № 12023152200000019, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
16.02.2023р. матеріали досудових розслідувань, внесених до ЄРДР за № 12023152200000018 від 14.02.2023р. та за № 12023152200000019 від 14.02.2023р., об'єднано в одне провадження під загальним № 12023152200000018.
В ході допиту потерпілого ОСОБА_5 , останній повідомив, що у нього в період часу з вересня 2022 року по грудень 2022 року, з господарського приміщення по АДРЕСА_1 , зник алюмінієвий посуд різної ємності, бронзова монолітна труба-кругляк (балванка) довжиною 70 см, діаметром 4-5 см та вагою 5 кг, кабель “КГ1Х 50 мм” близько 6 м від зварювального апарату, у вчинені крадіжки він підозрює ОСОБА_7
20.02.2023р. в ході огляду місця події по вул. Привокзальна, 5, (колишня ТЕК) смт Врадіївка Первомайського району Миколаївської області, ОСОБА_9 добровільно видав працівникам поліції, в якості речового доказу, мідний кабель загальною масою близько 250 г та довжиною близько 1 м, який придбав у ОСОБА_8 в листопаді 2022 року.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 вказав, що наприкінці листопада 2022 року, ОСОБА_8 запропонував йому придбати близько 1,5 кг мідного дроту, на що він погодився. В подальшому використав частину вище вказаного дроту для особистих потреб.
Допитаний потерпілий ОСОБА_5 , повідомив, що саме такий кабель зі схожим мідним дротом зник у нього в кінці листопада 2022 року та він впізнав виданий ОСОБА_9 дріт за зовнішніми ознаками, який було поміщено до експерт-пакета за № “WAR0015675”.
20.02.2023р. ОСОБА_5 добровільно надав працівникам поліції в якості зразка відрізок кабелю “КГ1Х 50 мм”, який було поміщено до експерт-пакета за № “WAR0015676”.
20.02.2023р. мідний дріт вагою 250 гр та зразок кабелю “КГ1Х 50 мм”, на підставі ст. 98 КПК України було визнано речовими доказами.
Вищевказані обставини підтверджується: витягом з ЄРДР за № 12023152200000018; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.02.2023р.; заявою ОСОБА_9 , яка не містить дати, заявою ОСОБА_5 від 20.02.2023р.; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 15.02.2023р.; додатковим протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 20.02.2023р.; протоколом огляду від 20.02.2023р.; протоколом огляду місця події від 20.02.2023р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.02.2023р.; письмовими поясненнями ОСОБА_7 від 18.02.2023р.; постановою про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 14.02.2023р.; постановою про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 16.02.2023р.; постановою про визнання речових доказів та передання їх на зберігання від 20.02.2023р.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Пунктами 1 та 3 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, причому у даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.ч. 10 та 11 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частинами 1, 2 та 3 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
В сукупності вищевикладеного вважаю, що слідча довела необхідність арешту вищевказаного майна з метою збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та вирішення спору, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, а тому є достатні підстави для задоволення клопотання.
Водночас слід роз'яснити учасникам кримінального провадження, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 98, 167, 170-173, 175, 369-372 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчої у кримінальному провадженні - заступниці начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокуроркою у кримінальному провадженні - начальницею Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 14.02.2023р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023152200000018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на відрізок кабелю КГ1Х 50 мм та мідний дріт (кабель) загальною масою близько 250 г довжиною близько 1 метра, які поміщено до експерт-пакетів № “WAR0015675” та № “WAR0015676”, заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування власнику ОСОБА_5 та будь-яким особам.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена на протязі п'яти днів з моменту її проголошення сторонами кримінального провадження безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1