Справа № 473/549/23
іменем України
"22" лютого 2023 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Казарєз К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Вознесенського РУП в Миколаївській області, про притягнення до відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовий в/ч НОМЕР_1 , проживає адресою: АДРЕСА_1 , обліковий номер платника податків згідно довідки від 13.02.2023 року не можливо однозначно ідентифікувати,
У протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД №104221 від 03.02.2023 року поліцейським, який його склав, зазначено, що: «03.02.2023 року 16 год. 17 хв. в м.Вознесенську по вул.Київська ОСОБА_1 керував а/м ВАЗ 2101 н/з НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Освідування проводилось на місці зупинки зі згоди водія за допомогою Драгер алкотестер приладом АRPJ-0491 під відеофіксацію, що велась за допомогою автореєстратора «YІ-реєстратор» та згідно корінця алкотесту №44 результат склав 1,72% проміле».
Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, були кваліфіковані як порушення п.2.9 а) ПДР та за ч.2 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи за допомогою смс-повідомлення, яке було отримано ним 09.02.2023 року 13:24:14 год. на номер телефону, вказаний в заяві про отримання судової повістки в електронній формі співробітниками поліції. З огляду на вказане та положення ст.268 КУпАП розгляд справи відбувся в його відсутності.
Огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння було проведено за допомогою технічного засобу DRAGER 6820.
До протоколу серія ААД №104221 від 03.02.2023 року долучено роздруківку результатів приладу газоаналізатора ALCOTEST DRAGER 6820 АRPJ-0491, який 03.02.2023 року о 16:24 год. зафіксував результат тесту 1.72 ‰ (проміле) вмісту алкоголю в організмі ОСОБА_1 в цій же роздруківці алкотесту зазначено, що останнє калібрування приладу відбулося 28.11.2022 року.
В акті освідування на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів є підпис ОСОБА_1 - з результатом згоден.
Також є відеофіксація правопорушення, запис якого було переглянуто в судовому засіданні.
До матеріалів справи додано копію постанови Єланецького районного суду Миколаївської області від 16.11.2022 року згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Згідно довідки інспектора СРПП Едуарда Лісового - Кучук Г.Г. не отримував посвідчення на право керування транспортними засобами та за період з 03.02.2022 року по 03.02.2023 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
В протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД №104221 від 03.02.2023 року поліцейським, який його склав, дії ОСОБА_1 були кваліфіковані як порушення п.2.9 а) ПДР та за ч.2 ст.130 КУпАП.
Разом із тим в розділі протоколу «Суть правопорушення» поліцейським нічого не вказано про повторність правопорушення, що є обов'язковою ознакою правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.130 КУпАП.
Тоді як суд має розглядати справу виключно в межах обвинувачення, яке сформоване в протоколі про адміністративне правопорушення.
Так згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік) критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Системний аналіз норм ст.130 КУпАП, відповідальність за якою поширюється на невизначене коло осіб та передбачає накладення стягнення у виді штрафу та обмеження у користуванні водійськими правами, дозволяє дійти до висновку, що за своєю суттю це є кримінальним порушенням /обвинуваченням.
Кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч.2 ст.6 Конвенції, та заборону подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст.4 Протоколу 7 до Конвенції).
Згідно ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно судової практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява №926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції ч.2 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
Тобто елементами об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, є вчинення саме повторно протягом року одного з діянь, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №104221 від 03.02.2023 року в ньому працівником поліції, не дивлячись на кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП, не зазначено про те, що порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, передбачених п.п.«а» п.2.9 ПДР, вчинено ним повторно протягом року після вчинення раніше одного з діянь, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, а також того коли та яке саме діяння ним було вчинено раніше.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП, не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки не містить даних, які характеризують об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП (вчинення повторного протягом року будь-якого з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП), що прямо закладено в диспозиції даної статті.
За змістом статей 7, 251, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється тільки щодо правопорушника і підставою для її розгляду є протокол про адміністративне правопорушення, тобто справа розглядається в межах протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі доказів, зібраних особами, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
З огляду на наведене суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення обмежений лише тими обставинами правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Слід зазначити, що порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством.
При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №104221 від 03.02.2023 року є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ, акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сфері дотримання правил дорожнього руху (ст.254 і 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, оцінюючи вказаний доказ відповідно ст.252 КУпАП, слід дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №104221 від 03.02.2023 року складений без дотримання вимог процесуального закону, що тягне за собою визнання цього доказу недопустимим.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Те, що правопорушення вчинено повторно - має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку органами Національної поліції.
Оскільки в протоколі серія ААД №104221 від 03.02.2023 року поліцейським, який його склав, не зазначено про повторність правопорушення, тоді як суд розглядає справу лише в межах складеного протоколу та не вправі внести до нього жодних виправлень чи доповнень - тому на підставі положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.2 ст.130, п.1 ч.1 ст.247, 283-285 КпАП України, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Копію постанови направити ОСОБА_1 , оскільки розгляд справи відбувся у його відсутності з дотриманням вимог ст.268 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.Б.Зубар