20.02.2023
Справа № 642/1975/22
Провадження № 1-кс/642/431/23
20 лютого 2023 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні за № 62022170020001176 від 08.12.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-
встановив:
17.02.2023 до Ленінського районного суду м. Харкова звернувся прокурор третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 із клопотанням про накладення арешту на майно.
В обґрунтування зазначив, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022170020001176 від 08.12.2022 за інформацією щодо можливого надання рф допомоги в проведенні підривної діяльності проти України та переходу на бік ворога співробітників відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що експерт криміналіст Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_4 , відмовившись евакуюватись на безпечну території та залишившись проживати в м. Вовчанськ, Чугуївського р-ну, вступив на службу до створеного окупаційною владою правоохоронного органу під назвою «отделение полиции № 3 г. Волчанск (УВД ВГА в Харьковской области) на посаду - «експерт-криминалист».
Таким чином ОСОБА_4 добровільно зайняв посаду в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, чим скоїв державну зраду на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України в умовах воєнного стану.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Харківська обласна прокуратура.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 2 ст. 111 КК України.
Відповідно до рапорту з ДВБ НП України в Харківській області та другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві встановлено, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду «експерт-криминалист» у незаконно створеному представниками збройних формувань рф правоохоронному органі - відділі поліції у місті Вовчанськ, Харківської області, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , де можуть зберігатися комп'ютерна техніка, електронні носії, форменний одяг, символіка окупаційної влади рф, днр, лнр, а також документація, що стосується створення та функціонування вказаного незаконного відділу поліції у м. Вовчанську.
Вказані речі, предмети мають важливе значення для досудового розслідування, а відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду.
Проведення вилучення зазначених речей, предметів в порядку тимчасового доступу до них на даному етапі розслідування кримінального провадження не доцільно, оскільки ці предмети можуть бути знищені з метою уникнення кримінальної відповідальності винних осіб.
Відповідно до довідки № 321849333 від 03.02.2023 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власником об'єкту нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 .
З метою фіксації слідів вказаного злочину, 14.02.2023 на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час обшуку виявлено та вилучено ноутбук «ASUS K 53 B», два флеш накопичувачі чорного кольору, металевий жетон «М - 234398», сумку та зарядний пристрій до ноутбуку.
Постановою слідчого від 14.02.2023 вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадження, так як зберегли на собі сліди вчиненого злочину та мають доказове значення у кримінальному упровадженні.
Таким чином, під час проведення вищевказаного обшуку були виявлені та вилучені речі, які можуть бути використані як доказ факту або фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Предмети є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Таким чином, сторона обвинувачення вважає за необхідне накласти арешт на вище перелічене майно, яке було вилучено під час досудового розслідування кримінального провадження № 62022170020001176 від 08.12.2022.
Таким чином, з метою збереження речових доказів, орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на вище перелічене майно
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву про слухання справи у його відсутності, клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів, у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Полтаві, перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022170020001176 від 08.12.2022 за інформацією щодо можливого надання рф допомоги в проведенні підривної діяльності проти України та переходу на бік ворога співробітників відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
14.02.2023 на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час обшуку виявлено та вилучено ноутбук «ASUS K 53 B», два флеш накопичувачі чорного кольору, металевий жетон «М - 234398», сумку та зарядний пристрій до ноутбуку.
Постановою слідчого від 14.02.2023 вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадження, так як зберегли на собі сліди вчиненого злочину та мають доказове значення у кримінальному упровадженні.
Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Прокурором доведено, що зазначене вище вилучене майно, має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тому повернення вищевказаних речей може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що слідчим надано достатньо доказів, що вказані речі мають доказове значення для даного кримінального провадження, а також під час досудового розслідування може виникнути необхідність у проведенні судових експертиз і незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання на накладення арешту на вказані вилучені речі.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171-173 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні за № 62022170020001176 від 08.12.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 14.02.2023 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- ноутбук «ASUS K 53 B»;
- два флеш накопичувачі чорного кольору;
- металевий жетон «М - 234398» 1 шт.;
- сумка 1 шт.;
- зарядний пристрій до ноутбуку «ASUS K 53 B» 1 шт.
Зазначені речові докази зберігати відповідно до діючого Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження до вирішення їх долі судом або прокурором.
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали суду доручити Другому слідчому відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1