Справа № 953/15393/20
н/п 2/953/189/23
20 лютого 2023 року Київський районний суд м.Харкова у складі
головуючого- судді Садовського К.С.,
за участю секретаря- Калантай Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №953/15393/20 за позовною заявою Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» в особі представника Дашко В.М., звернулось до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , відповідно до якої просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 07.07.2010 у розмірі 56155,62 гривень станом на 03.09.2020 та судові витрати в розмірі 2102 гривень.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву б/н від 07.07.2010. При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які згідно до заяви отримані відповідачем для ознайомлення в письмовій формі. Підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України). Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 35500 гривень. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.2.3, 2.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою Банку. Таким чином, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язалась повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, у порушення п. 2.1.5.5 Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п. 2.1.1.2.12. Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: -86,4% - для картки «Універсальна», 84% - для картки «Універсальна голд». Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання Клієнта вважаються простроченими.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 03.09.2020 має заборгованість -56155,62 гривень, яка складається з наступного: - 44820,81 гривень - заборгованість за тілом кредита, в т.ч. 44820,81 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредита, 11334,81 гривень - заборгованість за простроченими відсотками.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у зв'язку з чим останній вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2020 справу передано для розгляду судді Божко В.В.
На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України судом 26.10.2020 сформовано запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - відповідача у справі та отримано відповідну довідку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
За умов ч.6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема, малозначні справи.
Ціною даного позову позивачем зазначена сума 56155,62 гривні, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із положеннями п.2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною і на підставі п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України, підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 27.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.1,2 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
При відкритті провадження у справі судом було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз'яснено, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом із примірником позовної заяви та доданих до неї доказів отримана відповідачем 04.12.2020.
02.03.2021 до канцелярії суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що позивачем не було надано до суду Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банку, з відміткою про ознайомлення з ними відповідача.
Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.
У зв'язку з відсутністю підтверджень в матеріалах справи про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Вказує, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не можуть бути належним та допустимим доказом належного повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Стосовно доказів укладення кредитного договору вказує, що позивачем було надано лише Анкету-заяву № б/н від 07.07.2010 про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підписавши заяву, Банк та Клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Проте, позивачем не було надано до суду Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банку, з відміткою про ознайомлення з ними відповідачем. Сама лише Анкета-заява не може свідчити про укладення кредитного договору. Згідно норм ч. 1 ст. 634, ч. 2 ст. 207, ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, які не були підписані позичальником, не можуть бути частиною кредитного договору, та не складають разом із підписаною заявою кредитний договір.
Також вказує, що згідно Анкети-заяви про приєднання до умов банківських послуг, ОСОБА_1 встановила бажаний кредитний ліміт у розмірі 1000 гривень, що суттєво відрізняється від вказаної суми заборгованості, які просить стягнути позивач, а також, позивачем не надано доказів про подання ОСОБА_1 заявки про збільшення кредитного ліміту.
Акцентує увагу на тому, що позивачем не надано належних доказів, що на момент підписання Анкети-заяви б/н від 07.07.2010 та всієї дії кредитного договору діяли саме надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, у тій редакції, які надав Позивач до суду, а не в будь-якій іншій редакції; не надано доказів, що відповідач розумів та ознайомився і погодився з умовами договору, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Заява підписана відповідачем 07.07.2010, у її тексті не вказано жодного посилання на те, з якою редакцією Умов та правил надання банківських послуг ознайомився позичальник при підписанні анкети-заяви про приєднання до Умов та правил.
Крім цього, АТ КБ «ПриватБанк» надав до суду розрахунок заборгованості, який не є належним доказом, який доводить дану обставину та є достатнім для її встановлення, так як складання даного документу залежить виключно від волі позивача.
Надана банком виписка по рахунку не містить обов'язкових реквізитів документу, а саме: прізвища, ім'я, по-батькові особи, посада особи яка видала (підписала) цей документ. Так на місці, де має бути зазначено ці дані, написано лише «представник Банку». Печатка на документах відсутня. Таким чином неможливо встановити походження даних документів, чи видані вони належною уповноваженою на те особою, існує сумнів в їхній достовірності, тому що без вказаних обов'язкових частин документа, такий документ може зробити будь-яка особа на комп'ютері та роздрукувати.
Іншого, належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи, умовами кредитного договору, позивач не представив. За відсутності у матеріалах справи будь-яких доказів щодо видачі суми кредиту відповідачеві (належно оформленої виписки з рахунку клієнта, заяви на видачу готівки, розрахунково-касових документів, розписки про отримання тощо) при недоведеності даної обставини неможливо задовольнити позов.
Документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно нормам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Проте, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредита та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними.
Крім того, в Розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.07.2010 зазначено, що погашено заборгованості за тілом кредиту у розмірі 69840,67 гривень, тоді, як максимальний розмір кредитного ліміту Клієнта, за наданими документами Банку становив 35500 гривень, що свідчить про необґрунтованість наданих Банком розрахунків та невідповідність вказаних даних з матеріалами позовної заяви.
Щодо зміни процентної ставки відповідач зазначає наступне.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що з 01.11.2015 року діяла процентна ставка 2,70% (на поточну заборгованість та прострочену заборгованість); з 06.07.2016 року процентна ставка (на поточну заборгованість та прострочену заборгованість) банком збільшена до 3,50%; з 01.07.2019 року позивачем, крім встановленої процентної ставки в розмірі 3,5%, було встановлено процентну ставку у розмірі 7% за місяць при порушенні умов кредитування та річна процентна ставка у розмірі 84% на прострочений кредит. Виходячи з викладеного, остаточна заборгованість по процентам була розрахована, враховуючи змінені процентні ставки.
Однак, позивачем не було надано суду доказів виконання умов договору та вимог закону про повідомлення відповідача про підвищення/зміну процентної ставки. Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк самостійно змінило умови Договору № б/н від 07.07.2010, не повідомивши належним чином Позичальника.
Також відповідач посилається на те, що згідно з умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах сум які підлягають сплаті Банку по цьому договору, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку в випадку настання строків платежів по іншим договорам. Банк проводить списання коштів в грошовій одиниці України та іноземній валюті з будь-якого рахунку клієнта в сумі, що еквівалентна сумі заборгованості по договору. При цьому, не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього, або без його схвалення». Таким чином, списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього, або без його схвалення не може вважатися добровільним погашенням боргу.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було надано довідку в якій зазначено, що відповідач згідно кредитного договору б/н отримала картки: НОМЕР_1 , дата видачі - 07.07.2010 року, термін дії - квітень 2014 року; 5457092303641504, дата видачі - 24.03.2014 року, термін дії - березень 2017 року; - 5168742354103669, дата видачі - 03.03.2017 року, термін дії - вересень 2018 року; - 5168742228162461, дата видачі - 18.09.2018 року, термін дії - вересень 2022 року. Грошові кошти, згідно матеріалів справи були видані при випуску картки № НОМЕР_1 , дата видачі - 07.07.2010 року, термін дії - квітень 2014 року.
Тобто, на момент подання позовної заяви, термін дії картки вже закінчився, а як показує практика Верховного Суду у постановах від 30 січня 2018 року у справі №471/1403/14-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 553/1449/16-ц, 23 січня 2019 року у справі №759/6799/15-ц, у разі закінчення строку дії кредитної лінії для продовження кредитних відносин між банком та клієнтом, що виникли внаслідок видачі попередньої кредитної картки, має переукладатися кредитний договір на таких самих умовах, на яких він був укладений, з видачею нової платіжної картки під підпис позичальника про її отримання. Виходячи з матеріалів справи, новий договір не укладався.
Позивачем обраховано суму процентів з порушенням норм закону та договору про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.
На підставі вищевикладеного, відповідач просить відмовити АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову про стягнення з відповідача кредитної заборгованості, нарахованої за Договором № б/н від 07.07.2010 за безпідставністю.
Також 02.03.2021 до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення по справі №953/15939/20 відповідача ОСОБА_1 аналогічного змісті із відзивом на позовну заяву.
01.03.2021 до канцелярії суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності до заявлених позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі того, що банком до позову було надано довідку в якій зазначено, що відповідач згідно кредитного договору б/н отримала картки: НОМЕР_1 , дата видачі - 07.07.2010 року, термін дії - квітень 2014 року; 5457092303641504, дата видачі - 24.03.2014 року, термін дії - березень 2017 року; - 5168742354103669, дата видачі - 03.03.2017 року, термін дії - вересень 2018 року; - 5168742228162461, дата видачі - 18.09.2018 року, термін дії - вересень 2022 року.
Грошові кошти, згідно матеріалів справи були видані при випуску картки № НОМЕР_1 , дата видачі - 07.07.2010, термін дії - квітень 2014 року.
Тобто, на момент подання позовної заяви, термін дії картки вже закінчився, а як показує практика Верховного Суду у постановах від 30 січня 2018 року у справі №471/1403/14-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 553/1449/16-ц, 23 січня 2019 року у справі №759/6799/15-ц, у разі закінчення строку дії кредитної лінії для продовження кредитних відносин між банком та клієнтом, що виникли внаслідок видачі попередньої кредитної картки, має переукладатися кредитний договір на таких самих умовах, на яких він був укладений, з видачею нової платіжної картки під підпис позичальника про її отримання. Виходячи з матеріалів справи, новий договір не укладався.
Вказує, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
У правовідносинах, в яких використовуються платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів, якщо умовами договору визначено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки.
Тому, на думку відповідача, звернення із позовною заявою до суду, з пропущеним 3-річним строком позовної давності, є підставою для відмови у задоволенні позову.
29.03.2021 до канцелярії суду надійшла відповідь представника позивача на відзив, відповідно до якої представник просить задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі.
При цьому посилається на те, що при оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою, яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку.
Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання. Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів.
Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг.
Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку, (п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов)
Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання.
Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.
Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку складають Договір про надання банківських послуг.
Тобто зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, які вказують на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві.
На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку складають Договір про надання банківських послуг відповідачу було відкрито картковий рахунок (п.п. 1.1.1.90 , 2.1.1.11 Умов) - ключем до карткового рахунку є пластикова Картка (п. 1.1.1.62 Умов) яку отримав відповідач та мобільний телефон який вказав відповідач (п. 1.1.1.15 та п. 1.1.1.16 Умов) в Заяві.
Картковий рахунок - рахунок фізичної особи, до якого випущена Карта ( п.п. 1.1.1.90 Умов) та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів.
За Допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, Відповідачу надано можливість здійснювати Дистанційне обслуговування (п. 1.1.1.25 Умов - комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта).
Таким чином Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль.
Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку; є невід'ємною частиною Договору. Перелік може зміняться і доповняться, про що Власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил.
Зауважує, що виконання Позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 10 років, Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював.
Відповідно до виписки по рахунку, що надавалась раніше, вбачається використання кредитних коштів, а саме операції щодо зняття готівки в банкоматі, розрахування за товари та послуги, операції щодо повернення кредитних коштів, тощо.
У постанові від 10.04.2019 у справі № 356/1635/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Виконання договору позивачем щодо надання можливості використання кредитного ліміту підтверджується випискою по рахунку, де зазначені відповідні операції, а також операції щодо часткового повернення коштів тобто виконання договору відповідачем.
Щодо ознайомлення Відповідача з Умовами кредитування, то позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 07.07.2010, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловила згоду про. укладення договору шляхом отримання кредитної картки "Універсальна" та особистим підписом засвідчила (в), що " Я згодна (єн) з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...".
Також до матеріалів позовної заяви долучено "Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" з якого чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,3% (27,60% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.
Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Приймаючи до уваги те, що за ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису Відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою зважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами.
Банком надано до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.
Беручи до уваги презумпцію правомірності правочину, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором.
Щодо посилання Відповідача на ЗУ "Про захист прав споживачів", представник вказує на те, що Банком надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Враховуючи, що законодавчо не встановлений обов'язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту ознайомлення Відповідача з умовами кредитування є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією (отримання кредиту боржником та сплата ним періодичних платежів). Таким чином, кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним.
Крім того, ЗУ "Про захист прав споживачів" не поширюється на спірні правовідносини.
Так вищевказаний Закон визначає поняття споживчого кредиту, а саме споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. В даному ж випадку грошові кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Тобто відповідач неправомірно в даному випадку посилається на вищевказаний Закон.
Також представник позивача заперечує щодо прийняття судом до уваги посилання Відповідача на постанову ВСУ за справою № 342/180/17, оскільки надані позивачем докази до позовної заяви підтверджують чинність редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, а також укладення саме кредитного договору та його подальше виконання, а не лише звернення відповідача до банку з метою подальшого укладення договору.
Відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання відповідачем кредитного рахунку, ці операції підтверджують надання банком кредитного ліміту, його використання відповідачем та сплату відсотків за його користування.
Також представник позивача заперечує проти прийняття до уваги постанови ВСУ по справі № 6-16цс15 з огляду на те, що в справі, яка розглядається позивач надав докази, що відповідача було ознайомлено саме із Умовами та правилами надання банківських послуг та наказ Банку яким були затвердженні Умови та Правила надання банківських послуг.
Щодо наданого банком розрахунку заборгованості, то розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу.
Тому Банком надано виписку по рахунку. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.12 р. № 578/5. Із виписки вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами.
Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи.
Розрахунок заборгованості підписаний представником АТ КБ Приватбанк. Матеріали справи містять довіреність, видану на ім'я зазначеного представника, якою передбачено право працівника посвідчувати копії документів та підписувати розрахунки заборгованості.
Стосовно отримання відповідачем кредитних коштів та картки, то Банком надано до суду виписку по картрахунку, яка є підтвердженням, що відповідачу було видано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт та чітко прослідковується, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Також з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором.
З матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо зміни відсоткової ставки, згідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,3 в місяць або 27,60 % на рік. Далі процентна ставка була змінена, що підтверджується наказами банку. Підвищення процентної ставки відбулося тільки за витратами з певної дати (дата зазначається в наказі), що дає можливість у разі незгоди з новою процентною ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій процентній ставці, що являється суттєвою перевагою для клієнта і не порушує його право на незмінність процентної ставки по уже наявній кредитній заборгованості. Зазначені зміни повністю узгоджуються з Умовами та правилами надання банківських послуг.
На сьогоднішній день заяв про розірвання кредитного договору від відповідача до Банку не надходило, більше того вже після підвищення процентної ставки відповідач активно користувався карткою, в тому числі неодноразово здійснював погашення заборгованості, що являється підтвердженням прийняття діючих умов договору.
Щодо договірного списання.
За Договором про надання банківських послуг №б/н від 07.07.2010 Клієнт має прострочену заборгованість.
Згідно умовам договору, а саме п. 1.1.3.1.б. Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах сум які підлягають сплаті Банку по цьому договору, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку в випадку настання строків платежів по іншим договорам. Банк проводить списання коштів в грошовій одиниці України та іноземній валюті з будь-якого рахунку клієнта в сумі, що еквівалентна сумі заборгованості по договору.
У зв'язку з цим, обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а позовні вимоги Банку підлягають задоволенні в повному обсязі.
Стосовно строку дії договору та кредитної картки, даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях - ануітет, тощо. Але відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Згідно Умов та Правил картковий рахунок - це поточний рахунок, на якому враховуються операції по платіжній картці. Платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законом порядку пластикової або іншого виду картки, яка використовується для ініціалізації переводу коштів з рахунку клієнта ... тощо. Згідно Умов обслуговування банк відкриває Клієнту Картрахунок, видає Клієнту картки, їх вид та строк дії визначено в Заяві та в Пам'ятці клієнта.
Тобто необхідно розрізняти поняття даних кредитно-правових відносин, які поєднанні в одне ціле - Кредитний договір. Дія договору пролонгується кожні 12 місяців. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці.
Так, кредитний договір чинний, а заперечення відповідача нічим не обґрунтовані.
Щодо перевипуску картки, згідно п. 2.1.1.2.12 у разі закінчення строку дії карта продовжується Банком на новий строк (шляхом надання Клієнту карти з новим строком дії). Відповідач звернувся в Банк з заявою про перевипуск карти, тобто надання карти з новим строком дії.
Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого Клієнту карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лімітом буде відображатися та враховуватися в тому числі і на перевипущеній картці. Перевипуск карти відповідачем підтверджується банківською випискою по картковому рахунку, останній здійснив погашення заборгованості вже на перевипущену карту, що ще раз підтверджує її отримання відповідачем. Поскільки перевипуск карти не являється укладенням нового кредитного договору в заповненні додаткових документів для перевипуску картки не мало необхідності, що не суперечить чинному законодавству України. Згідно Постанови НБУ від 17.12.2003 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» п. 2.2. Ідентифікація клієнта не є обов'язковою, якщо клієнт вже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України. Активація перевипущеної картки здійснюється за допомогою контактного телефону клієнта шляхом відправки коду авторизації на телефон Клієнта, а відповідно карта не може бути активована без згоди / відома Клієнта. Подальше користування карткою, періодичні погашення заборгованості в тому числі після останнього перевипуску картки підтверджує, що відповідач знав про наявність заборгованості, що утворилася і усвідомлював характер і наслідки невиконання договірних зобов'язань.
Щодо правомірність нарахування процентів до повного погашення заборгованості.
Згідно з умовами договору Банком передано Відповідачу кредитну карту зі строком дії до 30.09.2022, з встановленим кредитним лімітом на платіжну картку, в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені у Заяві, Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах строки. Згідно з умовами кредитного договору № б/н Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені Тарифами та помісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлена відповідальність за порушення строку повернення кредиту та процентів за користування ним.
Виходячи з норми ст.1054 ЦК України - кредитний договір є двостороннім та оплатним, де оплатою за користування кредиту є сплата процентів.
Згідно умов Кредитного договору, при непогашенні кредиту в термін, встановлений Договору, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості з простроченої суми кредиту розрахунок процентів здійснюється відповідно до даного договору з дати виникнення простроченої заборгованості. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування процентів здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з фактичної кількості днів у році.
Отже, датою 30.09.2022 ( останній день строку дії карти) визначено кінцеву дату для здійснення Позичальником останнього щомісячного платежу по погашенню кредиту в розмірі та в строки, встановлені Тарифами при відсутності порушень по сплаті та простроченої заборгованості, а не кінцевий термін спливу виконання своїх грошових зобов'язань за Кредитним договором №б/н та припинення зобов'язань в цілому.
Відповідно до Кредитного договору відсутні підстави для припинення щомісячного нарахування процентів на суму простроченої заборгованості по кредиту, як плату за весь час фактичного користування кредитними коштами, оскільки розрахунок заборгованості здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом.
Отже, у випадку неналежного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором та наявності простроченої заборгованості по кредиту, зобов'язання сплатити проценти за час фактичного користування кредитними коштами у Позичальника виникає щомісячно і на сьогоднішній день являється не припиненим.
Щодо строків позовної давності представник позивача зауважує, що відповідачем дійсно були вчинені дії, що свідчать про визнання ним свого боргу перед Банком. Так, згідно виписки Клієнт неодноразово здійснював погашення заборгованості останнє з яких було внесено 02.01.2020, а позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 20.09.2020 - до спливу строку позовної давності. У зв'язку з цим, обставини, на які відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду.
Також зауважує, що згідно виписки по рахунку, відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за Договором. Тому посилання про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги.
Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі.
06.04.2021 до канцелярії суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на відповідь на відзив.
Заперечення позивача мають аналогічний зміст із відзивом на позовну заяву.
Серед вже зазначеного відповідач звертає увагу на те, що у позовній заяві позивачем не зазначено про наявність доказів, які він не може подати разом з позовною заявою, не виконано обов'язку, що передбачений ч. 4 ст. 83 ЦПК України, щодо зазначення доказів, які позивач не може подати разом з позовною заявою, щодо зазначення причин неможливості подання таких доказів та щодо подання доказів, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Таким чином, додаткові докази АТ КБ «ПриватБанк» надані разом з відповіддю на відзив, подані з порушенням норм ЦПК України та не можуть бути взяті до розгляду судом.
20.04.2021 до канцелярії суду надійшли доповнення ОСОБА_1 до відзиву на позовну заяву наступного змісту.
Так, зі змісту позовної заяви, позивач зазначає, що Прострочене тіло кредиту - це частина використаного кредитного ліміту або вся сума використаного кредитного ліміту, що на конкретну дату мало бути погашено відповідачем, але не погашено, або погашено частково не у повному обсязі. Позивач вказує, що у відповідача виникла заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 44820,81 гривень, проте, з матеріалів справи вбачається, що 13.05.2019 кредитний ліміт
ОСОБА_1 було зменшено, та встановлено ліміт у розмірі 0,00 гривень.
Так, оскільки станом на 13.05.2019, кредитний ліміт відповідача становив 0,00 гривень, а позивач звернувся до суду 08.09.2020 з вимогою сплатити заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 44820,81 гривень (зі змісту позовної заяви: прострочене тіло кредиту - частина використаного кредитного ліміту або вся сума використаного кредитного ліміту, що на конкретну дату мало бути погашено відповідачем, але не погашено, або погашено частково не у повному обсязі), то виникає питання, на підставі якої суми позивачем було нараховано заборгованість за простроченим тілом кредиту.
Також, з матеріалів справи встановлено, що сума кредитного ліміту відповідача постійно була змінною та коливалась в межах 0,00 - 35500,00 гривень, проте, з розрахунку заборгованості, не вбачається жодних змін (збільшення або зменшення) у розмірі заборгованості за тілом кредиту. Таким чином, позивачем неправомірно здійснюється стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 44820,81 гривень, тоді як, на час звернення з позовною заявою, сума кредитного ліміту, становила 0,00 гривень.
Крім цього, в Розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.07.2010 зазначено, що погашено заборгованості за тілом кредиту у розмірі 69840,67 гривень, а з іншого Розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.07.2010 зазначено, що погашено заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4715,86 гривень, тоді, як максимальний розмір кредитного ліміту Клієнта, за наданими документами Банку становив 35500,00 гривень. Також, позивачем не враховано у розрахунку заборгованості, збільшення та зменшення кредитного ліміту відповідача, що свідчить про наданий недостовірний розрахунок заборгованості, який містить неправдиві дані.
Крім цього, позивач просить стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 44820,81 гривень, тоді як максимальний розмір кредитного ліміту вдповідачки за весь період користування кредитними коштами становив 35500,00 гривень.
Підписавши заяву, Банк та Клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.
Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , за умовами даного договору позивачу було видано платіжну картку "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" № 5577212914895266, старт карткового рахунку датований 24.03.2014 з встановленням кредитного ліміту у розмірі 8000,00 гривень, в подальшому кредитний ліміт змінювався, зокрема, зменшувався і збільшувався, а саме: 24..03.2014 року - 9500,00 грн., 17.06.2017 року - 10000,00 грн., 19.06.2017 року - 11000,00 грн., 20.06.2017 року - 15000,00 грн., 23.06.2017 року - 22000,00 грн., 06.07.2017 року - 26000,00 грн., 13.07.2017 року - 27000,00 грн., 08.08.2017 року - 28000,00 грн., 08.08.2017 року - 27500,00 грн., 15.08.2017 року - 29000,00 грн., 31.08.2017 року - 31000,00 грн., 04.09.2017 року - 33000,00 грн., 13.09.2017 року - 35000,00 грн., 28.10.2017 року - 35500,00 грн, а станом на 13.05.2019, сума кредитного ліміту становила 0,00 гривень.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором складає 56155,62 гривень, яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту та заборгованості за простроченими відсотками.
Станом на 13.05.2019 і надалі сума кредитного ліміту становила 0,00 гривень, однак банк продовжує нараховувати відсотки та включати їх до загальної суми заборгованості по тілу кредита, чим порушує Умови та Правила надання банківських послуг.
Вказує, що тіло кредиту це та сума, на яку оформляється кредитний договір та яка є розміром основного зобов'язання, на який нараховується розмір відсотків за їх використання та у випадку порушення строків та розміру його виконання, відповідно неустойка, а також інші санкції, встановлені договором.
При цьому, як зазначено вище, згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , її реальний (грошовий) кредитний ліміт встановлено 13.05.2019 у розмірі 0,00 гривень і після того не змінювався.
Отже, як убачається з наданого банком розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором у межах заявлених позовних вимог, заборгованість останнього перед позивачем становила 0,00 гривень по тілу кредиту у зв'язку зі зменшенням кредитного ліміту 13.05.2019 до 0,00 гривень.
31.05.2021 до канцелярії суду надійшли письмові пояснення представника позивача.
Беручи до уваги заперечення, які вже були викладені у відповіді на відзив, пояснення представника позивача зводяться до наступного.
Щодо ознайомлення відповідача з Умовами кредитування, окрім того, що вже було зазначено у відповіді на відзив.
Пам'ятка Клієнта є частиною кредитної угоди, яка видається при оформленні кредитного договору Клієнту та не зберігається в архівах установи Банку. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.
Щодо встановлення та зміни розміру кредитного ліміту.
Умовами договору визначено (п. 2.1.1.2.3.), що Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. Пунктом 2.1.1.2.4. УіП встановлено, що підписання цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком. Додатково повідомляємо, що встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження. Відповідальність клієнта наступає в момент використання кредитного ліміту - як тільки клієнт самостійно підтверджує проведення операції в рахунок ліміту шляхом введення ПІН-коду (в банкоматах) або підписанням чека (розрахунок через POS-термінал торгової точки), саме в цей момент здійснюється перехід коштів у володіння позичальникові. При проведенні претензійно-позовних заходів ключову роль відіграє заборгованість клієнта (сума фактично отриманих коштів та нарахована плата за користування ними), а не сума стартового кредитного ліміту по карті. Тому належним показом зняття коштів з карткового рахунку клієнта є виписка. У зв'язку з цим, обставини, на які відповідач посилається не відповідають дійсності, а позовні вимоги Банку підлягають задоволенні в повному обсязі.
Стосовно зміни розміру тіла кредиту вказує, що протягом дії кредитного договору відповідач неодноразово користувався послугами «Миттєва розстрочка» та «Оплата частинами», що вбачається з виписки по рахунку, які призвели до збільшення розміру тіла кредиту.
04.03.2017 та 06.07.2017 відповідач за допомогою кредитної картки скористався сервісом "Оплата частинами". Сервіс "Оплата частинами"- це сервіс, який дає можливість клієнту купити товар або послугу в торгово-сервісних підприємствах та/або інтернет-магазинах за 30 секунд в розстрочку за кредитною карткою. Оплата товару або послуги здійснюється шляхом списання щомісячних платежів з катки клієнта. Умови використання сервісу оплата частинами: п. 2.1.1.14.1. Держатель кредитної картки має право користуватися сервісом «Оплата частинами» в торгово-сервісних підприємствах та/або інтернет-магазинах; п.2.1.1.14.3.2. При здійсненні клієнтом оплати за товар кредитною картою через сервіс «Оплата Частинами» в торгово- сервісному підприємстві, з яким Банк уклав договір розширеного сервісу з повним відшкодуванням, клієнт доручає Банку щомісячно перераховувати платежі на погашення заборгованості по карті в кількості і розмірі, зазначеному у квитанції терміналу, яка є невід'ємною частиною цих Умов; п. 2.1.1.14.7. у разі недостатньої кількості коштів для оплати чергового платежу, наданого по сервісу «Оплата Частинами», Клієнт доручає банку встановити овердрафт на кредитну картку на суму необхідну для сплати чергового платежу; 2.1.1.14.8. У разі списання регулярного платежу (крім першого, в момент транзакції) за сервісом «Оплата частинами» з картки клієнта за рахунок кредитних коштів додатково утримується комісія 4% від суми такого списання. Овердрафт - це короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування (п. 1.1.1.63 Договору). Оскільки під час списання чергового щомісячного платежу по оплаті частинами відповідачем було використано всю суму кредитного ліміту, списання коштів здійснено за рахунок овердрафту, що і спричинило перевищення тіла кредиту над розміром встановленого кредитного ліміту. Більш детальні умови користування сервісом "Оплата частинами" зазначені в умовах договору, а саме в розділі 2.1.1.14.
Згідно до п. 1.1.1.129 Умов і Правил надання банківських послуг Сервіс "Миттєва розстрочка" - це послуга Банку, яка надається держателям платіжних карток "Універсальна" та "Універсальна Gold» на умовах терміновості, платності та зворотності. Терміновість кредиту визначається кількістю платежів, яку вибрав клієнт, але не більше 24 платежів. Платність визначається комісією за користування кредитом, яка сплачується одночасно з погашенням кредиту рівними частинами з кожним платежем. Повернення визначається вимогою погасити кредит не більше ніж за вибрану клієнтом кількість платежів. Кредит з використанням сервісу Миттєва розстрочка, повертається шляхом встановлення клієнтом регулярного платежу з картки клієнта в розмірі помісячного платежу за кредитом і проводиться Банком на підставі договірного списання. Згідно з п.2.7.6.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умов) Утримувач кредитної карти має право користуватися сервісом "Миттєва розстрочка" для отримання споживчого кредиту, якщо Утримувач погодився з умовами даного пункту та отримав кредитні кошти. Згідно з п.2.7.6.1.2.2 Умов рахунок, спеціального платіжного засобу є карта, закривається індивідуально для кожного клієнта в момент авторизації операції по сервісу Миттєва розстрочка шляхом комплексу певних дій. Згідно з п.2.7.6.1.2.3 Умов дії Клієнта описані в п.2.7.6.1.2.2 даних Умов, вчинені Клієнтом, прирівнюються Сторонами до заяви на відкриття карткового рахунку для отримання кредиту по сервісу "Миттєва розстрочка". Відповідно до п.2.7.6.1.2.4 Умов Клієнт доручає Банку щомісячно перераховувати платежі на погашення заборгованості по карті в кількості і розмірі, зазначеному в кредитному договорі, який є невід'ємною частиною цих Умов. Згідно з п.2.7.6.2 Умов щомісячна комісія за користування сервісом "Миттєва розстрочка" вказана в розділі 2.7.6 Умов та правил надання банківських послуг. Згідно з п.2.7.6.4.1 Умов у разі списання регулярного платежу по сервісу Миттєва розстрочка з кредитних коштів, клієнт сплачує комісію карти в розмірі 4% від суми платежу Комісія картки регулюється п.2.1.1 діючих Умов та правил надання банківських послуг. Отже, як вбачається з виписки по рахункам, 03.10.2017, 30.11.2017, 30.12.2017, 04.01.2018, 10.01.2018, 11.01.2018, 23.01.2018, 03.02.2018 відповідач скористався послугою "Миттєва розстрочка", після чого були оформлені переноси заборгованості з карти універсальної за допомогою вищевказаного сервісу. Скориставшись даною послугою, відповідач, "обнулив" свою заборгованість за використаний кредитний ліміт, а саме встановлений кредитний ліміт став доступний до використання відповідачем Однак, скориставшись даною послугою, у відповідача виникло зобов'язання в рамках сервісу "Миттєва розстрочка", зі здійсненням регулярних платежів для погашення перенесеної заборгованості. Крім того послуги, які пов'язані з платіжною карткою надаються при умові володіння особистою інформацією Клієнта Саме тому Банк постійно акцентує увагу про нерозголошення такої інформації. З виписки по рахункам вбачається, що відповідач активно користувався послугами банку, здійснював погашення заборгованості, протягом тривалого часу, в тому числі після підключення до послуги "Миттєва розстрочка". Оскільки послуга "Миттєва розстрочка" не є окремим кредитним договором, а є тільки додатковою послугою для власників кредитних карт підписання окремого кредитного договору не вимагається. Отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач належним чином умови Договору не виконує, чим порушує свої договірні зобов'язання. Зазначене призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на сьогоднішній день не погашена.
З приводу нарахування тіла кредиту, пояснює, що згідно умов кредитного договору, а саме п. 2.1.1.12.2 сплата відсотків за користування кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих відсотків.
У разі якщо, в дату нарахування відсотків згідно цих Умов, Клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили про збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов'язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків. Відповідно ж до п. 2.1.1.12.1 під борговим зобов'язанням за кредитом сторони узгодили зобов'язання клієнта з повернення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальну заборгованість клієнта.
Стосовно порядку погашення заборгованості
Згідно Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів для погашення заборгованості по кредитним картам для клієнтів передбачений пільговий період, що діє за умови погашення боргу до 25 числа наступного місяця з дати виникнення заборгованості. Пільговий період кредитування - це установлений банком період з моменту виникнення заборгованості по кредиту, протягом якого нарахування процентів за користування кредитом проводиться за процентною ставкою 0.01% річних (п. 1.1.1.49). У разі не погашення заборгованості на протязі пільгового періоду за користування Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360/365 календарних днів на рік (п. 2.1.1.12.6). Тарифи - розмір винагороди за послуги банку, є невід'ємною частиною договору. Перелік може змінюватися та доповнюватися, про що клієнт повідомляється у відповідності з цими умовами (п. 1.1.1.91). Строк та порядок погашення кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних мінімальних обов'язкових платежів. Розмір та строки внесення щомісячних мінімальних обов'язкових платежів зазначені в Тарифах, а саме: розмір щомісячного мінімального платежу складає 7% (з 02.04.2014 Наказом СП-2014-6635230 від 02.04.2014 розмір платежу було зменшено до 5%) від суми заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше решти заборгованості; строк внесення щомісячного платежу - до 25 числа місяця наступного за звітним. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами і частину заборгованості по кредиту (п. 2.1.1.12.4).
У разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу сума кредиту вважається простроченою. Прострочений кредит - це кредитні кошти, які були надані клієнту та не були повернені у строк, передбачений договором (п. 1.1.1.72). У разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн. Клієнт сплачує банку пеню згідно Умов та Правил надання банківських послуг (п. 2.1.1.12.6.1, 2.1.1.12.6.2) та Тарифів.
Стосовно черговості погашення заборгованості, то згідно умов кредитного договору, а саме п. 2.1.1.3.4. кошти, отримані від Клієнта для погашення заборгованості за кредитом, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за Договором у повному обсязі, насамперед, направляються для погашення: - прострочених процентів за користування кредитом, далі - простроченої до повернення суми кредиту (тіла кредиту), далі - процентів до сплати по кредиту, далі - тіла кредиту до оплати, далі - проценти від суми неповернутого в строк кредиту згідно п. 2.1.1.2.12. Цього Договору, далі - пені згідно п. 2.1.1.8.1. цього Договору.
При цьому Сторони узгодили, що у разі виникнення за кредитною карткою несанкціонованого овердрафту, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, зад сумою встановленого Банком кредитного ліміту, що обумовлений Договором із Банком : не є прогнозованим за розміром та часом виникнення, черговість, визначена абзацом 1 п. 1.1.1.3.5. цього Договору змінюється наступним чином: в першу чергу сплачуються відсотки за користування несанкціонованим -овердрафтом, в другу чергу - тіло несанкціонованого овердрафту, далі - прострочені проценти за користування кредитом, далі - прострочена до повернення суми кредиту (тіла кредиту), далі - проценти до сплати по кредиту, далі - тіло кредиту до оплати, далі - проценти від суми неповернутого в строк кредиту згідно п. 2.1.1.2.12. Цього Договору, далі - пеня згідно п. 2.1.1.8.1. цього Договору. Також, п. 2.1.1.3.5. сторони узгодили, що в разі порушення Клієнтом зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст. 212, 611, 651 ЦК України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов'язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов'язання за Договором в повному обсязі.
Отже, Банком розподіляються кошти у відповідності до умов кредитного договору.
Щодо правомірність нарахування процентів до повного погашення заборгованості.
Згідно до п. 91 постанови Великої палати Верховного суду по справі № № 444/9519/12 від 28.03.2018 року після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України: Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, якщо строк виконання зобов'язання сплив, або якщо були заявлені вимоги щодо дострокового стягнення заборгованості, то кредитор має право на індекс інфляції за весь час прострочення та 3 проценти річних. Однак, кредитор може вимагати і інший розмір процентів, якщо він встановлений договором.
Згідно з умовами договору Банком передано відповідачу кредитну карту зі строком дії до 30.09.2022, з встановленим кредитним лімітом на платіжну картку, в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені у Заяві, Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах строки. Згідно з умовами Кредитного договору № б/н Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені Тарифами та : помісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлена відповідальність за порушення строку повернення кредиту та процентів за користування ним.
Згідно умов Кредитного договору, при непогашенні кредиту в термін, встановлений Договору, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості з простроченої суми кредиту розрахунок процентів здійснюється відповідно до даного договору з дати виникнення простроченої заборгованості. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування процентів здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з фактичної кількості днів у році. Отже, датою 30.09.2022 ( останній день строку дії карти) визначено кінцеву дату для здійснення Позичальником останнього щомісячного платежу по погашенню кредиту в розмірі та в строки, встановлені Тарифами при відсутності порушень по сплаті та простроченої заборгованості, а не кінцевий термін спливу виконання своїх грошових зобов'язань за Кредитним договором №б/н та припинення зобов'язань в цілому. Відповідно до Кредитного договору відсутні підстави для припинення щомісячного нарахування процентів на суму простроченої заборгованості по кредиту, як плату за весь час фактичного користування кредитними коштами, оскільки розрахунок заборгованості здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. У випадку неналежного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором та наявності простроченої заборгованості по кредиту, зобов'язання сплатити проценти за час фактичного користування кредитними коштами у Позичальника виникає щомісячно і на сьогоднішній день являється не припиненим.
Таким чином, нарахування Банком відсотків після закінчення строку виконання зобов'язання є цілком законним та повністю узгоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг та зовсім не суперечить положенням постанови Великої палати Верховного суду по справі № № 444/9519/12 та ч. 2 ст. 625 ЦК України.
10.06.2021 на офіційну електронну адресу суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 , де відповідачем викладені усі заперечення, викладені у заявах по суті справи, що надходили до суду.
У зв'язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді Київського районного суду м. Харкова у відставку, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, за наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи, зазначена справа 20.09.2021 передана в провадження судді Лях М.Ю.
У зв'язку із перебуванням судді у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, за наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи, зазначена справа 18.10.2022 передана в провадження судді Сіренко Ю.Ю.
У зв'язку із закінченням терміну повноважень, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, за наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи, зазначена справа 12.12.2022 передана в провадження судді Садовського К.С.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, про причини неявки у судове засідання суд повідомлено не було.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце проведення розгляду справи повідомлялась в установленому законом порядку, про причини неявки у судове засідання суд повідомлено не було.
Враховуючи, що сторонами подані всі заяви по суті справи, викладені всі вимоги, їх обгрунтування та заперечення, надано всі докази, судом вживались заходи щодо повідомлення учасників судового розгляду про дату судового засідання, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Тобто саме на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Суд, вивчивши подані заяви по суті справи, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
07 липня 2010 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.15)
У даній заяві від 07.07.2010 містяться лише анкетні дані відповідача, вказано, що ОСОБА_1 бажає оформити на своє ім'я платіжну картку кредитка «Універсальна» з кредитним лімітом 1000 гривень. В цій же анкеті - заяві відповідач погодилась, що заява, разом із пам'яткою клієнта, умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді, становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.
В анкеті-заяві не зазначено кредитний ліміт, вид та строк дії картки, на яку кредитний ліміт було встановлено, розмір відсотків, пільгові умови або будь-яка інша інформація про умови кредитування відсутня.
Анкета-заява не містить відомостей про оформлення відповідачем кредитного договору у будь-якому розмірі, його отримання, а також на умовах, обумовлених у позові.
Як зазначає позивач у своєму позові, «в подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 35500 гривень, однак яка сума була визначена первинним кредитним лімітом в Анкеті-заяві не вказано.
Крім цього, позивачем не надано доказів на підтвердження отримання кредитної картки позичальником, що є предметом розгляду даної справи, оскільки в анкеті-заяві відсутній номер картки та взагалі докази її отримання.
Як вбачається з Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), старт карткового рахунку - дата проведення 07.07.2010 - 5577212914895266.
24.03.2014 кредитний ліміт: 8000 гривень (примітка: встановлення кредитного ліміту).
24.03.2014 кредитний ліміт: 8000 гривень (примітка: зменшення кредитного ліміту); 27.02.2017 кредитний ліміт: 8500 гривень (примітка: збільшення кредитного ліміту); 03.03.2017 кредитний ліміт: 9000 гривень (примітка: збільшення кредитного ліміту); 15.03.2017 кредитний ліміт: 9500 гривень (примітка: збільшення кредитного ліміту); 17.06.2017 кредитний ліміт: 10000 гривень (примітка: збільшення кредитного ліміту); 19.06.2017 кредитний ліміт: 11000 гривень (примітка: збільшення кредитного ліміту); 20.06.2017 кредитний ліміт: 15000 гривень (примітка: збільшення кредитного ліміту); 23.06.2017 кредитний ліміт: 22000 гривень (примітка: збільшення кредитного ліміту); 06.07.2017 кредитний ліміт: 26000 гривень (примітка: збільшення кредитного ліміту); 13.07.2017 кредитний ліміт: 27000 гривень (примітка: збільшення кредитного ліміту); 08.08.2017 кредитний ліміт: 28000 гривень (примітка: збільшення кредитного ліміту); 08.08.2017 кредитний ліміт: 27500 гривень (примітка: зменшення кредитного ліміту); 15.08.2017 кредитний ліміт: 29000 гривень (примітка: збільшення кредитного ліміту); 31.08.2017 кредитний ліміт: 31000 гривень (примітка: збільшення кредитного ліміту); 04.09.2017 кредитний ліміт: 33000 гривень (примітка: збільшення кредитного ліміту); 13.09.2017 кредитний ліміт: 35000 гривень (примітка: збільшення кредитного ліміту); 28.10.2017 кредитний ліміт: 35500 гривень (примітка: збільшення кредитного ліміту); 13.05.2019 кредитний ліміт: 0,00 гривень (примітка: зменшення кредитного ліміту).
Згідно з наданими банком розрахунками заборгованості, що проведені автоматизованою системою, як на те вказує позивач, і в яких відображені та враховані всі фінансові зобов'язання боржника за умовами договору, а також здійсненні боржником платежі на його виконання, станом на 03.09.2020 ОСОБА_1 має заборгованість 56 155,62 гривні, з яких: 44820.81гривень - заборгованість за тілом кредита: в т.ч.: 0,00 гривень - заборгованість за поточним тілом кредита; 44820,81 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 11334,81 гривень - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 гривень - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит гідно ст.625;0,00 гривень - нарахована пеня; 0,00 гривень - нараховано комісії.
Як вказує позивач, ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Аналізуючи зазначені норми права та встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт отримання коштів ОСОБА_1 , про повернення яких представник позивача просить суд.
Надані позивачем розрахунки заборгованості також неможливо вважати доказом надання відповідачу кредитних коштів, оскільки розрахунок сум заборгованості за кредитом та відсотками не є підтвердженням руху коштів на картковому рахунку.
Суд звертає увагу на наданий Розрахунок заборгованості за договором №б/н від 07.07.2010, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 31.10.2015 (а.с.4-5).
Вказаний розрахунок розпочинається із дати - 24.03.2014, а не із дня, коли ОСОБА_1 ніби то отримала кредитну картку та уклала кредитний договір із Банком.
Тобто наданий розрахунок також ніяким чином не може підтвердити, що ОСОБА_1 07.07.2010 отримала кредитну картку, на яку було встановлено кредитний ліміт.
До позовної заяви позивачем долучено Довідку, в якій зазначено, що між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: номер картки НОМЕР_1 , дата відкриття 07.07.2010, термін дії 04/14; номер картки НОМЕР_2 , дата відкриття 24.03.2014, термін дії 03/17; номер картки НОМЕР_3 , дата відкриття 03.03.2017, термін дії 09/18; номер картки НОМЕР_4 , дата відкриття 18.09.2018, термін дії 09/22.
В даному листі не зазначено коли укладався договір без номеру, коли були видані дані платіжні картки особисто ОСОБА_1 .
Доводи представника позивача про те, що неодноразово були здійнені перевипуски карти, які в подальшому були отримані відповідачем ОСОБА_1 , на думку суду не заслуговують на увагу виходячи з наступного.
Позивачем належними та допустимими доказами не доведено здійснення перевипуску платіжних карток по даному кредитному договору та факт отримання перевипущених карток віповідачем ОСОБА_1 .
На переконання суду, позивачем не надано суду достовірних та допустимих доказів про те, що ОСОБА_1 взагалі отримувала будь-яку з вказаних у Довідці карток.
Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 просила суд застосувати до заявлених вимог строк позовної давності, оскільки банк звернувся до суду з позовом лише 24.09.2020, в той час як грошові кошти були нараховані на картку, строк дії якої квітень 2014 року. Тобто позивачем пропущено трирічний строк для звернення до суду з позовом для захисту свого майнового права.
Вирішуючи вказане клопотання суд приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України позикодавець зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірах та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Однак, згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність у один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зроблено правовий висновок про те, що перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу» (п. 59 Постанови).
Відповідно до положень ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмовлення у позові.
При цьому, у разі відмови у позові у зв'язку із застосуванням строку позовної давності, суд має встановити, що заявлений позов є обгрунтований, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення його права.
Зі змісту позову вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» просить, зокрема, стягнути з відповідача на свою користь 44820,81 гривень - заборгованості за тілом (простроченим) кредиту суд станом на 03.09.2020.
Тіло кредиту це та сума, на яку оформляється кредитний договір та яка є розміром основного зобов'язання, на який нараховується розмір відсотків за їх використання та у випадку порушення строків та розміру його виконання, відповідно неустойка, а також інші санкції, встановлені договором.
При цьому, як зазначено вище, згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , реальний (грошовий) кредитний ліміт було встановлено лише 24.03.2014, до цієї дати відсутня інформація щодо суми кредитного ліміту.
Крім того, дата встановлення кредитного ліміну у 8000 гривень, 24.03.2014, співпадає із датою, коли банком було випущено картку № НОМЕР_2 , строком дії до 03/17. Позивачем не зазначено, на яку саме із карток було встановлено кредитний ліміт 8000 гривень.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч.2 ст. 76 ЦПК).
Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Відтак, з урахуванням наведених вище обставин та принципу диспозитивності цивільного процесу, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду позивачем не доведено факту отримання ОСОБА_1 картки із встановленим кредитним лімітом саме 07.07.2010 на підставі підписаної ОСОБА_1 . Анкети-Заяви, тому визначення до стягнення боргу в сумі 44820,81 гривень - заборгованості за тілом (простроченим) кредиту, є необгрунтованм та недоведеним.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Так, оскільки наведеним вище установлено відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед Банком за договором від 07.07.2010, то відсутні правові підстави і для стягнення з відповідача на користь позивача суми визначених в позові відсотків - 11334,81 гривень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» саме за безпідставністю, а не у зв'язку з пропуском позовної давності.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи, немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 2, 4, 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276 ЦПК України, ст.ст. 261-264, 526, 527, 530, 551, 610-611, 625, 627, 628 1050,1054 ЦК України, суд
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2023.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001 м.Київ вул.. Грушевського 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено та підписано 20 лютого 2023 року.
Суддя К.С.Садовський