Справа № 620/169/15-к
Провадження №1-кп/639/49/23
21 лютого 2023 року м. Харків
Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
прокурорів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
захисника - адвоката ОСОБА_12 ,
обвинуваченого - ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014220290000274 від 06.12.2014 р. за обвинуваченням
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Зачепилівка Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на час вчинення кримінального правопорушення в силу ст. 89 КК України не судимого, в подальшому засудженого:
15.09.2021 Зачепилівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 310 КК України до штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн. (штраф не сплачений);
09.01.2023 Красноградським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
03.12.2014 року близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_13 , знаходячись разом із ОСОБА_14 поблизу лісопосадки, що розташована між вулицями Шевченка та Стаханівська в смт. Зачепилівка Харківської області, під час сварки на ґрунті раптово виниклих між ними неприязних стосунків, діючи з непрямим умислом на позбавлення ОСОБА_14 життя, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи наслідки своїх злочинних дій у вигляді смерті потерпілої та свідомо припускаючи їх настання, являючись особою, яка значно переважає ОСОБА_14 за фізичними даними, спонукаємий злістю до останньої, розпочав на вулиці та продовжив в лісопосадці її тривале побиття, в процесі якого завдав ОСОБА_14 неконтрольовані ним по силі та місцям завдання численні удари руками та ногами у кількості не менше 15 ударів по різним частинам тіла, з яких не менше 5 ударів по голові, чим заподіяв ОСОБА_14 згідно даних судово-медичної експертизи Красноградського МВ ХОБСМЕ №28-КРт/15 від 30.01.2015 року наступні тілесні ушкодження: у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крупнооскольчатим переломом кісток носу, субарахноідальні крововиливи під м'які мозкові оболонки в правій лобно-тім'яній-скроневій області і потиличній областях, субдуральні крововиливи під тверді мозкові оболонки в передній черепній ямі праворуч, крововиливи м'яких покривів голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в правій скронево-потиличній ділянці, крововиливи скроневих м'язів з обох сторін, крововиливи обох очних ділянок і носа. Дана закрита черепно-мозкова травма супроводжувалась втратою свідомості ОСОБА_14 , що призвело до розвитку механічної асфіксії від закриття дихальних шляхів кров'ю, що витекла із пошкоджених судин при травмі носа, вказані тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень; крововиливи обох губ, крововиливи на язиці, шиї мають ознаки легких тілесних ушкоджень; закрита тупа травма грудної кістки з переломом тіла грудини в області прикріплення двох ребер і перелом 2 ребра ліворуч по середньо-ключичній лінії з крововиливами на м'яких тканинах в області вказаних переломів, які мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості; крововиливи обох рук і правої ноги, садна тулубу і лівої руки, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Заподіявши ОСОБА_14 вищевказані тілесні ушкодження, ОСОБА_13 , свідомо допускаючи настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_14 , залишив потерпілу лежати на ґрунті лісопосадки. Смерть ОСОБА_14 настала не пізніше 22-00 год. 03.12.2014 р. внаслідок закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась втратою свідомості потерпілої, що призвело до розвитку механічної асфіксії від закриття дихальних шляхів кров'ю, що витекла із пошкоджених судин при травмі носа.
Таким чином, ОСОБА_13 , спричиняючи потерпілій ОСОБА_14 тілесні ушкодження, які потягли у подальшому її смерть, усвідомлював характер своїх злочинних дій, передбачав наслідки своїх дій у вигляді смерті потерпілої та свідомо допускав настання цих наслідків.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 спочатку не визнав своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та відмовився від надання показань, проте в судовому засіданні 16.02.2023 р. повідомив, що визнає свою винуватість у повному обсязі, щиро кається у вчиненому. Повністю підтверджує обставини вчиненого кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. Просив призначити йому покарання з врахуванням вже фактично відбутого строку попереднього ув'язнення та звільнити його з-під варти у зв'язку з тим, що фактично відбув під вартою більше 9 років.
Учасники кримінального провадження вважали недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ними не оспорюються.
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, судова колегія, заслухавши думку учасників судового розгляду, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого, а також стосовно судових витрат та речових доказів.
Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим ОСОБА_13 , судова колегія дійшла висновку, що його вина в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії обвинуваченого кваліфікуються за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_13 встановлено, що він на час вчинення кримінального правопорушення в силу ст. 89 КК України вважався таким, що не має судимостей, в подальшому був засуджений 15.09.2021 Зачепилівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 310 КК України до штрафу в розмірі в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн. (штраф не сплачений); 09.01.2023 Красноградським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, офіційно не працює, не одружений, на обліку у нарколога не перебуває, з 2013 року перебуває на обліку в лікаря психіатра з діагнозом «легка розумова відсталість», має місце реєстрації та проживання.
Згідно акту судово-психіатричного експерта №1194 від 29.12.2014 року, ОСОБА_13 на даний час ознак психозу не виявляє, виявлено легку розумову відсталість. За своїм психічним станом він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу до якого відносить правопорушення, ОСОБА_13 знаходився поза яким-небудь тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом на даний час ОСОБА_13 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру (к/п, т.2, а.с.20-22).
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_13 відповідно до п. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.
Призначаючи ОСОБА_13 покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а також принципів законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким умисним злочином, відношення обвинуваченого до скоєного, особу винного, його вік та стан здоров'я, обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують.
Призначаючи покарання ОСОБА_13 , суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є особливо тяжким умисним злочином, обставини скоєння даного злочину, наявність обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, його репутацію, ставлення до скоєного, поведінку після вчиненого злочину, у зв'язку із чим суд вважає, що міра покарання повинна бути пов'язана з позбавленням волі у межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому суд враховує, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_13 перебував під вартою з 08.02.2014 по 07.08.2019 р.
Остаточне покарання обвинуваченому призначається за правилами ч. 4 ст. 70 шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутої частини основного покарання та приєднання додаткового покарання за вироком Красноградського районного суду Харківської області від 09.01.2023, а також із застосуванням положень ч. 3 ст. 72 КК України щодо окремого виконання покарання у виді штрафу за вироком Зачепилівського районного суду Харківської області від 15.09.2021 р.
Підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст.ст. 69,75 КК України колегія суддів не вбачає.
З урахуванням призначеного покарання, у відношенні ОСОБА_13 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Разом із тим, беручи до уваги необхідність зарахування у строк покарання строку попереднього ув'язнення за правилами ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 р.), оскільки ОСОБА_13 вчинив злочин до 21.06.2017 р., а також фактичного відбуття ним частини покарання за вироком Красноградського районного суду Харківської області від 09.01.2023, ОСОБА_13 визнається таким, що повністю відбув призначене за даним вироком покарання, у зв'язку з цим запобіжний захід відносно нього підлягає скасуванню.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, судова колегія,
ОСОБА_13 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді 9 (дев'яти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину основного покарання та повністю приєднати додаткове покарання за вироком Красноградського районного суду Харківської області від 09 січня 2023 року та остаточно призначити ОСОБА_13 покарання у виді 9 (дев'яти) років 7 (семи) місяців 5 (п'яти) днів позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 3 ст. 72 КК України призначене ОСОБА_13 покарання за вироком Зачепилівського районного суду Харківської області від 15 вересня 2021 року у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень виконувати самостійно.
До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_13 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Початок строку відбування покарання обчислювати з 15.11.2022 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 р.) зарахувати ОСОБА_13 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 08.12.2014 року по 07.08.2019 року включно з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дні позбавлення волі.
Вважати ОСОБА_13 таким, що повністю відбув призначене за даним вироком основне покарання, у зв'язку з чим скасувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та звільнити ОСОБА_13 з-під варти в залі суду.
Стягнути з ОСОБА_13 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України процесуальні витрати за проведені судові експертизи у розмірі 980 (дев'ятсот вісімдесят) гривень 88 копійок (к/п, т. 2, а.с. 76, 88).
Речові докази у кримінальному провадженні:
- паперові конверти з експертними зразками крові, змивами рук, слини та нігтьових зрізів, які передані до камери речових доказів Зачепилівського РВ ГУМВС України в Харківській області - знищити (к/п, т. 2, а.с. 138);
- червону куртку, джинсові штани, чорні колготки, червоний вовняний светр, мобільний телефон «Philips Хеnium» IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 - повернути родичам ОСОБА_14 , а при відмові їх в отриманні - знищити (к/п, т. 2, а.с. 140);
- кофту синього кольору з капюшоном, чоловічі чорні ватні штани, чоловічі світлі штани, чоботи з плямистим окрасом - повернути ОСОБА_13 або його родичам, а при відмові в їх отриманні - знищити (к/п, т. 2, а.с. 142);
- лист від громадянки ОСОБА_15 - залишити в матеріалах кримінального провадження (к/п, т. 2, а.с. 156).
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Роз'яснити обвинуваченому, захиснику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3