Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
20 лютого 2023 року Справа № 520/3436/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 71% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.01.2018 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 71 % відповідних сум грошового забезпечення, здійснити виплату суми перерахунку починаючи з 01.01.2018 року з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у неперерахунку, ненарахуванні та невиплаті пенсії з 01.04.2019 року ОСОБА_1 в розмірі обчисленого з грошового забезпечення визначеного Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки в довідці від 25.11.2022 року № ФХ-103310;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.04.2019 року у розмірі 71 % відповідних сум грошового забезпечення, розмір пенсії обчислити з грошового забезпечення визначеного Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки в довідці від 25.11.2022 року № ФХ-103310, здійснити виплату суми перерахунку починаючи з 01.04.2019 року з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позову встановлено, що при зверненні до суду позивач, крім іншого, не згоден із зменшенням розміру пенсії позивача з 71% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення ще з 01.01.2018р. після здійснення перерахунку.
Пенсія є періодичним, щомісячним платежем, отже, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання таких виплат у розмірах, з якими він не погоджується, а звернувся позивач до суду з зазначеним адміністративним позовом лише у лютому 2023 року, тобто з порушенням шестимісячного строку, встановленого п.2 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.1-2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Представником позивача - адвокатом Сойміним В.І. до суду 17.02.2023р. надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, згідно якої заявник просив вважати причину пропуску процесуального строку поважною та поновити пропущений строк. В обгрунтування заяви посилався на те, що позивач дізнався про порушення своїх прав після отриманої від ГУ ПФУ документа на підтвердження здійснення перерахунку пенсії, а саме з моменту отримання довідки ГУ ПФУ № 1751 від 03.11.2022р., де розмір пенсії на 01.12.2017р.становив 71% відповідних сум грошового забезпечення, а з 01.01.2018р. 70% відповідних сум грошового забезпечення, і, відтак, за доводами поданої заяви, позивач звернувся із позовом до суду 15.02.2023 року, тобто в межах встановленого шестимісячного строку.
Дослідивши подану представником заяву, суд зазначає, що за матеріалами позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду, вбачається, що 01.01.2018р. після здійснення перерахунку пенсії позивачу зменшено розмір пенсії з 71% до 70% грошового забезпечення. Відтак, з цього моменту позивач мав усвідомлювати про порушення своїх прав.
При цьому, посилання на те, що позивач довідався про порушення своїх прав лише після отримання довідки ГУ ПФУ від 03.11.2022р. № 1751, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу. Як зазначалося, пенсія є періодичним, щомісячним платежем, а відтак позивач, отримуючи її щомісячно, мав усвідомлювати про порушення своїх прав в частині її належного розміру (перерахунку). Та обставина, що він, виявляючи байдужість до своїх прав, тривалий час не звертався до відповідача з приводу розміру нарахування пенсії не виключає можливості вчасно дізнатися про порушення прав в аспекті понять "дізнався" та "повинен був дізнатись". Відтак, вказана обставина не створює для нього поважної причини пропуску строку звернення до суду щодо захисту своїх прав.
Таким чином, суд зазначає, що наведені у заяві підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду не можуть свідчити про наявність об'єктивних істотних обставин, які б перешкоджали вчасному зверненню позивача до пенсійного органу з приводу отримання інформації про належний розмір пенсії, а також вчасному зверненню позивача до суду, що відбулось 16.02.2023р., в зв'язку з чим строк звернення до суду стосовно цих позовних вимог пропущено. Поважних причин пропуску строку звернення до суду подана представником позивача заява фактично не містить.
За змістом ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву про поновлення строку звернення до суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також, як вказувалося вище, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зазначає, що позивачем в адміністративному позові було зазначено одного відповідача, а саме: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, однак, позовні вимоги звернуті як до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, так і Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області .
Отже, позивачу необхідно зазначити Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якості відповідача, з метою надання можливості подати відзив на позов, а також гарантувати дотримання інших прав, визначених КАС України для сторони в адміністративному процесі, з урахуванням принципу змагальності та офіційного з'ясування всіх обставин справи.
Стосовно заявленого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, з посиланням на ч. 1 п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно якої від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, суд зазначає, що позивач помилково ототожнює звільнення особи від сплати судового збору, передбачене нормами Закону України "Про судовий збір", яке носить імперативний характер та можливість звільнення (розстрочення або відстрочення) сплати судового збору за нормами КАС України (ст. 133 КАС України), яке відбувається залежно від майнового стану сторони.
Згідно положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема, статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" 22 жовтня 1993 року № 3551-XII. В статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Суд зауважує, що питання пенсійного забезпечення не можна вважати соціальним захистом в аспекті наявності у позивача статусу учасника бойових дій, з урахуванням того, що пенсія призначена йому як колишньому військовослужбовцю. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України від “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Серед вказаного переліку відсутнє звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду з позовними вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Таким чином, оскільки вимоги позивача не пов'язані з порушенням права на соціальний захист саме як учасника бойових дій, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 06.05.2020 року у справі №9901/70/20 та підтверджений в постановах Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №П/811/201/16 та від 19.10.2020 у справі №240/934/20.
Також слід мати на увазі, що за нормами ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. З урахуванням наведеного, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач має навести підстави та докази, з яких слідує, що його дохід не дозволяє сплатити судовий збір без нанесення шкоди його життєвим інтересам.
Заявлене позивачем клопотання таких доводів та доказів не містить, є по суті формальним.
В зв'язку із викладеним суд зазначає, що згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривень.
Згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем подано позов, який містить чотири позовні вимоги : дві з приводу неналежного врахування відсотку сум грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2018 року, а також дві з приводу неперерахунку, ненарахуванню та невиплати пенсії з 01.04.2019 р. в розмірі, обчисленому з грошового забезпечення, визначеного в довідці від 25.11.2022 р. № ФХ-103310. Враховуючи, що кожні дві з чотирьох позовних вимог є взаємопов'язаними, позивачу належить сплатити судовий збір за дві позовні вимоги в загальному розмірі 1717, 76 грн.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 171, 241, 243, 256 КАС України, суд -
Визнати підстави, викладені в заяві представника позивача - Сойміна В.І. про поновлення пропущеного строку звернення до суду з приводу частини позовних вимог з приводу зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 71% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 р. неповажними.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду обгрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку з приводу частини позовних вимог, визначених в цій ухвалі;
надати до суду уточнену позовну заяву (у кількості примірників відповідно до кількості відповідачів) , викладену у формі окремого документа, яка відповідає вимогам ст., ст. 160, 161 КАС України, в якій вказати, крім вже зазначеного, відповідача - Головне Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, визначивши позовні вимоги до кожного з відповідачів окремо;
надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1717,76 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Григоров