Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 лютого 2023 року справа №520/1500/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ніколаєвої Ольги, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду
за позовною заявою ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахування грошового забезпечення позивача з 29.01.2020 по 19.10.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.10.2021, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням осіб.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву та заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування поданої до суду заяви про залишення позовної заяви без розгляду вказано, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказує, що у позовній заяві позивач вказав, що відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях як учасник бойових дій, проте заявлені вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій, а тому судовий збір мав бути сплачений на загальних підставах. З огляду на вказане відповідно до приписів пункту 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України позов належить залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви, а у разі невиконання вимог суду - повернути позов без розгляду.
Суд, дослідивши подану відповідачем заяву та наявні у матеріалах справи докази, зазначає наступне.
Згідно положень частин першої та другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини тринадцятої статті171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX установлено з 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розрахунку на місяць - 2684,00 грн.
Зі змісту адміністративного позову та позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, а отже ставка судового збору за звернення до суду з даним позовом становить 1073,60 грн.
При цьому, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем разом із позовною заявою до суду не надано документу про сплату судового збору.
Водночас, у позовній заяві вказано, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", як учасника бойових дій.
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Крім того, позивач шляхом звернення до суду з даним позовом просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахування грошового забезпечення позивача з 29.01.2020 по 19.10.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року
Враховуючи вказане, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового
Таким чином, грошове забезпечення військовослужбовця є фактично заробітною платою військовослужбовця.
Суд зазначає, що згідно статті 1 Конвенції Міжнародної організації праці про захист заробітної плати №95 термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача, пов'язані з виплатою не у повному обсязі грошового забезпечення, а відтак не є об'єктом справляння судового збору згідно Закону України "Про судовий збір".
З огляду на зазначене, спірні правовідносини та спір у цілому стосуються заробітної плати позивача, у зв'язку з чим останній відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", якою визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, звільняється від сплати судового збору за зверненням до суду з даним позовом.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постановах від 26.05.2022 у справі №240/31553/21, від 05.05.2022 у справі №380/8976/21, від 29.04.2022 у справі №120/8017/21-а, від 11.11.2021 у справі №640/32769/20.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що заява представника відповідача про залишення позову без розгляду є такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 160, 161, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №520/1500/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА