Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
20 лютого 2023 р. справа № 520/8792/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В. розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст.263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2-й поверх, ЄДРПОУ 14099344), вчинені на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 по справі № 520/18994/21, при перерахунку (з 01.12.2019 року) та виплаті пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2-й поверх, ЄДРПОУ 14099344) з 01.12.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), в розмірі, розрахованому відповідно до нової довідки про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського №100/20929 від 10.06.2021 року (вих.№33/41-794), наданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", із збереженням показника основного розміру пенсії 88% грошового забезпечення та з врахуванням встановлених законодавством України надбавок, - без обмеження максимального розміру пенсії; 3) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2-й поверх, ЄДРПОУ 14099344) провести розрахунок заборгованості пенсії та її виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), з 01.12.2019 року, відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі № 520/18994/21, без її обмеження максимальним розміром, однією сумою, з урахуванням раніше проведених платежів; 4) визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2-й поверх, ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.07.2022 року (дати перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі № 520/18994/21) щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"; 5) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2-й поверх, ЄДРПОУ 14099344) установити та виплатити з 01.07.2022 року (дати перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі № 520/18994/21) щомісячну доплату у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Аргументуючи ці вимоги, зазначив, що владний суб'єкт протиправно обмежив виплати пенсії граничним (максимальним) розміром при перерахунку пенсії за оновленою довідкою про складові грошового забезпечення та протиправно відмовив у нарахуванні та виплаті з 01.07.2022 року щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - владний суб'єкт, адміністративний орган, ПФУ), подав відзив на позов, в якому посилався на відсутність підстав для перерахунку пенсії та наголошував на правильному обчисленні розміру пенсії та виплаті пенсії у повному обсязі. Також посилався на порушення строку звернення до суду з даним позовом.
У додаткових поясненнях позивач просив суд врахувати правовий висновок Верховного Суду зі спірного питання.
Суд, вивчивши доводи позову та відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник отримує пенсію за вислугу років у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 07.04.1998 року, яку виплачує ГУ ПФУ в Харківській області, розмір первинно призначеної пенсії становив 88% грошового забезпечення (вислуга років - 31), що підтверджується відомостями з пенсійної справи.
На відносини з оплати праці публічного службовця за аналогічною штатною посадою відносно заявника поширюються положення постанови КМУ від 11.11.2015р. №988 (далі за текстом - Постанова КМУ №988).
З 01.01.2016р. пенсію позивача було перераховано відповідно до положень ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Постанови КМУ №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", що підтверджується відомостями з пенсійної справи.
В подальшому, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2018р. по справі №2040/5978/18, яке набрало законної сили 02.11.2018р., визнано дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області протиправними щодо не проведення, при обчисленні підвищення перерахованої ОСОБА_1 пенсії виходячи із 88% від грошового забезпечення, визначеного на 01.01.2016, відповідно до частини другої статті 13 Закону 2262-ХІІ, що діяла на час призначення пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2016 перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату із розрахунком підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2016, виходячи із 88% грошового забезпечення.
На виконання вказаного рішення було здійснено перерахунок пенсії заявника з 01.01.2016 р. у розмірі 88% грошового забезпечення, що підтверджується відомостями з пенсійної справи.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021р. по справі №520/18994/21, яке набрало законної сили 18.01.2022р., визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, згідно з оновленою довідкою № 100/20929 від 10.06.2021 (вих. № 33/41-794) про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського станом на листопад 2019 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, наданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського № 100/20929 від 10.06.2021 (вих. № 33/41-794), наданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", із збереженням показника основного розміру пенсії 88 % грошового забезпечення.
На виконання вказаного рішення було здійснено перерахунок пенсії заявника з 01.12.2019 р. у розмірі 88% грошового забезпечення із застосуванням обмеження максимального розміру у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність 16380,00 грн., замість бажаних заявником 19572,85 грн. (19639,28 грн. з надбавкою).
Листом від 27.09.2022р. №9208-14681/Ф-03/8-2000/22 на звернення заявника від 29.08.2022р. пенсійним органом, зокрема, відмовлено у перерахунку пенсії з 01.12.2019 року без обмеження максимальним розміром.
Водночас, перерахунку пенсії заявника 01.07.2021р. з урахуванням щомісячної доплати до 2000 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021р. пенсійним органом здійснено не було.
У відзиві на позов відповідачем зазначено, що основний розмір пенсії позивача при перерахунку на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021р. по справі №520/18994/21 - збільшився більше ніж на 2000 грн., тому, підстави для виплати позивачу щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн. згідно Постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021р. у Головного управління відсутні.
Не погодившись із відповідністю закону управлінських волевиявлень пенсійного органу з приводу перерахунку пенсії з 01.12.2019р. з обмеженням максимального розміру пенсії та не нарахуванні з 01.07.2022 року щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Право громадян на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, а п.6 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України і з 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".
У силу дії бланкетної норми ст.4 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, порядок соціального захисту у формі пенсійного забезпечення військовослужбовців, звільнених зі служби у відставку, унормовано, насамперед, приписами Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ).
Положеннями Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ запроваджено дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) за ст.43 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ - у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ - у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення поточного розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.
За ст.43 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ базовою розрахунковою величиною обчислення пенсії громадянина є власна винагорода особи за працю (власне грошове забезпечення під час особистого проходження публічної служби), а за ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ базовою розрахунковою величиною обчислення нового розміру раніше вже призначеної пенсії є поточна винагорода за працю третьої сторонньої особи у спів ставних умовах за тією ж самою, аналогічною чи прирівняною посадою, звідки пенсіонер був звільнений з військової служби.
За загальним правилом, визначений нормами ст.13 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ показник відсоткового розміру пенсії підлягає застосуванню у випадку обчислення розміру пенсії при призначені пенсії вперше за ст.43 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ і не може бути змінений у разі обчислення нового розміру раніше вже призначеної пенсії (перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням поточної винагороди діючого публічного службовця) за ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ за виключенням докорінної зміни умов проходження публічної служби, або докорінної зміни умов оплати праці діючого публічного службовця.
У ході розгляду справи судом достеменно установлено, що з 01.12.2019р. суб"єктом владних повноважень під час проведення усіх перерахунків пенсії було забезпечено стале збереження показника відсотка пенсії заявника у 88% грошового забезпечення, як-то і передбачено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021р. по справі №520/18994/21.
Тому за цим епізодом позов не підлягає задоволенню.
Продовжуючи вирішення спору за епізодом відповідності закону управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу обмеження пенсії заявника до виплати після проведення перерахунку показником у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, суд зважає на те, що норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не містять чітко сформульованого правила про виплату пенсій без обмеження максимальним розміром, а викладені у цьому законі стандарти соціального захисту військовослужбовців у відставці у сфері пенсійного забезпечення не зумовлюють виникнення відповідного застереження.
Тому, орган публічної адміністрації повинен керуватись нормами суміжних законів, а у силу абз.1 п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI запроваджене обмеження максимального розміру пенсії не поширюється виключно на випадки обчислення розміру при призначенні пенсії до набрання чинності названим актом законодавства.
Пунктом 1 ст.2 розділу І Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI було запроваджено обмеження максимального розміру пенсії, яка не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У силу абз.1 п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI запроваджене обмеження максимального розміру пенсії не поширюється виключно на випадки обчислення розміру при призначенні пенсії до набрання чинності названим актом законодавства.
До того ж, абз.2 п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI було запроваджено одночасно три нових взаємопов'язаних правила, а саме: 1) обмеження максимального розміру при призначенні нових пенсій показником у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; 2) непорушність (недоторканність) розміру раніше призначених пенсій; 3) мораторій на перерахунок раніше призначених пенсій, розмір яких перевищує показник у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, існують два законодавчих обмеження максимального розміру пенсії, котрі можуть бути застосовані до заявника, а саме: 1) за ч.3 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції законів України від 08.07.2011р. №3668-VI, від 24.12.2015р. №911-VIII, від 06.12.2016р. №1774-VIII на рівні сталого показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; 2) за п.1 ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI у розмірі величини пенсії станом на 01.10.2011р. або на рівні сталого показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У даному конкретному випадку заявник наполягає на обчисленні розміру пенсії у зв'язку із збільшенням поточної винагороди за працю/службу діючого публічного службовця та виплаті пенсії після такого обчислення без жодних обмежень за критерієм розміру.
Суд зважає, що у минулому правило обмеження пенсії на рівні сталого показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність було запроваджено ч.7 ст.43 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ.
Дія ч.7 ст.43 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ була припинена унаслідок прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016р. №7-рп/2016 у зв'язку із невідповідністю ст.17 Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022р. №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) визнано поширення приписів ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI на норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992р. №2262-ХІІ, а відтак визнано запровадження обмеження розміру пенсії військовослужбовця у відставці максимальною сумою до виплати у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; але при цьому визнано і неконституційність в цій частині ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI у зв'язку із невідповідністю ст.17 Конституції України.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI.
Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 06.12.2022 у справі №620/3297/18.
Тому з огляду на приписи ч.3 ст.7 та ч.4 ст.7 КАС України суду у даному конкретному випадку належить застосувати положення ч.5 ст.17 Конституції України, поклавши на суб'єкта владних повноважень обов'язок до настання події набрання чинності іншою обов'язковою до застосування нормою права вищої юридичної сили здійснити виплату заявникові пенсії без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI.
Стосовно виплати різниці у пенсії однією сумою суд виходить із того, що дана вимога охоплюється легітимними сподіваннями на отримання пенсійних виплат, які є конкретними, а тому на них поширюється режим "існуючого майна".
Суд зазначає, що згідно зі ст.55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
З системного аналізу вказаних норм вбачається, що законодавством не передбачено виплати пенсії, належної позивачу, частинами, а отже належним виконанням судового рішення, в даному випадку, є саме виплата перерахованої суми пенсії позивачу однією сумою.
Отже, позовні вимоги в частині отримання недоотриманої пенсії однією сумою, необхідно задовольнити, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України здійснити виплату суми заборгованості недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою.
Стосовно перерахунку пенсії заявника 01.07.2021р. з урахуванням щомісячної доплати до 2000 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021р., суд зазначає наступне.
У силу дії норми ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, порядок соціального захисту у формі пенсійного забезпечення військовослужбовців, звільнених зі служби у відставку, унормовано, насамперед, приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі за текстом - Закон № 2262-XII).
Так, частиною третьою статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за Законом № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ).
Кабінет Міністрів України 11.11.2015 прийняв постанову № 988, яка набрала чинності 02.12.2015, та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.
При цьому пунктом 7 постанови № 988 доручено Міністерству внутрішніх справ України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.
Такий порядок було затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських» відповідно до статті 94 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та який набрав чинності 27.05.2016.
Тобто, у встановлений постановою №988 двотижневий строк уповноваженими особами Міністерства внутрішніх справ України не було затверджено порядку і умов грошового забезпечення поліцейських.
Таким чином, у січня 2016 року поліцейські фактично не отримували доплат, додаткових видів грошового забезпечення через неприйняття уповноваженими особами Міністерства внутрішніх справ України відповідного нормативно-правового акта.
В подальшому, відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ Уряд ухвалив постанову № 103, яка набрала чинності 24.02.2018, абзацом першим пункту 3 якої встановив, перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови № 988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Зміст наведеної норми пункту 3 постанови № 103 свідчить про те, що нормотворець пов'язав перерахунок пенсій відповідній категорії осіб, які отримують пенсію за Законом № 2262-ХІІ з 01.01.2016 із складовими грошового забезпечення поліцейського, у тому числі щомісячними додатковими видами грошового забезпечення (надбавками, доплатами, підвищеннями), які фактично виплачувались поліцейським у січні 2016 року, оскільки пов'язав їх із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування саме за січень 2016 року.
Проте, такі обставини не можуть ставитись у залежність з правом на належаний розмір пенсійного забезпечення з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначених у статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
При цьому пунктом 2 вказаного вище наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських» визначено, що він застосовується з дня набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто з 07.11.2015.
Так, пунктом 3 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Зокрема, розділом ІІ Порядку № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання «заслужений» (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за учене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).
У свою чергу рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, в адміністративній справі № 826/12704/18, визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови № 103.
В межах даної справи, перерахунок пенсії позивача у липні 2022 року був зумовлений набранням законної сили рішенням у справі №520/18994/21, яким, зокрема, було зобов'язано пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії заявника з 01.12.2019 на підставі довідки про грошове забезпечення № 100/20929 від 10.06.2021 (вих. № 33/41-794), наданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", яка була сформована у зв'язку із набранням законної сили рішенням у справі № 826/12704/18 про визнання протиправним та скасування пункту 3 постанови № 103.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, суди у період чинності пункту 3 постанови № 103 у правовідносинах щодо перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасована ця норма постанови Уряду судом), хоч ця норма й не була скасована на момент перерахунку пенсій відповідній категорії осіб у 2018 році на підставі постанови № 988.
З урахуванням наведеного, оскільки зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016, як колишнього працівника міліції на підставі постанови № 988, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначеного у статті 43 Закону № 2262-ХІІ та в повному розмірі.
У свою чергу, з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 713, пунктом 1 якої установив з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000, 00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000, 00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000, 00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Із приписів п.1 означеного акту права випливає, що доплата у розмірі 2.000,00грн. стосується пенсій, призначених до 01.01.2018р., розмір яких обчислений у порядку ст.ст.13, 21, 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із грошового забезпечення станом до 01.01.2018р. та які не перераховувались після 01.03.2018р.
Суд вважає, що за кореспонденцією ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та ст.45 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" розмір раніше призначеної пенсії громадянина підлягає перерахунку у разі настання чітко обумовленої законом підстави - або збільшення поточної винагороди за працю діючого публічного службовця у співставних умовах, або виникнення потреби у виправленні минулих помилок/дефектів/вад/недоліків реалізації управлінської функції суб'єктом владних повноважень, або подання особою нових документів, котрі впливають на розмір пенсії.
Указані фактори є приводами для вчинення органом публічної адміністрації управлінського волевиявлення стосовно обчислення нового розміру пенсії у формі рішення.
У випадку вчинення органом публічної адміністрації бездіяльності чи відмови у проведенні перерахунку пенсії ст.ст.55, 124-129 Конституції України визначений правовий механізм захисту у вигляді судового контролю за функціонуванням суб"єкта владних повноважень.
При цьому, ані календарна дата діяння чи рішення пенсійного органу, ані календарна дата виконання рішення суду, постановленого на захист порушеного права громадянина на належне соціальне забезпечення у розумінні постанови КМУ від 14.07.2021р. не можуть бути кваліфіковані у якості дати перерахунку пенсії, позаяк цією датою є календарна дата (день) минулого часу, з якого відбувається перерахунок пенсії.
У ході розгляду спору судом достеменно встановлено, що у спірних правовідносинах пенсію заявнику вперше призначено з 07.04.1998 року у розмірі 88% грошового забезпечення (вислуга років - 31).
В подальшому, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) пенсійним органом з 01.01.2016 року здійснено перерахунок пенсії заявника з розміру грошового забезпечення - 70%, підсумок пенсії з надбавками склав - 11.179,75 грн.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2018р. по справі №2040/5978/18 у листопаді 2018 року пенсійним органом проведено перерахунок пенсії заявнику у розмірі 88% з 01.01.2016р.
Отже, право на отримання пенсії в розмірі 88% грошового забезпечення заявник набув станом на 01.01.2016 року.
В подальшому, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021р. по справі №520/18994/21 у липні 2022 року було здійснено перерахунок пенсії заявника з 01.12.2019 р. на підставі нової довідки зі збереженням показника розміру пенсії - 88% грошового забезпечення (загальний розмір грошового забезпечення - 22.241,87 грн.), із застосуванням обмеження максимального розміру, підсумок пенсії склав - 16380,00 грн., замість бажаних заявником 19572,85 грн. (19639,28 грн. з надбавкою).
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ у липні 2022 року на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08 листопада 2022 року по справі № 420/2473/22.
Стосовно вимог провести розрахунок заборгованості пенсії та її виплату з 01.12.2019 року відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі № 520/18994/21, суд зазначає, що в межах даної справи відсутнє порушене право заявника, оскільки захист порушеного права заявника в цій частині повинен бути вирішений судом в межах справи № 520/18994/21.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження №К/9901/16112/18) обов'язковою умовою визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів і поєднанні із невідповідністю закону реально вчиненого управлінського волевиявлення.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб'єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст. 19 Конституції України, що є визначеною законом підставою для задоволення позову в частині позовних вимог.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження з 01.12.2019 року виплат пенсії ОСОБА_1 розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які витратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) здійснити з 01.12.2019 року виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), перерахованої відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №100/20929 від 10.06.2021 року (вих.№33/41-794), наданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", без обмеження граничним (максимальним) розміром, здійснивши виплату пенсії однією сумою, з урахуванням раніше проведених виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) провести з 01.07.2021 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до Постанови КМУ від 14.07.21р за №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Позов у решті вимог - залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 1587,84 грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят сім гривень 84 копійки).
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Суддя О.В. Старосєльцева