Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
14 лютого 2023 року № 520/6568/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бадюков Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представників:
позивача - Беркути Н.М.
відповідача - Гвоздецької О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )
до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Ярославська, буд. 1/29, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108599)
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тесту - відповідач, ГУНП в Харківській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 26.07 2022 року №589 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 29.07.2022 року № 345 о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, з 29.07.2022 року за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);
- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області з 30.07.2022 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30.07.2021 року по 14.02.2023 р. в розмірі 82902,00 грн.;
- допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 13.08.2014 до 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 до 29.07.2022 - в лавах Національної поліції, де з 17.12.2021 до звільнення обіймав посаду дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області.
25.07.2022 складено висновок службового розслідування за фактом відсутності на службі в умовах воєнного стану без поважних причин за наслідками якого 26.07.2022 року начальник Головного управління НП в Харківській області видав наказ № 389, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
На підставі вищезазначеного наказу Головного управління НП в Харківській області від 26.07.2022 року № 389 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) наказом № 345 о/с від 29.07.2022 року його було звільнено з 29.07.2022 року.
Вказує, що прогулу не допускав, у спірний період з 02.07.2022 по 12.07.2022 перебував на службі та виконував свої службові обов'язки.
Щодо закріплення його за дільницею № НОМЕР_2 , то це йому стало відомо лише 19.07.2022. Щодня зранку він приїжджав до ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Толбухіна, 103, м. Харків, де отримував завдання та їх виконував.
У червні 2022 року на нараді заступник з громадської безпеки поставив перед усім особовим складом задачу як основну - збір інформації по колабораціоністам (особи, які усвідомлено співпрацюють із окупаційною цивільною чи військовою владою на шкоду власній країні) та їх виявлення.
Враховуючи, що інших протягом 02.07.2022 - 12.07.2022 інших задач до нього не надходило, то у спірний період займався тим, що відшукував та збирав інформацію по колабораціоністам.
Посилання як на підставу моєї відсутності на службі не розгляд жодного матеріалу та не складання адмінпротоколів, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки на його ім'я не було розписано до виконання жодного матеріалу та я їх не отримував протягом усього перебування на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції - відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області. Повноваження з організацією роботи та її плануванням належать моєму безпосередньому керівництву.
Відсутність претензій по службі та питання щодо мого місцезнаходження протягом робочого часу у мого безпосереднього керівника - начальника СДОП відділу превенції ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_2 не виникало, на що свідчить відсутність дзвінків від нього на мій мобільний телефон. Згідно переписки у мобільному застосунку, де ОСОБА_2 зі мною спілкувався та ставив відповідні задачі переді мною, ніяких претензій щодо моєї відсутності на службі не зазначено.
Так, 12.07.2022 о 17:29 годині начальник СДОП відділу превенції ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_2 надіслав йому на месенджер фото графіку чергувань особового складу Харківського РУП ГУ НП в Харківській області з 11.07.2022 по 21.07.2022 р. при цьому не виказав ніяких претензій щодо моєї служби та не запитував про моє місцеперебування, що свідчить про відсутність таких претензій та обізнаність чим я займаюсь. При цьому, у цей день ОСОБА_2 подав рапорт про відсутність позивача з 02.07.2022 по 11.07.2022, а в своїх поясненнях дисциплінарній комісії повідомив про його відсутність на службі і 12.07.2022. До 12.07.2022 переписка по службі відбувалась 08.05.2022.
У табелі обліку робочого часу не було зафіксовано відсутність на службі, оскільки ним отримано грошове забезпечення за повний місяць,
Враховуючи наведені суперечності у висновку службового розслідування позивач вважає, що всі докази відсутності, які стали підставою для його звільнення, були сфабриковані під час його проведення, тобто мова іде не про фіксацію фактів відсутності поліцейського на службі, а складання документів з метою застосування дисциплінарного стягнення.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що наказом Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області від 19.07.2022 № 184 «Про призначення та проведення службового розслідування» було призначено та проведено службове розслідування.
Підставою для його проведення послугував рапорт начальника СДОП ВП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції Івана Пшонки від 12.07.2022 на ім'я начальника ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, в якому доповідалось про відсутність у період з 02.07.2022 по 11.07.2022 позивача на службі.
В ході службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено, що 12.07.2022 року до СКЗ Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника СДОП відділу превенції ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції Пшонки І.О. за фактом того, що з 02.07.2022 по 11.07.2022 ДОП СДОП ВП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі протягом робочого дня з 09.00 до 13.00 та з 13.45 до 18.00, функціональні обов'язки не виконував, у відпустці не перебував, про лікарняні не повідомляв.
Також, 12.07.2022 ДОП СДОП ВП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Іващенко А.С. був відсутній на службі протягом робочого дня з 09.00 до 13.00 та з 13.45 до 18.00, функціональні обов'язки не виконував, у відпустці не перебував, про лікарняні не повідомляв.
Дільничний офіцер поліції Іващенко А.С. з 02.07.2022 по 12.07.2022 жодних адміністративних протоколів не складав, матеріали ЄО не розглядав.
У вказаний період часу, по території обслуговування ОСОБА_1 , в журналі єдиного обліку були зареєстровані матеріали під №№ 12433, 12454, 12691, 12886, 12841, 12940, 12981, 13115, 13178, 13216, які повинні були бути розглянуті останнім, однак у зв'язку з відсутністю на службі вказаного поліцейського матеріали звернень громадян, під зазначеними номерами розглядались капітаном поліції ОСОБА_3 .
В своєму поясненні дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції капітан поліції ОСОБА_3 заначив, що він закріплений за дільницею № НОМЕР_3 відповідно до наказу Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області від 28.01.2022 № 59. З 17.12.2021 року в секторі дільничних офіцерів поліції працює старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . З 02.07.2022 по 12.07.2022 ОСОБА_1 не з'являвся на ранкові наради, які проходили кожного дня о 09.00 за адресою: АДРЕСА_2 , на яких ставились відповідні задачі та строки їх виконання. На дільниці 630241 за вказаний час старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не з'являвся.
В ході проведення службового розслідування з 02.07.2022 по 12.07.2022 складенні акти про відсутність на службі та невиконання своїх службових обов'язків старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
З метою встановлення всіх обставин можливого вчинення дисциплінарного проступку, дільничному офіцеру поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції поліції ХРУП №3 ГУНП в Харківській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення, однак поліцейський від надання пояснень відмовився, про що дисциплінарною комісією 20.07.2022 було складено Акт про відмову надати пояснення.
Також, вивченням журналів вхідної та вихідної кореспонденції сектору документального забезпечення Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області було встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 в період з 02.07.2022 по 12.07.2022 службової документації на реєстрацію не надавав та не отримував, що підтверджується довідкою СДЗ ХРУП № 3 від 13.07.2022 № 3313/119/60/01-2022.
Відповідно до довідки, наданої старшим інспектором сектору адміністративної практики ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 14.07.2022 № 3225/119-60/01-2022 вбачається, що з 01.01.2022 по 14.07.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 для отримання бланкової продукції протоколів або постанов для оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, до сектору адміністративної практики ХРУП № 3 не звертався. За допомогою автоматизованого пошуку інтегрованої інформаційно-пошукової системи, на загальному обліку адміністративних правопорушень, протоколів або постанов по справам про адміністративні правопорушення, складених ОСОБА_1 за вказаний період не знайдено.
Відповідно до книги розстановки нарядів ХРУП № 3 (інв. № 504 від 01.07.2022) 02.07.2022, 03.07.2022, 04.07.2022, 05.07.2022, 06.07.2022, 07.07.2022, 08.07.2022, 09.07.2022, 10.07.2022, 11.07.2022, 12.07.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у будь-якому наряді не перебував.
Наказом ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників підрозділів ГУНП в Харківській області» визначено, що робочий день поліцейського розпочинається о 09.00; обідня перерва - з 13.00 до 13.45, робочий день закінчується о 18.00 (з понеділка по четвер), о 16.45 (у п'ятницю), вихідні дні - субота і неділя.
Відповідно до вимог п. 1, 2, 4, 8, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов'язаний: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Вищевказані вимоги дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 проігнорував та не виконав, також у робочі дні, а саме з 02.07.2022 до 12.07.2022 був відсутній на службі без поважних причин.
Також, ОСОБА_1 порушив вимоги Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 № 2337-VIII, у частині недотримання правил внутрішнього розпорядку дня, пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», в частині непрофесійного виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
За результатами службового розслідування начальником Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області 25.07.2022 був затверджений висновок службового розслідування, а в подальшому виданий наказ ГУНП в Харківській області від 29.07.2022 № 345, яким до дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити з підстав та мотивів, що в ньому зазначені. Крім того, в судовому засіданні позивач пояснив, що його ані з функціональними обов'язками, затвердженими начальником ХРУП №3 04.01.2022 Е. Коваленко, ані з наказом № 59/1 від 28.01.2022 р. «Про затвердження переліку поліцейських дільниць Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області» ознайомлено не було, він не знав про те, яку саме дільницю за ним було закріплено.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі у зв'язку із необґрунтованістю позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.
Як встановлено з матеріалів справи, з 13.08.2014 до 06.11.2015 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.
Згідно копії наказу т.в.о. начальника ГУ НП в Харківській області А.А. Дмитрієва від 07.11.2015 № 45 о/с «По особовому складу» наказано: «Відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України „Про Національну поліцію” призначити тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестувати та установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07 листопада 2015 року;
ОСОБА_1 /М-153000/, який мав спеціальне звання лейтенант міліції, оперуповноваженим Жовтневого відділення поліції (м. Харків) Ленінського відділу поліції (м. Харків) Головного управління Національної поліції в Харківській області, присвоївши йому спеціальне звання лейтенант поліції.».
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 17.12.2021 року № 830 о/с «По особовому складу» було переміщено «згідно з пунктом 2 (на рівнозначну посаду. за ініціативою поліцейського) ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію»:
старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0088553/ на посаду дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області, установивши відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» посадовий оклад у розмірі 2400 грн., надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 40 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.».
Начальником Харківського РУП № 3 Е. Коваленком 19.07.2022 р. було видано наказ № 184 «Про призначення та проведення службового розслідування», підставою дя прийняття якого стало те, що 02.07.2022, 04.07.2022, 05.07.2022, 06.07.2022, 07.07.2022, 08.07.2022, 09.07.2022,11.07.2022, 12.07.2022 до СКЗ ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області за фактом відсутності на робочому місці дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 без поважних причин.
Згідно висновку службового розслідування за фактом відсутності на службі в умовах воєнного стану без поважних причин, затвердженого начальником ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Е. Коваленком 25.07.2022 року було встановлено наступне:
« 12.07.2022 року до СКЗ Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника СДОП відділу превенції ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції Пшонки І.О., за фактом того, з 02.07.2022 по 11.07.2022 року ДОП СДОП ВП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі протягом робочого дня з 09 години - до 13 години 45 хвилин та з 13 години 45 хвилин до 18 години 00 хвилин, функціональні обов'язки не виконував, у відпустці не перебував, про лікарняні не повідомляв.
Також, 12.07.2022 ДОП СДОП ВП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Іващенко А.С. був відсутній на службі протягом робочого дня з 09 години - до 13 години 45 хвилин та з 13 години 45 хвилин до 18 години 00 хвилин., функціональні обов'язки не виконував, у відпустці не перебував, про лікарняні не повідомляв.
Дільничний офіцер поліції Іващенко А.С. за час з 02.07.2022 по 12.07.2022 жодних протоколів не складав, матеріалів ЄО не розглядав.
Матеріали, які надійшли на території обслуговування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (ЄО 12433, 12454, 12691, 12886, 12841, 12940, 12981, 13115, 13178, 13216), розглядались капітаном поліції ОСОБА_3 .
Таким чином, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 був безпідставно відсутній на службі.
В ході проведення службового розслідування з 02.07.2022 по 12.07.2022 складені акти про відсутність на службі та невиконанні своїх службових обов'язків старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 ».
Також, в ході проведення службового розслідування був опитаний дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції капітан поліції ОСОБА_3 , який у своєму поясненні зазначив, що і працює на дільниці № 630241, згідно наказу про закріплення дільниці. 17.12.2021 року в секторі дільничних офіцерів поліції працює старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . З 02.07.2022 по 12.07.2022 ОСОБА_1 не з'явився на ранкові наради, які проходять кожного дня о 09 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , на яких ставляться відповідні задачі та їх виконання. На дільниці 630241 за вказаний час старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не з'являвся.
Службовим розслідуванням також було встановлено також наступне:
«Вивченням журналів вхідної та вихідної кореспонденції сектору документального забезпечення Харківського РУП № З ГУНП в Харківській області з 02.07.2022 по 12.07.2022 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 службової документації на реєстрацію не надавав та не отримував (довідка СДЗ ХРУП № 3313/119/60/01-2022 від 13.07.2022).
Відповідно до книги розстановки нарядів ХРУП № 3 (інв. № 504 від 01.07.2022) 02.07.2022, 03.07.2022, 04.07.2022, 05.07.2022, 06.07.2022, 07.07.2022, 08.07.2022, 09.07.2022, 10.07.2022, 11.07.2022, 12.07.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у будь-якому наряді не перебував.
В ході проведення службового розслідування надійшла довідка старшого інспектора сектору адміністративної практики ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітана поліції Слободянюк І.А., яка зазначила, що з 01.01.2022 по 14.07.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення не отримував. (довідка від 14.07.2022 № 3225/119-60/01-2022 від 14.07.2022).
На підставі встановлених обставин дисциплінарною комісією за результатами проведеного службового розслідування підтверджено відсутність з 09.00 до 18.00 02.07.2022, з 09.00 до 18.00 02.07.2022, з 09.00 до 18.00 04.07.2022, з 09.00 до 18.00 05.07.2022, з 09.00 до 18.00 06.07.2022, з 09.00 до 18.00 07.07.2022, з 09.00 до 18.00 08.07.2022, з 09.00 до 18.00 09.07.2022, з 09.00 до 18.00 11.07.2022, з 09.00 до 18.00 12.07.2022 на службі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 без поважних причин, тобто прогулу, а також порушення Присяги працівника поліції в частині сумлінності виконання своїх службових обов'язків, п.п. 8 п.3 ст. 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 № 2337-VIII.
Вказана подія (прогул) стала можливою внаслідок особистої недисциплінованості старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Дисциплінарною комісією було ухвалено, зокрема: «За порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, порушення ст. 64 ЗУ «Про Національну поліцію»; застосувати у відношенні дільничного офіцера поліції СДОП відділу превенції ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 26.07 2022 року №389 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУ НП в Харківській області» до позивача застосовано стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 29.07.2022 року № 345 о/с «По особовому складу» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області звільнено зі служби в поліції, з 29.07.2022 року.
Не погодившись з вказаними наказами, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про Національну поліцію» поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського. Поліція не має права відмовити в розгляді або відкласти розгляд звернень стосовно забезпечення прав і свобод людини, юридичних осіб, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України.
Організація діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад врегульована Інструкцією з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженою наказом МВС 28.07.2017 р. № 650, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2017 р. за № 1041/30909 (надалі по тексту - Інструкція).
Так, згідно абзаців 3 та 4 п. 2 розділу 1 Інструкції поліцейська дільниця - територія, що обслуговується ДОП та ПОГ, із чисельністю населення, що не перевищує 6 тис. осіб у сільській місцевості та 7 тис. осіб - у містах;
поліцейська станція - службове приміщення, що облаштоване та використовується відповідно до цієї Інструкції для виконання покладених на ДОП та ПОГ завдань із забезпечення правопорядку в межах поліцейської дільниці.
Згідно пунктів 1, 2 розділу IV Інструкції організація та контроль за роботою ДОП та ПОГ покладається на заступника начальника територіального (відокремленого) підрозділу ГУНП (далі - ТВП), який відповідно до розподілу обов'язків координує діяльність ДОП та ПОГ та начальника підрозділу превенції та/або підрозділу взаємодії з громадами ТВП (далі - ПВГ ПП ТВП).
Наказом керівника ТВП за ДОП та ПОГ закріплюються відповідні поліцейські дільниці, яким присвоюється відповідний порядковий номер.
Пунктом 5 розділу IV Інструкції встановлено, що ДОП та ПОГ працюють за двотижневим планом, який складається з урахуванням оперативної обстановки на поліцейській дільниці та пріоритетів громади у сфері публічної безпеки і порядку. План затверджується керівником ТВП, на території обслуговування якого розташована відповідна територіальна громада, або заступником керівника, який відповідно до розподілу обов'язків координує діяльність ДОП та ПОГ.
У зазначеному плані в обов'язковому порядку зазначаються такі заходи:
1) проведення на території обслуговування превентивних заходів із метою запобігання вчиненню правопорушень, забезпечення публічної безпеки та порядку;
2) перевірка місць масового скупчення людей із метою отримання інформації про проблемні питання, які хвилюють громадян, а також отримання відомостей про осіб, які можуть бути причетними до вчинення правопорушень;
3) здійснення превентивної роботи з особами, які перебувають на обліках Національної поліції України;
4) здійснення перевірок за місцем проживання громадян - власників мисливської вогнепальної зброї, спеціальних засобів із метою забезпечення дотримання ними встановлених правил її зберігання та використання;
5) забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення масових заходів;
6) відвідування закладів освіти з метою профілактики вчинення дітьми кримінальних та адміністративних правопорушень.
До плану можуть уноситися коригування з урахуванням особливостей стану оперативної обстановки на території поліцейської дільниці.
У плані ПОГ додатково зазначаються заходи, направлені на запобігання дорожньо-транспортних пригод та виявлення інших правопорушень шляхом патрулювання території обслуговування.
У разі погіршення або ускладнення криміногенної ситуації (оперативної обстановки) на території обслуговування, необхідності проведення додаткових превентивних заходів із метою її стабілізації ПОГ може здійснювати патрулювання у вечірній, нічний час доби та у вихідні дні за рапортом, погодженим із заступником керівника ТВП.
Для належного виконання службових обов'язків ДОП та ПОГ надаються службові приміщення (поліцейська станція) у межах визначеної поліцейської дільниці (п. 1 розділу VІІ Інструкції).
Дослідивши висновок службового розслідування за фактом відсутності на службі в умовах воєнного стану без поважних причин та додані до нього матеріали суд відзначає, що пояснення дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції капітан поліції ОСОБА_3 не могли бути прийнятими до уваги, як доказ відсутності позивача на службі, позаяк його пояснення ґрунтуються на тому, що він не бачив ОСОБА_1 щодня о 09.00 год. на нарадах за адресою: Р. Роллана, 13, а також те, що позивач не з'являвся на дільниці з наступного.
Наказом ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників підрозділів ГУНП в Харківській області» визначено, що робочий день поліцейського розпочинається о 09.00; обідня перерва - з 13.00 до 13.45, робочий день закінчується о 18.00 (з понеділка по четвер), о 16.45 (у п'ятницю), вихідні дні - субота і неділя.
Отже, як у внутрішньому розпорядку так і Інструкції № 650 відсутня щоденна обов'язкова нарада, яка розпочинається о 09.00 год., що триває на невизначений час. Також не надано до матеріалів справи доказів наявності відповідного наказу керівника ОСОБА_1 про його обов'язок бути присутнім на означених нарадах та доказів ознайомлення або доведення означеного наказу до позивача.
ОСОБА_3 перебуваючи щодня на таких нарадах невизначену кількість часу не міг знати про те, чи перебуває позивач на службі з 09.00 год. на дільниці, поліцейській станції або в іншому місті несення служби, визначеному останньому його керівником. Принаймні ОСОБА_3 не міг перебувати одночасно у декількох місцях.
Окрім того, Висновок службового розслідування містить інформацію, що Акти про відсутність на службі та не виконання своїх службових обов'язків старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , складені та підписані Заступником начальника ХРУП №3 з превентивної діяльності ОСОБА_4 , начальником СДОП ХРУП №3 І. Пшонкою та начальником СКЗ ХРУП №3 В. Носковим були складені в ході проведення службового розслідування, як - то зазначено на сторінці 2 Висновку, що може свідчити про штучне створення доказів, оскільки службове розслідування проводилось з 19.07.2022 по 25.07.2022 р., а на зазначених актах проставлено дати інші, поза межами службового розслідування.
Окрім того, усі означені Акти ідентичні за змістом на носять загальний характер про те, що позивач відсутній на службі в умовах воєнного стану. При цьому вони не містять інформації за якою адресою складено зазначені акти, часу їх складання, на якому саме місці служби в той чи інший день мав би перебувати ОСОБА_1 : на АДРЕСА_2 , закріпленій дільниці, службовому кабінеті чи поліцейській станції.
Відтак, суд критично ставиться до означених Актів про відсутність на службі та не виконання своїх службових обов'язків старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , як доказів відсутності позивача на службі.
Відносно твердження дисциплінарної комісії про те, що позивач службової документації на реєстрацію не надавав та не отримував (довідка СДЗ ХРУП № 3313/119/60/01-2022 від 13.07.2022), то матеріали справи не містять наявності у позивача обов'язку надавати на реєстрацію будь-яку службову документацію, види документів, періодичність її подання. Так само не досліджено матеріалами службового розслідування наявності обов'язку у ОСОБА_1 отримувати будь-яку службову документацію, наявність адресованої позивачу службової документації у відповідному відділі та необхідність її отримання у певний строк. Тому вказане не може достеменно свідчити про наявність у ОСОБА_1 проступку.
Як вже вище було вказано, згідно пунктів 1, 2 розділу IV Інструкції № 650 організація та контроль за роботою ДОП та ПОГ покладається на заступника начальника територіального (відокремленого) підрозділу ГУНП (далі - ТВП), який відповідно до розподілу обов'язків координує діяльність ДОП та ПОГ та начальника підрозділу превенції та/або підрозділу взаємодії з громадами ТВП.
Як убачається з витягу із Додатку №1 журналу залучення дільничного офіцера поліції СДОП ВП Харківського РУП №3 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до виконання завдань правового режиму воєнного стану, участі в забезпеченні національної безпеки на території Харківської області та виконання завдань територіальної оборони Харківського РУП №3 ГУ НП в Харківській області 01.07.2022 -31.07.2022 , затвердженого наказом ГУ НП в Харківській області від 13.03.2022 р. № 466 дійсно у спірний період позивач не залучався до них. Натомість з 13.07.2022 року позивача було поставлено до відповідних нарядів.
Тому, суд не погоджується із твердженням дисциплінарної комісії про те, що оскільки відповідно до книги розстановки нарядів ХРУП № 3 (інв. № 504 від 01.07.2022) 02.07.2022, 03.07.2022, 04.07.2022, 05.07.2022, 06.07.2022, 07.07.2022, 08.07.2022, 09.07.2022, 10.07.2022, 11.07.2022, 12.07.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у будь-якому наряді не перебував, та що ця обставина може свідчити про відсутність позивача на службі.
Як убачається з висновку службового розслідування в ході проведення службового розслідування надійшла довідка старшого інспектора сектору адміністративної практики ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітана поліції Слободянюк І.А., яка зазначила, що з 01.01.2022 по 14.07.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення не отримував (довідка від 14.07.2022 № 3225/119-60/01-2022 від 14.07.2022). При цьому висновок не містить достеменних даних про те, які саме протоколи про адміністративні правопорушення позивач мав обов'язок отримати, у якій кількості та в який строк, доказів порушення позивачем означених обов'язків та яку норму чинного законодавства з цього приводу позивачем було порушено, не зазначено про вид відповідальності за порушення вказаного обов'язку.
Службовим розслідуванням, як наслідок відсутності позивача на службі встановлено також те, що матеріали, які надійшли на території обслуговування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (ЄО 12433, 12454, 12691, 12886, 12841, 12940, 12981, 13115, 13178, 13216), розглядались капітаном поліції ОСОБА_3 .
Щодо зазначеного, то суд відзначає те, що висновком службового розслідування не встановлено фактів того, що вищевказані матеріали надійшли саме з території обслуговування ОСОБА_1 , від кого, з якої адреси, дати надходження кожного матеріалу та дати їх передання на виконання ОСОБА_1 . Також не досліджено питання невиконання розписаних та переданих ОСОБА_1 матеріалів та наявність спливу строку для їх розгляду позивачем та/або не прийняття відповідного рішення позивачем за результатами їх розгляду або не розгляду, що могло би бути підставою задля передачі означених матеріалів іншому їх виконавцю - ОСОБА_3 .
Крім того, висновок службового розслідування не містить доказів не виконання позивачем своїх службових обов'язків, зокрема в частині невиконання ОСОБА_1 заходів згідно з двотижневим планом, який складається з урахуванням оперативної обстановки на поліцейській дільниці та пріоритетів громади у сфері публічної безпеки і порядку та який затверджується керівником ТВП, на території обслуговування якого розташована відповідна територіальна громада, або заступником керівника, а також наявність такого двотижневого плану, наявність якого передбачено пунктом 5 розділу IV Інструкції № 650.
Матеріали справи також містять копію Функціональних обов'язків ДОП СДОП ХРУП №3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , затверджених начальником ХРУП №3 ГУНП в Харківській області полковником поліції Е. Коваленком 04.01.2022 року. При цьому із означеним документом, як свідчить їх остання сторінка. ОСОБА_1 було ознайомлено 19.07.2022 року про що міститься його підпис та власноруч написана дата ознайомлення. Тобто, позивача з його функціональними обов'язками було ознайомлено в день призначення службового розслідування відносно нього.
Крім того, матеріали службового розслідування не містять, відповідачем до матеріалів справи не надано доказів ознайомлення або доведення до ОСОБА_1 наказу від 28.01.2022 р. № 59 «Про затвердження переліку поліцейських дільниць Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області».
Відповідно до висновку службового, у вину позивачу ставиться в тому числі й порушення службової дисципліни, зокрема, функціональних обов'язків.
Оцінюючи склад проступку, вчинення якого поставлено у вину позивачу, суд зазначає, що встановлення в діях позивача порушення службової дисципліни у такий спосіб, є таким, що не відповідає принципу обґрунтованості, оскільки сам факт допущення позивачем недоліків у роботі, чи порушення порядку несення служби не свідчить про неналежну організацію їх службової діяльності та відсутність дієвого контролю за виконанням обов'язків.
Неналежна організація службової діяльності та відсутністю дієвого контролю за виконанням службових обов'язків підлеглого особового складу, підлягає встановленню засобами службового розслідування та доведення зібраними матеріалами такого розслідування з визначенням змісту вчиненого позивачем діяння (дії чи бездіяльності), що утворює таку неналежну організацію службової діяльності чи відсутність контролю та причинно-наслідковий зв'язок між цим діянням і виявленими недоліками чи порушеннями в роботі підлеглого особового складу, а також ставлення позивача до вчинення такого діяння і його наслідків.
Водночас, означене унеможливлюється фактом необізнаності позивача через його не ознайомлення із функціональними обов'язками. А тому, висновки проведеного службового розслідування відносно невиконання або неналежного виконання позивачем функціональних обов'язків не може ставитись останньому у провину.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 5 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Згідно із статтею 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна передбачає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частинами другою, третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема:
- бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
- знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
- поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень.
Згідно з частинами першою, третьою статті 11, статті 12, частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з частинами другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Суд зазначає те, що беззаперечним факт, що ініціатором проведення службового розслідування та затвердження його висновків про звільнення ОСОБА_1 зі служби було Харківське районне управління поліції №3 ГУНП в Харківській області.
Стаття 14 Дисциплінарного статуту надає визначення терміну службове розслідування та встановлює порядок його проведення.
Так, відповідно до частин 1-3 даної норми службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно ч. 7 ст. 15 Дисциплінарного статуту порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до п.2 «Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року, Дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом Міністра внутрішніх справ України, службової особи поліції або ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділених повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (далі - уповноважений керівник), одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування.
За змістом пунктів 13-14 Положення, Дисциплінарна комісія розпочинає свою діяльність із моменту видання уповноваженим керівником письмового наказу про призначення службового розслідування, в якому зазначається інформація про створення дисциплінарної комісії, призначення її голови та затвердження персонального складу.
Повноваження дисциплінарної комісії припиняються в день затвердження уповноваженим керівником висновку службового розслідування.
У розділі IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року, встановлені повноваження уповноваженого керівника та осіб, які беруть участь у проведенні службового розслідування.
Даний Порядок дублює положення Дисциплінарного статуту та вказує, що уповноваженим керівником або особою, яка виконує його обов'язки, під час службового розслідування є особа, якій надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Наведений нормативний акт наділяє уповноваженого керівника, зокрема:
- контролювати роботу дисциплінарної комісії, надавати голові та членам дисциплінарної комісії доручення стосовно проведення службового розслідування;
- підписувати запити до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності з метою збирання матеріалів, необхідних для проведення службового розслідування;
- розглядати висновок за результатами службового розслідування та матеріали службового розслідування;
- затверджувати висновок службового розслідування та з урахуванням зібраних за результатами його проведення матеріалів приймати рішення, що може відрізнятися від запропонованого дисциплінарною комісією.
За аналізом викладених правових норм суд дійшов висновку про те, що службове розслідування було призначено та проведено неуповноваженими на те особами, а тому не може бути підставою для звільнення позивача.
Верховний Суд у рішенні від 07.11.2019 року у справі №826/1610/18 надав правову характеристику висновку службового розслідування та зазначив, зокрема, таке.
Сам по собі висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.
Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в цьому випадку - щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.
З наведеного, на переконання касаційного суду, випливає, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
Отже, існує ще й така, формальна, підстава для скасування наказів про звільнення позивача зі служби в поліції, а саме - незаконність висновків службового розслідування з причин перевищення службовими особами ХРУП №3 ГУНП в Харківській області своїх повноважень щодо його призначення та проведення.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З аналізу наведених норм Закону України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" та Закону України "Про Національну поліцію", встановлено, що звільнення зі служби в поліції є найбільш суворим дисциплінарним стягненням, що може застосовуватися до працівника.
Дане може підтверджуватися, зокрема, наслідками застосування цього виду дисциплінарного стягнення та особливим порядком його застосування, а саме - застосування даного дисциплінарного стягнення здійснюється лише керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання (ч. 9 ст. 20 Дисциплінарного статуту).
Отже, розслідування випадків можливого вчинення поліцейським дисциплінарних правопорушень, що тягнуть за собою накладення такого виду дисциплінарного стягнення як "звільнення зі служби в поліції", мають розслідуватися повно, всебічно та неупереджено і обов'язково з дотриманням високих стандартів доказування, притаманних, зокрема, кримінальному провадженню, а саме: поза розумним сумнівом (beyond a reasonabledoubt) оскільки можливими наслідками є обмеження основоположних прав особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Абу Зубайда проти Литви" від 31.05.2018, Суд підкреслював, що відповідно до його усталеної практики, доведеність може випливати зі співіснування достатньо сильних, чітких та взаємоузгоджених умовиводів або такого ж плану неспростовних презумпцій.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що наказ ГУНП в Харківській області від 26.07 2022 року №389 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУ НП в Харківській області» щодо застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді його звільнення зі служби в поліції є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
З урахуванням наведеного, наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.07.2022 року № 345 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, з 29.07.2022 року також підлягає скасуванню, а тому позивач має бути поновлений на посаді з 30.07.2022.
Відповідно до вимог 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Таким чином, позовні вимоги про поновлення на посаді та виплату середнього заробітку на час вимушеного прогулу є обґрунтованими, підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Ця норма є відсилочною та обумовлює існування спеціального нормативно-правового акта для унормування порядку (механізму) нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським.
Спеціальним нормативно-правовим актом є Порядок і умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за №669/28799 (далі Порядок №260).
Верховний Суд у постанові від 21.11.2018 у справі № 808/928/16, де вирішувалося питання, у тому числі про стягнення на користь поліцейського суми середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу, відзначив, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному.
Таким чином, ураховуючи, що, на день звільнення позивача зі служби в поліції, норми вказаного Порядку № 260, який є спеціальним нормативно-правовим актом для нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським, є діючими, слід застосувати їх для визначення розміру грошового забезпечення.
Так, пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І Порядку №260 встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Слід зазначити, що даним нормативним актом встановлений порядок обрахунку виплати грошового забезпечення поліцейського за кожний календарний день, що за суттю аналогічно поняттю середньої заробітної плати. Так, вказана сума визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
З цього приводу існує усталена судова практика Верховного Суду, зокрема, постанови від 14 листопада 2019 року (справа № 814/695/16) та від 19 липня 2018 року (справа № 805/1110/17-а), де вказано, що зі змісту Порядку № 260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, слідує, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України “Про оплату праці” за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).
Відповідно до абзацу третього пункту 8 Порядку середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Пункт 10 Порядку визначає, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу ІV Порядку визначається середньоденний (годинний) заробіток.
Суд відзначає, що 29.07.2022 є останнім робочим днем позивача, тому середній заробіток за період вимушеного прогулу підлягає стягненню з 30.07.2022 по 14.02.2023 (дата ухвалення рішення).
Із довідки про доходи ОСОБА_1 встановлено, що грошове забезпечення позивача у травні 2022 року склало 12712, 09 грн., у червні 2022 року 12573, 12 грн., середньоденна заробітна плата складає 414, 51 грн.
Оскільки тривалість вимушеного прогулу позивача на день розгляду справи склала 200 календарних днів, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 82902, 00 грн. (414, 51 грн. х 200 днів).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції в Харківській області середній заробіток за час вимушеного прогулу (грошове забезпечення) за період з 30.07.2022 по 14.02.2023 включно в сумі 82902, 00 грн., що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні. Вказана сума зазначена без утримання податків та обов'язкових платежів.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суддів також враховує позицію ЄСПЛ, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п. 29).
Також, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Так, відповідно до пункту 2 та 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відтак, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця, підлягає негайному виконанню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Ярославська, буд. 1/29, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 26.07 2022 року №389 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУ НП в Харківській області» про застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 29.07.2022 року № 345 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, з 29.07.2022 року.
Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області з 30.07.2022 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Ярославська, буд. 1/29, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.07.2022 р. по 14.02.2023 р. у розмірі 82902, 00 грн. (вісімдесят дві тисячі дев'ятсот дві гривні).
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на посаді - допустити до негайного виконання.
Рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць - допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 20.02.2023 р.
Суддя Бадюков Ю.В.