про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/483/23
21 лютого 2023 рокум. Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мірінович У.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про зобов'язання вчинити певн дії, -
16 лютого 2023 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про зобов'язання вчинити певн дії.
У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до стаття 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Так, до позовної заяви додано платіжне доручення №ed9d7283-d444-463d-a6ba-72735c1faaa9 від 10.02.2022 про сплату судового збору.
Разом з тим, як слідує з Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, судовий збір згідно доданого до позовної заяви платіжного доручення сплачено за подання позовної заяви у справі №500/272/23, а не в даній судовій справі, з огляду на що суд дійшов переконання, що дана позовна заява подана з порушенням вимог частини третьої статті 161 КАС України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору за подання цієї позовної заяви в законодавчо встановленому розмірі.
Порядок сплати судового збору регламентує Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір". Згідно з частиною першою статті 3, частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-ІХ установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 2684 гривні.
Отже, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленою позовною вимогою майнового характеру на суму 154100,00 грн складає (154100,00х1%=1541,00).
Отже, судовий збір, який підлягає сплаті за подання цієї позовної заяви, становить 1541,00 грн.
Відтак позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 1541,00 грн за реквізитами Тернопільського окружного адміністративного суду: ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA678999980313101206084019751; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати докази про сплату судового збору у даній адміністративній справі.
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
Окрім цього, судом також досліджено питання дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Стаття 122 КАС України вказує на те, що такий строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.02.2021 у справі №240/532/20 (предметом спору у якій є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні) відступила від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та погодилася з висновком щодо застосування частини п'ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №815/2681/17 і від 22.01.2020 у справі №620/1982/19.
Так, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.02.2021 у справі №240/532/20 строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, - є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу. Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Позивач у позові вказує, що його звільнено зі служби цивільного захисту з 01.12.2020, а фактичний розрахунок із ним проведено 04.12.2022.
Відтак перебіг строку для звернення до суду з позовом про виплату середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні розпочався саме з дати фактичного розрахунку з позивачем.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 у справі №560/4006/19.
До суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся 15.02.2023, сформувавши його в системі "Електронний суд", тобто з пропуском місячного строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, до позову позивачем додано заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду.
При цьому, позивач не заперечує факту пропуску встановленого статтею 122 КАС України строку та просить суд його поновити.
Так, в якості поважності причин пропуску зазначає, що позивач вже звертався до Тернопільського окружного адміністративного суду із аналогічним позовом (справа №500/272/23), який, на його думку, було подано з дотриманням встановленого місячного строку на звернення до суду, однак подана первинна позовна заява повернута судом з підстав не усунення недоліків позовної заяви (не сплата судового збору та не подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення процесуального строку на звернення до суду з позовом).
При цьому позивач вказує, що на виконання ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху у справі №500/272/23 було помилково суду надіслано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку у справі №500/1552/21 про поновлення процесуального строку, відповідно, така заява подана в межах іншого адміністративного позову.
На переконання позивача, повернення первинної позовної заяви - не позбавляє його права повторного звернення до суду. Позивач зазначає, що ним на виконання ухвали суду про залишення без руху позову при первинному зверненні - сплачено такий судовий збір та усунуто недоліки позовної заяви, хоч і не повністю оскільки помилково надіслано заяву про поновлення строку на звернення до суду із іншої судової справи.
Надаючи оцінку наведеним у позовній заяві підставам для поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що такі підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого чинним законодавством строку. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із позовом у встановлений процесуальним законом строк.
Оцінка судом обставин, з яких учасник справи пропустив строк, на предмет того, чи були вони непереборною перешкодою для його звернення до суду у встановлений законом строк, повинна ґрунтуватися на нормах процесуального права, зокрема, на нормах статті 8 КАС України, згідно з якими усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право звернутись до суду з позовом у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Оскільки концепція "поважних причин" не є чіткою, суд повинен вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку.
Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі суб'єкта/особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Разом з тим, суд зазначає, що невиконання заявником вимог процесуального закону щодо належного оформлення позовної заяви, та як наслідок, повернення позивачу позову чи залишення його без розгляду, - не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру та не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що право особи повторно звернутися з позовом після його повернення, що визначено норами Кодексу адміністративного судочинства України, не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленому законом.
Сама по собі та обставина, що повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права на звернення до суду у будь-який момент після повернення вперше поданої позовної заяви без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим паче за відсутності поважних причин.
Суд враховує, що первинний позов як і позов у межах даної судової справи - подано представником позивача з аналогічними порушеннями вимог процесуального законодавства позаяк не підтверджено належну сплату судового збору за подання позовної заяви у цій судовій справі (надано платіжне доручення із іншої судової справи) та не подано заяву про поновлення процесуального строку із наведенням поважних причин пропуску на звернення до суду із даним позовом.
Покликання представника позивача на те, що він помилково у судовій справі №500/272/23 (первинне звернення до суду з даним позовом) долучив клопотання про поновлення процесуального строку із іншої судової справи, що стало підставою для повернення первинної позовної заяви - суд оцінює критично, оскільки зазначене питання не є предметом доказування у даній справі.
З огляду на вищевикладене, зазначені скаржником підстави поважності причин пропуску строку на звернення до суду не можуть бути визнані судом поважними.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина перша та друга статті 123 КАС України).
Отже, позивачу відповідно до статті 123 КАС України необхідно звернутися до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даними вимогами, зазначивши інші причини, які перешкоджали вчасно звернутися до суду із даними вимогами.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання на адресу суду:
- доказів про сплату судового збору;
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою, зазначивши інші причини, які перешкоджали вчасно звернутися до суду із заявленими позовними вимогами та надати відповідні докази поважності причин його пропуску.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про зобов'язання вчинити певн дії, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява буде повернута останньому.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мірінович У.А.