21 лютого 2023 року Справа № 480/6192/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кравченка Є.Д., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6192/22 за позовом ОСОБА_1 до Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції України (далі - відповідач) в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача, які виразились у відмові ОСОБА_1 нарахувати та виплатити за період 01 грудня 2015 року по 27 липня 2017 року індексацію грошового забезпечення, з врахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - лютий 2016 р, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 27 липня 2017 року індексацію грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - лютий 2016 р., відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі по позовною заявою ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управлінні з питань виконання покарань Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії шляхом зобов'язання Північно-Східного міжрегіонального управлінні з питань виконання покарань Міністерства юстиції України подати у строк 30 (тридцять) днів з дня набрання судовим рішенням законної сили - звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 26.09.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
31.10.2022 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що у спірний період позивачу здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у відповідності до вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини. Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд визнає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у період з 30.05.2012 по 03.08.2017 позивач проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі України.
Наказом управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області №24/ОС-17 від 27.07.2017 капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальника сектору документального забезпечення та архівної справи управління звільнено з органів Державної кримінально-виконавчої служби України за ст. 77 п.1 пп.2 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), 03 серпня 2017 року.
Вважаючи, що відповідач протиправно не здійснював індексацію грошового забезпечення під час служби за період з 01.01.2015 по 27.07.2017 з врахуванням базового місяця - лютий 2016 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей;
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За положеннями частини 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України до 23.02.2018 визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджена наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань 07.10.2009 №222. Вказаним нормативно-правовим актом не було врегульовано порядку здійснення індексації грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
Пунктом 16 розділу І вищевказаної Інструкції було передбачено, що індексація грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).
Відповідно до ст. 2 Закону №1282-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із положеннями ст. 4 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 6 Закону №1282-ХІІ, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).
Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до п. 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Отже, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Згідно із п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013) були внесені зміни в Порядок у зв'язку з чим з 1 грудня 2015 року вступили в дію нові правила індексації заробітної плати.
Крім того, Законом України від 24.12.2015 № 911-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було підвищено поріг індексації грошових доходів населення з 101% до 103%.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а, враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 27.07.2017, проте позивач не погоджується з розміром виплаченої індексації, посилаючись на не вірне визначення відповідачем базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення.
Так, за змістом позовної заяви позивач посилається на те, що оскільки у лютому 2016 року відбулось підвищення посадових окладів працівників Державної кримінально-виконавчої служби, то відповідач при обчисленні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2015 по 27.07.2017 мав застосувати базовий місяць лютий 2016 (на підставі наказу Міністерства Юстиції від 26.02.2016 №552/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 28 вересня 2012 року №1438/5»).
У постанові від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а Верховний Суд зазначив, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації. При цьому, за змістом пункту 5 Порядку №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця. Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов'язати до її вчинення у судовому порядку.
Суд вважає необґрунтованим твердження позивача про визначення лютого 2016 року як базового місяця для індексації грошового забезпечення позивача, оскільки відповідно до наказу Міністерства Юстиції від 26.02.2016 №552/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 28 вересня 2012 року №1438/5» не відбулось підвищення тарифної ставки за посадою, яку займав позивач. Адже, цим наказом викладено в новій редакції схему посадових окладів осіб начальницького складу навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 28.09.2012 №1438/5. Крім того, вказаним наказом внесені зміни до схеми посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 28.09.2012 №1438/5, а саме: позицію після слова «Музикант» доповнено словом «артист»; доповнено новою позицією такого змісту: технік - доглядач.
Слід зазначити, що Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області, у якій позивач проходила службу, не є навчальним закладом Державної кримінально-виконавчої служби України, а тому посилання позивача на вищевказаний нормативно-правовий акт є безпідставним.
З матеріалів справи встановлено, що у період з 01.01.2015 по 27.07.2017 позивачу визначено як базові місяці для індексації грошового забезпечення:
- січень 2015 року - у зв'язку із встановленням позивачу надбавки ОВЗ з 01.01.2015.
- січень 2017 року - у зв'язку із підвищенням посадового окладу позивачу з 01.01.2017 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1036 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294".
Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що при визначенні базових місяців для індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.01.2015 по 27.07.2017 відповідач діяв у відповідності до законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Частиною 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції України (вул. Нетіченська, 14, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 40867285) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко