21 лютого 2023 рокуСправа № 280/3315/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративним суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат» (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, буд. 16, офіс 175)
про визнання протиправним та скасування висновку,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває вищезазначена адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат» (далі - третя особа), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності «Розробка Східної ділянки Біляївського родовища первинних каолінів, будівництво гірничо-збагачувального комплексу продуктивність 100 тис. м3/рік, зміна цільового призначення земельних ділянок площею близько 95 га» від 07.06.2019 №7-03/12-20192212919/1, що прийнятий Міністерством екології та природних ресурсів України та опублікований у Реєстрі оцінки впливу на довкілля 12 червня 2019 року за №20192212919/12375.
21.02.2023 від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позовної заяви (вх. №7669), в якій заявник просить суд зупинити дію Висновку з оцінки впливу на довкілля «Розробка Східної ділянки Біляївського родовища первинних каолінів, будівництво гірничо-збагачувального комплексу продуктивність 100 тис. м3/рік, зміна цільового призначення земельних ділянок площею близько 95 га» від 07.06.2019 №7-03/12-20192212919/1, що прийнятий Міністерством екології та природних ресурсів України та опублікований у Реєстрі оцінки впливу на довкілля 12.06.2019 за № 20192212919/12375, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Заяву просить розглянути у судовому засіданні з повідомленням сторін.
В обґрунтування заяви зазначено, що станом на сьогоднішній день існує необхідність у вжитті заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного висновку, оскільки завдається значна шкода довкіллю, що істотно ускладнює та навіть може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача на безпечне для життя і здоров'я довкілля, за захистом яких він звернувся до суду. Так, ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат», не враховуючи усі ризики та негативний вплив, який не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля, завдає значної шкоди довкіллю та відповідно порушує права позивача. Відтак, 15.12.2021 ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» розпочало активні роботи з розробки відкритого кар'єру з видобутку первинних каолінів на земельних ділянках, на які видано дозволи на будівництво та які розташовуються на території Павлівської сільської ради.
Звертає увагу, що зауваження ОСОБА_1 до повідомлення про плановану діяльності ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат», які направлялись до Мінприроди та які з порушенням Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» не були розглянуті та не були включенні до Звіту з оцінки впливу на довкілля, стосувались усіх пунктів повідомлення від 21.02.2019 №20192212919/8833.
На сьогодні, третя особа нещадно знищує родючий шар ґрунту із земельних ділянок, по яким раніше було змінено цільове призначення, якраз після видачі та на підставі оскаржуваного Висновку з оцінки впливу на довкілля. Станом на сьогоднішній день ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» вже знищило частину та продовжує знищувати особливо цінні землі загальнодержавного значення на території, на якій воно планує здійснювати свою діяльність та яка підлягала оцінці впливу на довкілля. З приводу цього Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62021000000000956, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 15.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Вказане кримінальне провадження здійснюється відносно посадових осіб Мінприроди, які, зловживаючи службовим становищем та діючи в інтересах ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат», незаконно видали Висновок від 07.06.2019 з оцінки впливу на довкілля. В подальшому посадові особи ТОВ «БЗК», використовуючи відповідний висновок ОВД, який не відповідає дійсності, отримали дозволи на будівництво та здійснили зняття родючого шару ґрунту на особливо цінних землях загально-державного значення, чим спричинили збитки Державі.
В рамках відповідного кримінального провадження проведено судову інженерно-екологічну експертизу. Згідно Висновку судового експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 0006, складеного 20.04.2022, визначено розмір шкоди для землі, яка відноситься до особливо цінних земель загальнодержавного значення; встановлений розмір шкоди продовжує збільшуватись кожного дня, так як роботи досі продовжуються.
Також, Радою науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України складено Висновок науково-правової експертизи щодо застосування окремих положень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля від 20.12.2021 №126/227-е, за результатами якого експерт встановив, що Висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності від 07.06.2019 № 7-03/12-20192212919/1 видано з порушенням вимог законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, що є підставою для його скасування в судовому порядку.
Окрім цього, в Окружному адміністративному суді м. Києва перебуває адміністративна справа №280/4454/19 за позовом громадян, мешканців м. Вільнянська ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування цього ж Висновку з оцінки впливу на довкілля, на сьогодні у цій справі отримано Висновок судової інженерно-екологічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.09.2021 №7183/21-48, який доводить недостовірність (суттєве применшення) приведених у Звіті з оцінки впливу на довкілля розрахунків обсягів викидів забруднюючих речовин та невірно розраховані об'єкти викидів загалом як на стадії будівництва так і на стадії видобутку та збагачення каолінів. За вказаних умов, очевидними є ознаки протиправності рішення дозвільного органу - Висновку з оцінки впливу на довкілля та протиправними дії відповідача по видачі цього Висновку. Також, звертає увагу суду на те, що 09.02.2022 у Комітеті з питань екологічної політики та природокористування за дорученням Голови Верховної Ради України розглянуто питання щодо планованої діяльності ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат». На засіданні комітету прийнято рішення доручити голові підкомітету з питань охорони і раціонального використання надр, народному депутату України ОСОБА_4 та голові підкомітету з питань лісових ресурсів, об'єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об'єктів природно-заповідного фонду, народному депутату України ОСОБА_5 підготувати протягом місяця висновки та рекомендації для заінтересованих центральних органів виконавчої влади щодо впливу діяльності зазначеного підприємства з видобування корисних копалин на навколишнє природне середовище та загроз для довкілля, життя та здоров'я населення, рослинного і тваринного світу. На сьогодні громадськість задокументувала факт спорудження ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» насипної водозапірної споруди зі вмонтованою трубою, через яку здійснюється відведення неочищених кар'єрних вод прямо у балку, яка відкривається у річку Вільнянка. За вказаним фактом на сьогодні здійснюється досудове розслідування кримінального провадження від 10.11.2022 №12022080000000427, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України. З урахуванням викладеного вважає, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк. (ч. 3 ст. 154 КАС України).
Суд, розглянувши подану заяву та додані до неї документи встановив достатність викладених у заяві пояснень та доданих до неї доказів для розгляду заяви про забезпечення позову, а отже підстави для її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін відсутні. З огляду на викладене клопотання представника позивача про розгляд заяви у судовому засіданні з повідомленням сторін задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За правилами частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2022 у справі № 990/99/22, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який повинен згідно з приписами закону та за наявності безумовних фактичних підстав гарантувати виконання майбутнього рішення суду та/або ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.
При цьому регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише певної особи, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв адекватності (відповідності вимогам, виключно в межах яких допускається застосування відповідних заходів; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та співмірності (співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення. У свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Факт прийняття відповідачем рішення, яке, на думку позивача, порушує його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
При цьому суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстави унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, у разі невжиття таких заходів повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, поза обґрунтованим сумнівом,порушує права, свободи або інтереси позивача і що вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Важливим є саме момент об'єктивного існування наведених ризиків.
Надаючи оцінку доводам представника позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд виходить з наступного.
Так, аргументи в даній частині заяви зводяться до того, що третя особа здійснює активні роботи з розробки відкритого кар'єру з видобутку первинних каолінів, чим спричиняє значну шкоду довкіллю.
Однак, суд звертає увагу, що такі роботи здійснюються фактично не на підставі спірного висновку, а на підставі відповідних дозволів на будівництво. В той же час, правомірність видання таких дозволів не є предметом розгляду даної справи.
Отже, саме по собі зупинення дії Висновку з оцінки впливу на довкілля, за наявності чинних дозволів на будівництво, не призведе до зупинення третьою особою будівельних робіт, які, як вважає позивач, шкодять навколишньому середовищу та проведення яких в подальшому може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав ОСОБА_1 .
Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, суд не вважає наведені у заяві обставини щодо очевидності протиправності оскаржуваного висновку достатніми, безспірними та доведеними. Оцінити вказані підстави суд може під час розгляду справи.
Тобто, за наведеними представником позивача підставами, правомірність висновку відповідача може бути перевірена тільки під час судового розгляду справи по суті.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П. Бойченко