20 лютого 2023 року Справа №160/7901/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про встановлення судового котролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі № 160/7901/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі № 160/7901/22, яке набрало законної сили 14.12.2022, позов ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022; зобов'язано Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
10.02.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , у якій заявниця у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України просить суд:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі № 160/7901/22;
- зобов'язати Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» подати до суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі № 160/7901/22 у 5-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду;
- у разі невиконання зазначеної ухвали або ненадання звіту про її виконання накласти на керівника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» штраф у сумі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину якого стягнути до Державного бюджету України, а іншу половину - на користь ОСОБА_1 .
Заяву обґрунтовано тим, що 10.01.2022 позивач отримала виконавчий лист у вказаній справі, однак станом на час звернення до суду з даною заявою рішення суду від 21.09.2022 відповідачем не виконано.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та призначено її розгляд у письмовому провадженні. Цією ухвалою було встановлено Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» строк для надання пояснень щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
15.02.2023 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», у яких зазначено, що 10.02.2023 відповідачем одержано копію постанови від 25.01.2023 про відкриття виконавчого провадження № 70840850 та вимогу виконавця 25.01.2023, які надійшли до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» засобами поштового зв'язку та зареєстровані за вх. № 3097. 14.02.2023 відповідачем на вимогу державного виконавця було направлено відповідь, копію якої додано до пояснень.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з відомостями комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі № 160/7901/22 набрало законної сили 14.12.2022.
10.01.2023 Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано позивачу виконавчий лист про зобов'язання Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
З матеріалів, доданих до пояснень відповідача, встановлено, що постановою державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коляденко Я.С. від 25.01.2023 відкрито виконавче провадження № 70840850 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 10.01.2023 Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 160/7901/22 про зобов'язання Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум. У постанові зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.
Вимогою державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коляденко Я.С. вих. № 24521 від 25.01.2023 зобов'язано боржника виконати рішення суду у справі № 160/7901/22 протягом десяти робочих дів у строк до 02.02.2023, та зазначено про необхідність надання у строк до 01.02.2022 підтверджуючих документів про поважні причини невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця.
На вказану вимогу державного виконавця Державною установою «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» надано відповідь листом вих. № 4/10-2307 від 14.02.2023, у якому зазначено, що відповідно до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно зі статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов'язок. Відтак, учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказані положення не є імперативними та передбачають диспозитивну поведінку суду. Тобто, це право суду, а не його обов'язок, суд має можливість самостійно на власний розсуд приймати рішення про необхідність чи відсутність потреби в зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт.
Частинами другою-четвертою статті 382 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю, суд має врахувати надані позивачем докази, особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно із судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконувати в рамках законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконаче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною шостою статті 26 цього Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Статтею 75 Закону України «Про виконаче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
У матеріалах справи відсутні відомості про застосування державним виконавцем до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» заходів відповідальності за невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі № 160/7901/22.
У заяві про встановлення судового котролю за виконанням рішення суду не наведено обґрунтованих аргументів необхідності та не зазначено підстав застосування ч. 1 ст. 382 КАС України, не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення та неможливості забезпечення виконання рішення без встановлення судового контролю.
Беручи до уваги вищенаведене, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 382 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового котролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі № 160/7901/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Рянська