Справа № 456/4271/22 Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С.
Провадження № 33/811/179/23 Доповідач: Гончарук Л. Я.
16 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Галича Павла Орестовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2023 року,
встановив:
цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 496 грн 20 коп. судового збору.
Відповідно до постанови, водій ОСОБА_1 , 05.12.2022 о 22 год 55 хв в м. Стрий на вул. Грабовецька, Львівської області керувала транспортним засобом «Opel Meriva» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги пункту 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі.
В обгрунтування вказує про те, що зазначена постанова є незаконною та такою, що винесена з порушенням вимог процесуального законодавства за обмеження її доступу до правосуддя, з порушенням прав особи, включаючи право на захист. Висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам та побудовані на припущеннях, що є наслідком формального підходу суду до розгляду даної справи, не дотримання вимог доведення винуватості “поза розумним сумнівом”.
Апелянт звертає увагу на те, що враховуючи, що вона не здійснювала керування транспортним засобом, тому вважає, що відсутня одна із обов'язкових ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме ознака керування, що свідчить про відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Вказує про те, що з наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається той факт, що коли поліцейські підійшли до автомобіля, в якому вона їхала, чітко видно, що вона виходить саме з заднього пасажирського сидіння, а не з місця водія.
Зазначає, що поліцейським не було вжито заходів щодо забезпечення огляду ОСОБА_1 не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, що свідчить про порушення поліцейським вимог законодавства.
Зауважує, що відеозаписи не фіксують та не відображають ні дати ні точного часу здійснення відеозапису, не фіксують безперервно процесу виконання службових обов'язків поліцейським, не фіксують усього, що відбувається під час спілкування з ОСОБА_1 , не фіксують процесів огляду ОСОБА_1 , процесу складання акту огляду, протоколу про адміністративне правопорушення, направлення на огляд, що свідчить про порушення поліцейськими вимог п.п 5,6 розділу ІІ, п.п. 1,2 розділу ІІІ, п.п. 1,2 розділу VІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026.
Наголошує, що ОСОБА_1 бажала взяти участь в судовому засіданні, надати відповідні пояснення суду, заявити клопотання про допит свідків та інші клопотання, надати суду докази, однак судом першої інстанції в порушення вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, за наявності клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 , чим було обмежено останню у можливостях реалізації її процесуальних прав.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , виступ захисника - адвоката Галича П.О. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 473413 від 05.12.2022(а.с.2); роздруківкою приладу „Драгер 6820”, результат огляду 0,43‰ (а.с.23); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд у ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з рота, тремтіння рук, результат огляду на стан сп'яніння 0,43‰(а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.12.2022 (а.с.6); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.12.2022, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння(а.с.5); рапортом інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції Н. Калужного від 06.12.2022 (а.с.8); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6252464 від 05.12.2022 за ч. 1 ст. 121 КУпАП (а.с.7); відеозаписом події (а.с.9).
Підстав сумніватися у достовірності вищевказаних даних у суду немає.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 473413 від 05.12.2022, водій ОСОБА_1 , 05.12.2022 о 22 год 55 хв в м. Стрий на вул. Грабовецька, Львівської області керувала транспортним засобом «Opel Meriva» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу “Драгер 6820”, тест № 563, результат 0,43‰ , чим порушила вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 473413 від 05.12.2022, водій ОСОБА_1 ознайомилася, про що свідчить її підпис, проставлений у відповідних графах. У графі “Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення” зазначила, що з протоколом ознайомлена, хоче їхати в лікарню на медичне освідчення.
При цьому, з доданого до матеріалів справи відеозапису події вбачається, що ОСОБА_1 проходить огляд на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу «Drager 6820» результат тесту - 0,43 ‰. Вподальшому, оскільки ОСОБА_1 не погодилася з результатами даного огляду, працівниками поліції було доставлено останню до медичного закладу. Надалі ОСОБА_1 пройшла огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, результат тесту - 0,42 ‰, який перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле).
Відповідно до з п.3, п.4, п.15, п.16, п.20 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735та п.8, п.10, п.13 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103: огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством; метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи; за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду; лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ.
Апеляційним судом встановлено, що за наслідками проведеного в закладі охорони здоров'я огляду, у відповідності до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», було складено висновок від 06.12.2022 (а.с.5).
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 06.12.2022 (а.с.5), за результатами проведеного 06.12.2022 лікарем КНП ЦРЛ «Стрийська ЦРЛ» ОСОБА_2 огляду у гр. ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп'яніння.
Наведений вище висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 відповідає вимогам Інструкції, містить у собі усі необхідні до заповнення дані.
В даному випадку огляд особи на стан сп'яніння проводився лікарем в закладі охорони здоров'я, та жодних порушень порядку проведення такого огляду виявлено не було.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що докази, які є в матеріалах справи є неналежними і недопустимими, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_1 проходила огляд на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, і обидва рази у неї встановлений стан алкогольного сп'яніння.
Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 , під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та враховує також і те, що правопорушник їх не оскаржував та жодних заперечень щодо правомірності проведеного на місці зупинки транспортного засобу огляду на стан сп'яніння із використанням газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» не висловлювала.
Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 473413 від 05.12.2022 оформлений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів.
Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції було розглянуто справу за її відсутності, чим порушено її право на захист, то слід зазначити, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції таке право відновлено шляхом прийняття до провадження апеляційної скарги, та надання можливості подачі пояснень, клопотань та доповнень, разом з тим, ОСОБА_1 не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували її вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Щодо клопотання апелянта про виклик та допит апеляційним судом свідків, то такий є правом, а не обов'язком суду. Окрім цього, апеляційний суд вважає, що непроведення допиту свідків в суді першої інстанції, не вплинуло на правильність висновків судді, оскільки в матеріалах справи є достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 05.12.2022, які між собою взаємоузгоджуються, є чіткими, несуперечливими, відтак сумнівів не викликають та не потребують додаткового виклику вказаної особи у судове засідання для дачі пояснень.
Інші посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Обираючи ОСОБА_1 , адміністративне стягнення, суддя першої інстанції дотримався вимог ст. 33 КУпАП, урахував дані про особу порушника, ступінь її вини та майновий стан, та в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП призначив таке, яке за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З огляду на викладене апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук