Справа № 456/2652/22 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р.Т.
Провадження № 33/811/190/23 Доповідач: Гончарук Л. Я.
17 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Хомик Галини Михайлівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката Хомик Галини Михайлівни на постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 вересня 2022 року,
встановив:
цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 496 грн 20 коп. судового збору.
Відповідно до постанови, водій ОСОБА_1 , 09 серпня 2022 року о 09 годині 25 хвилин, на вул. Шевченка в с. Дуліби Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом марки «Пежо 308», з явними ознаками алкогольного сп?яніння. Від проходження огляду на стан сп?яніння на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, в результаті чого ОСОБА_1 , порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову захисник-адвокат Хомик Г.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 вересня 2022 року, оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обгрунтування вказує про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною і необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування фактичних обставин справи, без дослідження і надання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам і обставинам.
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, та не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Вказує про те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції без достатньої правової підстави.
Зазначає, що з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь які порушення Правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити.
Стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки з долученого відеозапису вбачається, що останній стоїть на вулиці та відповідає на питання поліцейського, однак докази керування ОСОБА_1 автомобілем, як обов'язкова ознака об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, відсутні.
Також зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано жодних ознак, за якими поліцейський прийшов до висновку про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Наголошує, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його права, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, що є порушенням його права на захист.
Звертає увагу на те, що працівниками поліції не було скеровано ОСОБА_1 в установленому законом порядку для огляду на стан сп'яніння до медичного закладу та не було зафіксовано належним чином факт відмови від проходження такого огляду.
Окрім цього, зазначає, що працівниками поліції не було надано ОСОБА_1 направлення на огляд для встановлення стану сп'яніння у медичному закладі, не було роз'яснено у якому саме медичному закладі він має право пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується відеозаписом.
Зауважує, що в той самий день 09.08.2022 близько 11.00 год ОСОБА_1 поступив у стаціонар закладу охорони здоров'я КНП “Дрогобицька міська лікарня № 1” ДМР зі скаргами на болі голови в потилиці, головокружінням, загальна слабкість, короткочасна втрата свідомості. Під час госпіталізації йому було проведено тест на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічного засобу ALKOSCAN AL9000L та встановлено, що ОСОБА_1 був тверезим станом на момент госпіталізації( що відбулося не пізніше, ніж через дві години після складення протоколу про адміністративне правопорушення).
Акцентує, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським було залучено свідків осіб щодо неупередженості яких є сумніви.
Зазначає, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки такий відеозапис триває близько однієї хвилини та не містить даних про факт зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 , роз'яснення йому його прав, в тому числі права користуватися правовою допомогою.
Також зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано назву приладу, яким здійснювалась відеофіксація, його серія та номер.
Вважає, що в матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, копія постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 вересня 2022 року ОСОБА_1 не надсилалась, з матеріалами даної справи адвоката було ознайомлено лише 11.01.2023, відтак вважає пропущений строк з поважних причин.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Хомик Г.М. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 338413 від 09.08.2022 (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці, почервоніння очей, зміна забарвлення кольору обличчя (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.08.2022 (а.с.4); письмовими поясненнями двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що у їхній присутності водій ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння (а.с.5,6); розпискою ОСОБА_1 , у якій останній зазначив, що зобов'язується не керувати автомобілем до повного витверезіння (а.с.7); рапортом поліцейського ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції Н.Комара від 09.08.2022, який зазначив, що під час несення служби спільно з інспектором ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Й.Ловасом, в ході патрулювання на вул. Шевченка, близько 09 год 25 хв, ним було зупинено автомобіль “Пежо 308” НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем, будучи не пристебнутим ремнем безпеки, вподальшому в ході спілкування з водієм ОСОБА_1 було відчутно різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідала обстановці, тремтіння пальців рук, зміна забарвлення кольору обличчя, що викликало підозру до водія щодо керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, відтак ними було запропоновано водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи у медичному закладі, від чого водій відмовився у присутності двох свідків (а.с.8); відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, за допомогою якого було зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків (а.с.9).
Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 338413 від 09.08.2022, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 , 09.08.2022 о 09 год 25 хв в с. Дуліби Стрийського району Львівської області на вул. Шевченка, керував транспортним засобом марки «Пежо 308», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп?яніння. Від проходження огляду на стан сп?яніння на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини викладені у протоколі підтверджуються і відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, з якого убачається, що працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, на що останній відмовився від проходження такого огляду.
Той зміст, який міститься на диску є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, який знаходиться в матеріалах справи є небезперервним, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому, зокрема, відображено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі.
Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 338413 від 09.08.2022 (а.с.2) складений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства і є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджують подію і обставини правопорушення. Крім цього, дані зазначеного протоколу узгоджуються з іншими доказами у справі. Отже, такий є належним та допустимим доказом у справі, який суд обґрунтовано поклав в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також не встановлено факту допущення судом першої інстанції і інших істотних порушень законодавства, які б тягнули за собою скасування постанови.
Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Твердження апелянта про інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки склад вчиненого адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, при апеляційному перегляді не встановлено.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
поновити захиснику Хомик Галині Михайлівні строк на апеляційне оскарження постанови судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 вересня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Хомик Галини Михайлівни залишити без задоволення, а постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 вересня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук