Справа № 438/458/22 Головуючий у 1 інстанції: Пантелєєв Д.Г.
Провадження № 22-ц/811/3093/22 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
20 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,
за участю секретаря Назар Х.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 29 листопада 2022 року,
Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 про призначення експертизи по справі за позовом ОСОБА_3 до Бориславської міської ради Львівської області та ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов'язання вчинити дії.
Призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Ляшу І.І.
На розгляд експерту поставлено наступні питання:
1) Які на даний час конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, що знаходиться у користуванні співвласників житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до рішення виконавчого комітету Бориславської міської Ради народних депутатів від 24.11.1980 року № 356 «Про результати обміру земель забудованих кварталів № 38, 42, 43, 44, 60 в м. Бориславі» (додаток 2)?
2) Чи існує фактичне накладення (перетинання) належної на праві власності ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розміром 0,1000 га, кадастровий номер 4610300000:11:031:0273, на АДРЕСА_1 , земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні співвласників житлового будинку АДРЕСА_1 згідно з рішенням виконавчого комітету Бориславської міської Ради народних депутатів від 24.11.1980 року № 356 «Про результати обміру земель забудованих кварталів № НОМЕР_1 , 42, 43, 44, 60 в м. Бориславі» (додаток 2)? Якщо так, то яка площа і конфігурація земельної ділянки, що накладається?
3) Чи накладається належна на праві власності ОСОБА_2 земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розміром 0,1000 га, кадастровий номер 4610300000:11:031:0273, на АДРЕСА_1 , на проїзд загального користування з АДРЕСА_1 (зокрема, до житлового будинку АДРЕСА_1 )?
4) Чи існує можливість проїзду з АДРЕСА_1 до будинку АДРЕСА_1 з урахуванням межових ліній земельної ділянки розміром 0,1000 га, кадастровий номер 4610300000:11:031:0273, на АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 ?
Ухвалено надати в розпорядження експерту матеріали цивільної справи №438/458/22 та матеріали інвентаризаційної справи №32-11/7179 на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Зобов'язано учасників справи за клопотанням експерта надати для огляду та дослідження об'єкти нерухомого майна.
Витрати по проведенню експертизи покладено на позивача - ОСОБА_3 .
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено (том 2, а.с. 11-12).
Згадану ухвалу оскаржив представник відповідача ОСОБА_2 .
Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вважає, що «ЦПК не передбачає можливість призначення експертизи судом за клопотанням сторони у справі».
Звертає увагу на те, що «позивачем при поданні позовної заяви не ставилось питання про проведення судової експертизи і про неможливість подання такого доказу позивачем не зазначалося».
Вважає, що «судом приймалося рішення про призначення судової експертизи без повідомлення та участі сторін у справі».
Вважає, що «право особи на здійснення експертизи виникає у випадку роботи експерта в державній спеціалізованій установі або атестація та отримання кваліфікації судового експерта у певній спеціальності», однак позивач даних про наведене не надав, а тому вважає, що «право на здійснення судової експертизи безпосередньо ОСОБА_4 є сумнівним».
Вважає неправомірною відмову суду відповідачу у включенні запропонованих останнім питань в оскаржувану ухвалу з тої підстави, що «позивач відмовляється від фінансування витрат на проведення експертизи за такими питаннями» (том 2, а.с. 26-31).
Представник апелянта (автор апеляційної скарги), будучи своєчасно належним чином повідомленим про апеляційний розгляд справи 20.02.2023 року, саме 20.02.2023 року подав до суду Заяву про відкладення розгляду справи через неможливість участі в судовому засіданні «з технічних причин» або про розгляд справи без участі апелянта та його представника (том 2, а.с. 70-71).
За вищенаведених обставин колегія суддів вважає можливим апеляційний розгляд справи за відсутності апелянта та його представника - на підставі наявних у справі даних та доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною 1 статті 103 ЦПК України встановлено що суд призначає експертизу за сукупності таких умов:
1)для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2)сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відтак, як вбачається з вищенаведеного, твердження, яке міститься у апеляційній скарзі, про те, що «ЦПК не передбачає можливість призначення експертизи судом за клопотанням сторони у справі», є надуманим, а тому до уваги прийматися не може.
Виходячи з предмету позовних вимог (зокрема - доводів позовної заяви про накладення земельних ділянок, їх розміри та конфігурацію, можливість проїзду тощо), безспірним є те, що для з'ясування цих обставин, що мають значення для даної справи, необхідні спеціальні знання у інших сферах, ніж право.
Стороною позивача клопотання про призначення експертизи було поданим до суду 24.10.2022 року (том 1, а.с. 241-244).
Як стверджується матеріалами справи, у сторони відповідача була можливість отримати в суді копію цього клопотання, ознайомитись з ним та 02.11.2022 року подати до суду свої письмові Заперечення на заяву про призначення експертизи (том 2, а.с. 1-3).
В свою чергу, сторона позивача подала до суду своє Клопотання/Заяву на вищезгадані Заперечення представника відповідача на заяву про призначення експертизи (том 2, а.с. 7-9).
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина 2 статті 376 ЦПК України).
Колегія суддів погоджується з доводами сторони позивача та висновками суду першої інстанції про те, що для з'ясування цих обставин, що мають значення для даної справи, необхідні спеціальні знання у інших сферах, ніж право.
Сторона відповідача (апелянта) мала можливість подати до суду свої міркування з приводу призначення по даній справі земельно-технічної експертизи, чим і скористалася, подавши до суду свої Заперечення на заяву про призначення експертизи.
За вищенаведених обставин в їх сукупності колегія суддів вважає недоцільним скасування оскаржуваної ухвали лише з одних формальних міркувань (з підстав постановлення судом оскаржуваної ухвали «без повідомлення та участі сторін у справі»): з подальшим постановленням аналогічної ухвали.
Частиною 3 статті 103 ЦПК України встановлено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обираються сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. При цьому чинне цивільно-процесуальне законодавство не містить вимоги про те, що сторона спору, пропонуючи експерта або експертну установу, зобов'язана подати до суду докази «роботи експерта в державній спеціалізованій установі» або докази «атестації та отримання кваліфікації судового експерта у певній спеціальності». За наведених обставин колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що «право на здійснення судової експертизи безпосередньо ОСОБА_4 є сумнівним».
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77).
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 2 ЦПК України, змагальність сторін відноситься до основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Як вбачається з вищенаведеного, у пункт 4 частини третьої статті 2 ЦПК України трансформовано конституційний принцип, закріплений у статті 129 Конституції України: свобода у наданні суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За наведеного вище, покладення судом на одну із сторін спору (в даному випадку - на сторону позивача) обов'язку фінансування доказів іншої сторони (в даному випадку - висновку експерта на питання, які запропоновані для дослідження стороною відповідача) було б грубим порушенням основних засад (принципів) цивільного судочинства (зокрема - про змагальність сторін та про об'єктивність і неупередженість суду), а відтак доводи апеляційної скарги пронеправомірність відмови суду у включенні запропонованих відповідачем питань в оскаржувану ухвалу з тої підстави, що «позивач відмовляється від фінансування витрат на проведення експертизи за такими питаннями», також до уваги прийматися не можуть.
Відтак, колегія суддів вважає, що судом оскаржувану ухвалу постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для скасування цієї ухвали відсутні і апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 29 листопада 2022 року - без змін.
Постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повну постанову складено 20 лютого 2023 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.