Справа № 461/4534/20 Головуючий у 1 інстанції Стрельбицький В.В.
Провадження № 22-з/811/229/22 Доповідач в 2-й інстанції Ванівський О. М.
20 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Ванівського О.М.,
суддів - Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.
секретаря Цьони С.Ю.
розглянув заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за його апеляційною скаргою на рішення Галицького районного суду м.Львова від 13 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про приведення стіни до попереднього стану, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 13 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 15 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2020 року - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 березня 2021 року залишено без змін.
На адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення до постанови Львівського апеляційного суду від 15.03.2021 року.
Суддею-доповідачем вирішені процедурні питання, пов'язані з рухом справи, витребувано із Галицького районного суду м. Львова цивільну справу № 461/4534/20, яка надійшла до суду 03 лютого 2023 року.
В обґрунтування заяви посилається на ч. 4 ст. 265 ЦПК України. Зазначає, що у мотивувальній частині рішення не зазначені докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення, а також мотивувальна оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Звертає увагу на те, що стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача демонтувати влаштований пінопласт на несучій стіні фасаду кухні 11-1 та житлової кімнати 11-2 та привести несучу стіну до попереднього стану шляхом відновлення штукатурки вапняно - пісковим розчином не ухвалено рішення.
Необхідності виклику сторін в судове засідання при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ч.4 ст.270 ЦПК України розгляд заяви проводиться судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення за зазначеною заявою з урахуванням наступного.
За змістом з чч. 1,2 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Частинами 3,5 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Отже, додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення (постанова, ухвала), якими вирішуються окремі правові вимоги, які не були вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу відповідних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові судові рішення можуть ухвалюватися у випадку, якщо суд при ухваленні основного судового рішення не визначив способу його виконання або не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц (провадження № 14-242цс18) вказано, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог ЦПК України, у межах заявлених ними вимог і на підставі доводів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина перша статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення).
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце підчас розгляду справи судом першої інстанції .
Суд апеляційної інстанції переглянув справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та постановою залишив без змін рішення суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Львівського апеляційного суду від 15 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2020 року - залишено без змін.
Заявник посилається на положення статті 265 ЦПК України, яка містить вимоги до рішення суду, яке ухвалюється судом першої інстанції за результатами перегляду судових рішень в апеляційному порядку приймається постанова (частини третя і четверта статті 258 цього Кодексу).
Зазначені заявником обставини не є підставою для винесення додаткового рішення в розумінні ст. 270 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції не може повертатись до апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, а тим більше, змінювати результат апеляційного розгляду, до чого зводиться заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по справі.
Керуючись ст. ст. 258-261, 270, 389 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення стосовно позовних вимог щодо: зобов'язання відповідача демонтувати влаштований пінопласт на несучій стіні фасаду кухні 11-1 та житлової кімнати 11-2 та привести несучу стіну до попереднього стану шляхом відновлення штукатурки вапняно - пісковим розчином.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і з цього часу протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Ухвала підписана 20.02.2023 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.