Дата документу 01.02.2023 Справа № 314/1340/22
Єдиний унікальний №314/1340/22 Головуючий в 1 інст. Кононенко І.О.
Провадження №33/807/212/23 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
01 лютого 2023 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Котова О.С., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Котова О.С. на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Згідно з постановою суду, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №105073 від 01 липня 2022 року, водій ОСОБА_1 , на автошляху Запоріжжя-Донецьк 18 км керував автомобілем КІА державний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода, від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, від керування відсторонений, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Котов О.С. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, скасувати постанову суду, справу щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що адміністративне стягнення, якому було піддано ОСОБА_1 вищезазначеною постановою суду, не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи.
З вищезазначеною постановою ОСОБА_1 та його захисник не згоден, вважають її незаконною, і такою, що винесена з рядом суттєвих порушень, зокрема норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції розглянув справу без ОСОБА_1 та його захисника, чим порушив права ОСОБА_1 , які передбачені ст.ст.268, 271 КУпАП.
Крім того, висновки суду першої інстанції щодо навмисного затягування розгляду справи захисником є безпідставними, оскільки для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було щонайменше дев'ять місяців.
Заявлене захисником-адвокатом Котовим О.С. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Котов О.С. у розгляді справи участі не брали, згідно з матеріалами справи, копію постанови суду ОСОБА_1 отримав 27 жовтня 2022 року (що підтверджується поштовим повідомленням), вже 03 листопада 2022 року захисником-адвокатом Котовим О.С. подано апеляційну скаргу, яка в подальшому постановою Запорізького апеляційного суду від 21 листопада 2022 року була повернута у зв'язку із відмовою в поновленні строку на апеляційне оскарження через те, що апелянтом не вказано про поважність причин пропуску процесуального строку. Захисник-адвокат Котов О.С. повторно звернувся з апеляційною скаргою на вищезазначену постанову суду першої інстанції разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому щодо причин пропуску зазначає, що участі в судовому засіданні не брав, копію постанови отримав лише 28 жовтня 2022 року від самого ОСОБА_1 , тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Котова О.С., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №105073 від 01 липня 2022 року;
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода;
- у направленні від 01 липня 2022 року на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- у письмових поясненнях свідка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» з якої убачається, що ОСОБА_1 повторності не має. Посвідчення водія НОМЕР_2 отримав 28 травня 2004 року;
- відеозаписом події.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу захисника-адвоката Котова О.С. та додатково зазначив, що докази, що містяться в матеріалах, є неналежними. Дійсно, після проїзду першого блокпосту в Новомиколаївці, на другому блокпості він був зупинений працівниками поліції, які не попереджали, що ведеться відеофіксація. Відеозаписом не зафіксовано факту керування транспортним засобом. Права та обов'язки працівниками поліції не роз'яснювались.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник-адвокат Котов О.С. підтримав апеляційну скаргу та додатково зазначив, що судом першої інстанції про дату та час судового засідання належним чином ОСОБА_1 та захисника не повідомили. На думку сторони захисту, ОСОБА_1 безпідставно притягнули до адміністративної відповідальності. Разом з тим, відеозапис доданий до матеріалів справи, є не безперервний. Відеозаписом не зафіксована зупинка транспортного засобу під керування ОСОБА_1 .
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката Котова О.С., та заявлені самим ОСОБА_1 та його захисником в ході апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Доводи сторони захисту про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та такою, що винесена з рядом суттєвих порушень, зокрема норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, не є слушними та спростовуються змістом самої постанови та іншими матеріалами справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності - також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційна скарга сторони захисту не містить доводів, які б вказували спростовували висновки суду.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що суд першої інстанції розглянув справу без ОСОБА_1 та його захисника, чим порушив права ОСОБА_1 , які передбачені ст.ст.268, 271 КУпАП, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Те, що суд першої інстанції розглянув справу без ОСОБА_1 та його захисника, не завадило суду повно і всебічно з'ясувати обставини справи та постановити законне та обґрунтоване рішення.
Доводи сторони захисту з зазначеного приводу не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При апеляційному розгляді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права, проте висновки суду першої інстанції стороною захисту та ОСОБА_1 не спростовані.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Згідно з матеріалами справи, під час оформлення адміністративного матеріалу ОСОБА_1 своєї вини не заперечував та не оспорював фактичні обставини справи.
З відеозапису події убачається, що працівниками поліції водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою Драгеру на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі на що останній відмовився.
Разом з тим, ОСОБА_1 не заперечував факту вживання алкогольних напоїв, що також підтверджується відеозаписом доданим до матеріалів справи.
В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи заявлені ОСОБА_1 в ході апеляційного розгляду справи про те, що працівниками поліції йому не роз'яснювались його права та обов'язки, є необґрунтованими та спростовуються наявними в справі доказами, в т.ч. змістом протоколу про адміністративне правопорушення, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №105073 убачається, що ОСОБА_1 роз'яснювались його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що підтверджується підписом останнього.
Посилання сторони захисту щодо відсутності факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , є безпідставними з огляду на таке.
Як вбачається з відеозапису події, ОСОБА_1 не заперечував факт керування саме ним транспортного засобу КІА державний номер НОМЕР_1 про що, також зазначив в ході апеляційного розгляду справи.
Об'єктивних даних про те, що транспортним засобом керувала інша особа в матеріалах немає.
Будь-яких клопотань від сторони захисту щодо дослідження чи витребування будь-якої додаткової інформації з зазначеного приводу не надходило.
Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Посилання сторони захисту щодо відсутності безперервної відеозйомки, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Право поліцейського на фото та відео фіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію»(ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.
Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаним відеозаписом, мали місце, та відносяться саме до цієї справи.
Більш того, вказаний відеозапис не є єдиним доказом у справі, цей запис узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові.
З самого відеозапису є очевидним, що цей запис здійснювався працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.
З будь-якими скаргами на дії працівників поліції у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не звертався.
При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.
Разом з тим, в ході апеляційного розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується довідкою Міністерства охорони здоров'я України ОСОБА_1 . Дата огляду - 21 червня 2022 року. Тривалість встановлена на строк до 01 липня 2023 року.
Пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору.
Враховуючи викладене, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова судді місцевого суду - зміні як така, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити захиснику-адвокату Котову О.С. строк на апеляційне оскарження постанови Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Котова О.С. задовольнити частково.
Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, змінити, виключивши з неї стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 496 грн. 20 коп.
У решті постанову суду - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева