Справа № 275/42/23
21 лютого 2023 року смт. Брусилів
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчук П.В. розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
До Брусилівського районного суду Житомирської області з Відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшов протокол серії ААБ №001596 від 10.01.2023 року, згідно з яким 10.01.2023 о 17 годині 40 хвилин водій ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме : різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нерозбірлива мова, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Вказаними діями , згідно протоколу, ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання ОСОБА_1 неодноразово не з'явився, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи шляхом отримання судових повісток за зазначеною в протоколі адресою проживання. При цьому, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без його участі не надав.
Суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, не є обов'язковою.
Суд враховує, що одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне вирішення справи з дотриманням вимог закону.
З огляду на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд справи саме Брусилівським районним судом Житомирської області, неодноразово повідомлявся про час і місце розгляду справи за повідомленим ним місцем проживання, однак не вжив заходів для явки до суду, не зазначив причин цього, не подавав письмових пояснень, клопотань чи заяв, суд розцінює його поведінку як свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, а тому суд проводить розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши письмові докази, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України,особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.
Диспозицією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 вже двічі протягом року до 10.01.2023 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення дій, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме : постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 03.08.2022 - за ч. 3 ст. 130 КУпАП та 30.11.2022 - також за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Однак, в протоколі від 10.01.2023 дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП, чим фактично ігноровано обставини притягнення ОСОБА_1 за аналогічні дії вже двічі протягом року.
Тобто, за вчинення 10.01.2023 дій, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП дії ОСОБА_1 мали б бути кваліфіковані не за ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме за ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки норми ч. 3 ст. 130 КУпАП і передбачають відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд враховує, що згідно положень КУпАП та принципів судочинства, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення чи змінювати кваліфікацію діяння на більш тяжке, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а всі сумніви в силу ст. 62 Конституції України мають трактуватись на користь особи, щодо якої складено протокол.
Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого саме ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 173-2, 245, ч. 1 ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення 10.01.2023 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Брусилівського районного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Миколайчук П.В.