Справа №295/528/23
Категорія 156
3/295/690/23
21.02.2023 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ,-
встановив:
06.01.2023 о 23 год. 20 хв. в м. Житомирі, вул. Перемоги, 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив ПДР. Від керування транспортним засобом водій був відсторонений шляхом зупинки транспортного засобу у дозволеному місці.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення смс-повістки на мобільний номер останнього, яку згідно довідки про доставку ОСОБА_1 отримав 20.01.2023, про причини неявки суду не повідомив. ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, та розгляд його судом, про що засвідчив власним підписом у протоколі (а.с.1). Незважаючи на викладене, у судові засідання не з'являвся, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.
Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх в протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП участь особи за даною категорією справ не є обов'язковою, а тому з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судові засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, відеозапис із нагрудної відеокамери патрульного поліцейського, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №464511 від 06.01.2023; протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №464510 від 06.01.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.1 КУпАП та постановою серії ЕАР №6377730 від 07.01.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.2 КУпАП, що підтверджує факт керування транспортним засобом; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, підставою є результати огляду, проведеного поліцейським та виявлені ознаки сп'яніння; довідкою про належність транспортного засобу від 13.01.2023, згідно якої у приватній власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває транспортний засіб Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 ; довідкою про отримання посвідченням водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, зі змісту якої вбачається, що в електронній базі даних інформація щодо отримання посвідченням водій на право керування транспортним засобом відповідної категорії ОСОБА_1 відсутня; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якої вбачається, що причиною зупинки транпортного засобу від керуванням ОСОБА_1 стало відсутність роботи задніх світлових приладів у темну пору доби. В послідуючому у водія виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та останньому запропоновано пройти огляд у найближчому медичному закладі, однак водій від проходження огляду відмовився.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в сумі 536, 80 грн.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.М. Костенко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.