Справа №295/530/23
Категорія 149
3/295/691/23
21.02.2023 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ,-
встановив:
06.01.2023 о 23 год. 20 хв. в м. Житомирі, вул. Перемоги, 12, водій ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому не маючи права керування транспортним засобом, що вчинено повторно протягом року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення смс-повістки на мобільний номер останнього, яку згідно довідки про доставку ОСОБА_1 отримав 20.01.2023, про причини неявки суду не повідомив. ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, та розгляд його судом, про що засвідчив власним підписом у протоколі (а.с.1). Незважаючи на викладене, у судові засідання не з'являвся, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.
Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх в протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП участь особи за даною категорією справ не є обов'язковою, а тому з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судові засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.5 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №464510 від 06.01.2023; копією постанови серії БАД №634922 від 02.11.2022 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст. 126 ч.2 КУпАП; довідкою про отримання посвідченням водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, зі змісту якої вбачається, що в електронній базі даних інформація щодо отримання посвідченням водій на право керування транспортним засобом відповідної категорії ОСОБА_1 відсутня; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №464511 від 06.01.2023; копією постанови серії ЕАР №6377730 від 07.01.2023 за ст. 121 ч.1 КУпАП, що підтверджує факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки про належність транспортного засобу від 13.01.2023 у приватній власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває транспортний засіб Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 .
Своїми діями, що виразилися у повторному протягом року керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «А» ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.126 ч.5 , 283, 284, 40-1 КУпАП,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.5 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в розмірі 536, 80 грн.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.М. Костенко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.