Справа №295/1114/23
Категорія 387
1-кп/295/707/23
21.02.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022240020000506 від 22 листопада 2022 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Сміла Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією, перебуваючи на посаді номера обслуги міномету 1 мінометного взводу 2 мінометної батареї 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 26.08.2022 не з'явився вчасно на службу з лікувального закладу до розташування військової частини НОМЕР_1 , що на той момент дислокувалася за адресою: АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків до 13.01.2023, коли почав проходити лікування у КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, по закінченню якого прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_3 та заявив про вчинене ним кримінальне правопорушення.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення військової частини та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю та показав, що він дійсно ухилявся від військової служби за місцем свого мешкання у період часу з 26.08.2022 року по 13.01.2023, після чого проходив лікування у КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської областіпо закінченню якого прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_3 та заявив про вчинене ним кримінальне правопорушення. У скоєному розкаюється.
Суд визнає недоцільним дослідження доказів, щодо обставин скоєння обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки вони не оспорюються учасниками кримінального провадження, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом з'ясовано у обвинуваченого, чи правильно він розуміє зазначені у обвинувальному акті обставини, зміст цих обставин, та чи немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, крім того обвинуваченому роз'яснено, що він буде позбавлений права оскаржити дані обставини у апеляційному порядку.
З наведених доказів суд приходить до висновку, що факт нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинений в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби), обвинуваченим ОСОБА_4 доведений в судовому засіданні, дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ст.. 407 ч. 5 КК України.
Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, характеризується за місцем проходження служби позитивно, має статус учасника АТО.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Пом'якшуючою обставиною по справі є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину обвинуваченого.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст. 407 ч. 5 КК України.
Разом з тим, враховуючи дані особи обвинуваченого ОСОБА_4 , той факт, що він раніше не судимий, провину свою визнав та розкаявся, суд вважає що його можливо звільнити від покарання з випробуванням в силу ст.. 75 КК України.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
Згідно вимог ч. 1 ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного основного покарання з випробуванням на два роки.
Відповідно до вимог ст.. 76 КК України на ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду на протязі 30 днів із дня його проголошення через Богунський районний суд м. Житомира.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: