Справа №295/2044/23
1-кс/295/892/23
21.02.2023 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022060410000599 від 08.12.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на мобільний телефон марки «Iphone Pro Max», що вилучений під час проведення обшуку 15.02.2023, та належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та тимчасово позбавити власника та користувачів останнього можливості відчужувати розпоряджатися та використовувати, вищевказане майно.
Слідчий в судове засідання не прибув, подала клопотання про розгляд клопотання у її відсутність.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, доходить наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СВ відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022060410000599 від 08.12.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.12.2022 до відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області з письмовою заявою звернулася гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 , в якій зазначила та в подальшому допитана в якості потерпілої, про те, що 07.12.2022 о 11 год. 35 хв. на її мобільний номер № НОМЕР_1 з номерів № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 телефонувала невідома особа, чоловічої статі, яка представилась представником АТ «Ощадбанк» та повідомила, що банківську картку ОСОБА_6 заблоковано. В подальшому, шляхом обману, під приводом розблокування картки, невідома особа дізналась особисті банківські дані ОСОБА_6 та надіслала на її мобільний телефон код підтвердження, який остання назвала невідомій особі. В подальшому, з банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_6 , невідома особа заволоділа грошовими коштами в загальній сумі 158,000 грн., чим спричинила потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що організатором та головним фігурантом у вчиненні злочинів являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець: АДРЕСА_2 , який також виконує роль керівника та адміністратора вказаного офісу.
Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_7 встановлено, що останній приблизно в листопаді 2022 року влаштувався на роботу в офісному приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . На початку роботи був ознайомлений з вимогами та особливостями роботи у вказаному офісі, яка залучалася в здійсненні маніпулятивних дзвінків клієнтам різних банків, та спілкуванням з останніми за зразком встановленого діалогу з версіями відповідей клієнтів з метою заволодінням грошовими коштами, шляхом вчинення шахрайств, із застосуванням електронних технологій. Крім цього останній вказав, що головним у вказаному офісі являється ОСОБА_5 , виконує також функції адміністратора офісного приміщення.
Так, 15.02.2023 на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира, проведено обшук в домоволодінні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 . У ході проведення даного обшуку виявлено та вилучено, зокрема: мобільний телефон марки «Iphone Pro Max», який вилучено та упаковано згідно правил пакування речових доказів в спецпакет №WAR1191391.
Постановою про визнання предмету речовим доказом від 15.02.2023 року вказані предмети було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022060410000599 від 08.12.2022 року.
Згідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170, ст. 98 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на його вчинення; правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження тощо.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З огляду на завдання арешту майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також зважаючи на наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Iphone Pro Max», вилучений під час проведення обшуку 15.02.2023 року у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який згідно правил пакування речових доказів поміщений в спецпакет №WAR1191391.
Тимчасово, до скасування встановленому КПК УКраїни порядку, позбавити власника та користувачів можливості відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1