Справа №295/1984/23
Категорія 139
2-а/295/64/23
про залишення позовної заяви без руху
21.02.2023 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Стрілецька О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Житомирського районного управління поліції в Житомирській області Скрицького Олександра Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №463601 від 07.02.2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення.
Дослідивши позовну заяву та матеріали, додані до неї, суддя дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Аналізуючи викладене вище, суд зазначає, що умовою надання адміністративним судом захисту прав є встановлення їх порушення відповідачем, який перебуває у відповідних публічних правовідносинах із позивачем, проте своїми протиправними рішеннями, діями (бездіяльністю) впливає на його обов'язки, права чи інтереси.
За приписами ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху покладено на органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України "Про Національну поліцію" у складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення; 7) інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань поліції або на забезпечення її функціонування, рішення про створення яких приймається керівником поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ.
Приписами ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліції; 2) територіальні органи поліції.
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст. 15 Закону України "Про Національну поліцію").
Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 2 ст.122 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Головного управління Національної поліції України та/або її територіальних органів.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема, положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019р. у справі за №724/716/16-а.
Позивач, оскаржуючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, вказав відповідачем інспектора Житомирського РУП в Житомирській області Скрицького О.М., який разом з тим не є суб'єктом владних повноважень, а є особою, яка перебуває у трудових відносинах із суб'єктом владних повноважень та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення, а відтак поліцейський не може бути визнаний належним відповідачем у справі, а тому позивачу необхідно уточнити склад учасників по справі.
Крім того, Житомирський РУП ГУНП в Житомирській області не є юридичною особою, а належить до юрисдикції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Нормами п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Всупереч викладеному, в позовній заяві не зазначене місце проживання позивача. Вказана ОСОБА_1 адреса для листування не може вважатись місцем його проживання. В позовній заяві повинно бути зазначене зареєстроване місце проживаня та/або перебування фізичної особи. Якщо позивач є внутрішньопереміщеною особою, до матеріалів позовної заяви необхідно долучити відповідну довідку.
Також всупереч викладеному, позивач в позові не зазначив місцезнаходження відповідача, засоби зв'язку, код ЄДРПОУ для юридичної особи .
Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Натомість позивачем до позовної заяви не додані документи, які підтверджують обставини викладені в позові, зокрема, хто є власником та/або користувачем транспортного засобу, про який йдеться в постанові про накладення адміністративного стягнення, оскільки позивач посилається на те, що він йому не належить. Не надані докази, які б підтверджували, хто є власником трактора або володіє ним на відповідній правовій підставі.
Крім того, долучена до позовної заяви копія постанови про накладення адміністративного стягнення не є придатною для читання.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги те, що позивач подав адміністративний позов, який не відповідає вимогам ст. 160 КАС України, суддя приходить до висновку про необхідність залишення його без руху та надання позивачу строку для можливості усунути виявлені недоліки.
Керуючись ст. ст. 160, 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків, що не перевищує 5 (п'яти) днів з моменту отримання копії ухвали.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву буде повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Стрілецька