Ухвала
іменем України
21 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 679/316/21
провадження № 51-1006 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 11 січня 2023 року щодо нього,
встановив:
За вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 11 червня 2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за частиною 2статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК) із застосуванням статті 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяціь.
Розглядаючи апеляційні скарги засудженого та прокурора, суд апеляційної інстанції 11 січня 2023 року постановив свій вирок, яким вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 11 червня 2021 року щодо ОСОБА_4 скасував в частині перекваліфікації його дій з частини 2 статті 186 КК на частину 2 статті 190 КК та призначення покарання за вказаною статтею. ОСОБА_4 призначив покарання за частиною 2 статті 186 КК із застосуванням статті 71 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений не погоджується з вказаним вироком апеляційного суду щодо нього.
Перевіривши касаційну скаргу засудженого на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Так, відповідно до вимог частин 2, 3 статті 427 КПК у касаційній скарзі, крім іншого, зазначаються: найменування суду касаційної інстанції; судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК. Також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК, та застереження щодо участі особи в касаційному розгляді.
У частині 1 статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до яких суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно із частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Так, касаційну скаргу засудженого адресовано до Верховного Суду України, тоді як відповідно до пункту 21 частини 1 статті 3 КПК (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів») судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений фактично просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж їм дано судами першої та апеляційної інстанцій, та по суті посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі статтею 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Крім того, засуджений вказує на неправильну кваліфікацію його дій щодо вчиненого кримінального правопорушення, без належних обґрунтувань такої позиції, при цьому, одночасно зазначає про свою невинуватість в інкримінованому йому злочині, чим допустив неузгодженість у своїй касаційній скарзі.
Тобто, у касаційній скарзі засуджений має вказати на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на його думку, допущено судом апеляційної інстанції при його постановленні, навести конкретні докази і аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Крім того, відповідно до статті 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Так, засуджений у прохальній частині скарги просить касаційний суд скасувати вирок апеляційного щодо нього, водночас порушує питання про призначення нового розгляду в суді першої інстанції, що суперечить положенням статті 436 КПК.
До того ж, вимоги засудженого до Верховного Суду щодо застосування до нього домашнього арешту не узгоджуються з положеннями статті 436 КПК та повноваженнями касаційного суду.
Одночасно, звертаємо увагу засудженого на те, що він не позбавлений права самостійно звернутися за правовою допомогою до Регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що регулюється статтею 59 Конституції України, частиною 2 статті 8 Кримінально-виконавчого кодексу України, пунктом 7 частини 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
Тобто для засуджених до покарання у виді позбавлення волі на час підготовки ними заяв про перегляд судових рішень, які набрали законної сили і за якими таким особам було призначено відповідне покарання, законом встановлено гарантії та права на правову допомогу.
Таким чином, недодержання засудженим вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.
З урахуванням наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 11 січня 2023 року щодо нього залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3