20 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 932/11122/21
провадження № 51-998ск23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2022 року та Дніпровського апеляційного суду 06 грудня 2022 року щодо нього,
встановив:
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4
про перегляд вироку Дніпропетровського обласного суду від 26 вересня 1997 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду 06 грудня 2022 року зазначену ухвалу місцевого суду від 20 червня 2022 року залишено без змін.
Зі змісту касаційної скарги убачається, що засуджений порушує питання
про перегляд вищезазначених ухвал у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог
п. 4 ч. 2 зазначеної статті.
Згідно зі ст. 427 вказаного Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначається обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону
(ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого
(ст. 414 КПК України).
Проте ОСОБА_4 подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_4 порушує питання
про скасування ухвал Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2022 року та Дніпровського апеляційного суду 06 грудня 2022 року, постановлених за результатами розгляду його заяви про перегляд вироку Дніпропетровського обласного суду від 26 вересня 1997 року щодо нього
за нововиявленими обставинами, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Однак, засуджений не вказує таких порушень закону, допущених судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді кримінального провадження щодо нього
за нововиявленими обставинами в порядку статей 459 - 467 КПК України, які
були б підставою для скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.
Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_4 вказує на неврахування судами попередніх інстанцій окремих доказів, на які він посилався у своїй заяві
про перегляд вироку щодо нього за нововиявленими обставинами, при цьому засуджений у скарзі не зазначає цих доказів та не наводить відповідного обґрунтування з огляду на положення ст. 412 КПК України щодо того, як ці порушення вплинули на законність оскаржуваних судових рішень.
Також засудженому слід звернути увагу на те, що невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження і неповнота судового розгляду в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції, оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається
без руху.
Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2022 року та Дніпровського апеляційного суду 06 грудня 2022 року щодо нього, залишити
без руху і надати йому для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк
з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог суду касаційну скаргу йому буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3